Закон і Бізнес


Суб’єктивна необ’єктивність

Відмова в задоволенні заяви про відвід не може бути самостійно оскаржена в касаційній інстанції


№27-28 (1066-1067) 05.07—13.07.2012
ОЛЕКСАНДР ПОПОВ, Юрист & Закон
10548

При заявленні відводу часто викликає складність усунення від розгляду справи суддів другої інстанції. Оскільки в Цивільному процесуальному кодексі не передбачено цієї процедури, необхідно дати відповіді на такі питання: який порядок оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відводі складу суду? у чому полягають особливості, якщо заявлено відвід тільки одному судді? чи припиняється провадження у справі на час оскарження?


При заявленні відводу часто викликає складність усунення від розгляду справи суддів другої інстанції. Оскільки в Цивільному процесуальному кодексі не передбачено цієї процедури, необхідно дати відповіді на такі питання: який порядок оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відводі складу суду? у чому полягають особливості, якщо заявлено відвід тільки одному судді? чи припиняється провадження у справі на час оскарження?

Спочатку розберемося, чи може взагалі бути оскаржена відмова суду у відводі судді? Згідно з ст.24 ЦПК за підсумками розгляду відповідної заяви виноситься ухвала або про відмову в задоволенні клопотання про відвід судді (чи всього складу суду), або про його задоволення. Тобто в будь-якому випадку має місце процесуальна дія — рішення суду, що оформляється процесуальним документом — ухвалою.

Відповідно до ст.13 ЦПК учасники справи (а також інші особи, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки) мають право на оскарження рішень суду. Правда, тільки в порядку і випадках, установлених кодексом.

В ст.293 ЦПК наведено вичерпний перелік ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення по суті справи. Серед них немає ухвали, яка виноситься за підсумками розгляду заяви про відвід судді. Із цього випливає висновок: ухвала суду першої інстанції, якою вирішено питання відводу судді, може бути оскаржена тільки одночасно з оскарженням рішення суду по суті справи.

Мова йде про ухвалу апеляційного суду, і необхідно уточнити, чи міняється щось у зв’язку із цим уточненням.

За загальним правилом, рішення апеляційного суду оскаржаться в суді касаційної інстанції, тобто в даному випадку у ВСС. При цьому згідно з п.2 ч.1 ст.324 ЦПК підлягають касаційному оскарженню ухвали апеляційного суду:

• прийняті за наслідками апеляційного розгляду;

• що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Першому із цих критеріїв ухвала про відмову у відводі судді точно не відповідає, оскільки нею жодним чином не вирішується по суті питання про предмет апеляційного оскарження.

А ось чи перешкоджає вказана ухвала подальшому розгляду справи? На думку ініціатора відводу, швидше за все, так. А на думку законодавця й суду — ні. Свідчення тому є те, що ЦПК не зобов’язує суд після винесення ухвали про відмову в задоволенні відводу судді припиняти провадження у справі. Більше того, навіть у разі задоволення заяви про відвід провадження лише зупиняється на період, необхідний для заміни судді (колегії суддів).

Звернемо увагу також і на ч.2 ст.324 ЦПК, в якій зазначаються підстави для касаційного оскарження. Однією з них є порушення норм процесуального права, яким, без сумніву, є участь у розгляді справи судді, відносно якого були передбачені ст.20 ЦПК підстави для відводу. Відзначимо, що ч.1 ст.23 ЦПК зобов’язує такого суддю заявити самовідвід.

Отже, відмова в задоволенні заяви про відвід судді апеляційного суду не може бути самостійно оскаржена в суді касаційної інстанції. Разом з тим участь цього судді в розгляді справи може бути використана як підстава для оскарження (скасування) прийнятого апеляційною інстанцією рішення по суті справи.

Проте в цьому випадку перспектива успішного результату оскарження сумнівна, оскільки заявлена підстава для відводу судді є оцінною, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати й/або вважати доведеними обставини, не встановлені судами попередніх інстанцій. Так само до компетенції ВСС не належить вирішення питань про достовірність чи недостовірність того або іншого доказу й перевагу одних доказів перед іншими. Таким чином, ВСС зможе оперувати тільки вже поданими суду апеляційної інстанції доказами зацікавленості судді, й усе залежатиме від того, як їх оцінить колегія суддів.