Закон і Бізнес


Трудитися, трудитися і ще раз трудитися

Запроваджується 48-годинний робочий тиждень, але не для всіх категорій працівників


№27-28 (1066-1067) 05.07—13.07.2012
ОКСАНА ЗАЙЦЕВА
1595

Наближається 2013 рік, коли українці почнуть жити за новим кодексом. Цей факт змушує фахівців аналізувати, які нововведення чекають і працівників, і працедавців. Всеукраїнська мережа практикумів від Компанії «ЛІГА:ЗАКОН» провела черговий практикум «Трудовий кодекс: час вивчення і підготовки настав! Аналіз трудових відносин, прав і обов’язків, робочого часу й відпочинку», на якому Тетяна Мойсеєнко, бухгалтер-експерт, податковий консультант, фахівець з трудового права поділилася досвідом.


Нормою залишиться 40 годин

«Кодекс написаний сучасною грамотною юридичною мовою й оновлює трудові відносини. КЗпП діє з 1971 ро­ку й уже давно застарів. А Україні в цій сфері необхідні зміни», — такої думки дотримується Т.Мойсеєнко.

Суспільний резонанс дістали повідомлення про збільшення тривалості робочого тижня. Проте вони виявилися лише чутками. Нормою залишиться 40-годинний робочий тиждень. У ст.143 вказано, що в окремих випадках робочий день може тривати 12 годин, але не більше (наприклад, це стосується водіїв-далекобійників, тих, хто працює вахтовим способом, і то йдеться тільки про 48 год. на тиждень). У чинному кодексі це питання не врегульовано. Водночас загальний відпрацьований час за місяць не може перевищувати нормативного (виходячи з 8 год. на день). Якщо працівник одного тижня працював 48 годин, то наступного — в нього має бути 32 ро­бочі години.

Уводиться можливість роботи вдома й гнучкий графік робочого часу протягом дня на розсуд працівника. За місяць, правда, він зобов’язаний відпрацювати норму — з розрахунку 8 год. на день помножити на кількість робочих днів.

Один з плюсів проекту — обо­в’язкове укладення трудового договору в письмовій формі.

Положення, що стосуються строку випробування при працевлаштуванні, залишаються колишніми. Так, цей термін для фахівців не може перевищувати 3 місяців, а для робітників — 1. Строк тривалістю до 6 місяців може встановлюватися, наприклад, для керівників юридичних осіб, їхніх заступників, а також для головбухів та їхніх заступників.

Уводиться строк випробування для інвалідів і молодих фахівців — випускників вузів, але скасовується для вагітних і переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади.

Заохочувальній відпустці — бути

Зберігаються всі наявні в чинному КЗпП види відпусток, і передбачено додаткові — за стаж і заохочувальна —до 35 календарних днів, але, правда, виключно за бажанням і рішенням керівника.

На так звану соціальну відпустку можуть розраховувати особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, й один з батьків дитини, що має інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою. Наразі — це пільга.

Відпустка без збереження зарплати може бути продовжена за погодженням сторін на строк до 3 місяців (нині — 2 тижні). Уводиться не менш ніж 30-хвилинна перерва на обід, у КЗпП регламентується тільки максимальний час обіду — 2 год.

Ні в старому кодексі, ні в законопроекті немає і слова про щохвилинну тарифікацію робочого дня. Цікавий такий факт: якщо працівник запізниться з обіду або на роботу на певну кількість хвилин, працедавець може його покарати хіба що за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

У кодексі детально прописані питання атестації працівників, хоча раніше вони в основному регулювалися постановою КМ від 23.11.2011 №341.

Дати чи не дати — ось у чому питання

У проекті містяться норми, які врегулюють правовідносини, що виникли у зв’язку з ухваленням закону «Про захист персональних даних» від 1.06.2010 №2297-VI. Зокрема, наведено перелік необхідних документів під час вступу на роботу, тобто працедавець отримує доступ до особистих даних співробітника. А ось як далі обробляються ці дані?

Згідно із законом роботодавець повинен створити базу персональних даних і зареєструвати в Державній службі з питань захисту персональних даних, при цьому від працівника необхідно отримати згоду на обробку й дозвіл на здійснення повноважень, передбачених законодавством.

Т.Мойсеєнко радить: «Під час вступу на роботу в заяві, крім стандартних слів «Прошу прийняти...», другим абзацом варто додати — «Даю свою згоду і дозвіл на отримання, передання і оброблення моїх персональних даних». Причому повинна бути обов’язково сформульована мета їх оброблення».

Якщо ж працівник відмовляється дати згоду на оброблення його персональних даних, то роботодавець може, за рекомендацією ДСЗПД, опрацьовувати його дані в межах, визначених трудовим законодавством. У проекті кодексу способи примусити дати згоду й дозвіл відсутні.

Більш того, працівник може вимагати, щоб його персональні дані були змінені або знищені будь-яким власником і розпорядником цієї бази.

«У проекті Трудового кодексу, що займає всього 201 сторінку, досягнута рівновага між правами й обов’язками обох сторін — працедавця і працівника. При цьому розширені права працедавця, а працівників — звужені, збільшена їх відповідальність за недобросовісну роботу», — відзначила Т.Мойсеєнко.