Аверс «чорного» розбрату.

Каспійська нафта піде через Україну в Європу. Чи сподобається це Кремлю?

Як тільки з Києва ввечері 27 жовтня відлетів російський прем’єр Володимир Путін, в українську столицю прибув президент Азербайджану Ільхам Алієв. Формально ці візити, які планувалися заздалегідь, нічим не пов’язані. Крім головної теми переговорів — співпраці в газовій і нафтовій сферах.

Політичне врегулювання

Раніше планувалося, що під час засідання міжурядового російсько-українського економічного комітету будуть підписані й міждержавна угода про транзит нафти, й відповідні договори між компаніями «Укр¬транснафта» і «Транс¬нєфть».
Конфлікт між останніми виник ще на початку року, коли українська сторона на 30% підвищила ставку на транзит і запропонувала закріпити в документах ¬зобов’язання російської сторони щодо обсягів транспортування, а також прописати штрафні санкції в разі зменшення обумовлених обсягів. Російська сторона ці вимоги не прийняла. Весною ЗМІ повідомили про те, що «Укртранс¬нафта» подала позов проти «Транснєфті» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті РФ з вимогою відшкодувати $7 млн збитків, заподіяних через порушення домовленості про обсяги прокачування нафти.
Врегулювання питання на політичному рівні кілька разів переносилося. Мі¬ністр енергетики РФ Сергій Шматко повідомив: «Ми парафували угоду про транзит нафти». Також він додав: «Транснєфть» є транспортною компанією і не може дати гарантій, оскільки не видобуває нафту. Тому ми домовилися про підписання угоди, яка б регулювала наші взаємини в галузі транзиту нафти. Вона має рамковий характер, але порядок взаємодії сторін там прописаний».
У свою чергу український міністр Юрій Бойко уточнив, що «деталі й технічні умови застерігатимуться надалі й будуть за¬кріплені відповідними угодами». За його словами, сторони заздалегідь домовилися про транспортування 25 млн т нафти протягом найближчих 5 років.
Російські джерела вважають, що Києву нікуди діватися, оскільки обсяги транзиту нафти в Європу по українській території в січні — вересні 2010-го порівняно з відповідним періодом минулого року скоротилися більш ніж на 30%. ¬Українські чиновники, нав¬паки, впевнені, що в них є козирі для продовження переговорів з російською стороною. Зокрема, вони нагадують, що у вересні Україна і Казахстан знайшли вихід із затяжної кризи й домовилися про відновлення транзиту казахстанської нафти обсягом 8 млн т у рік.

Економічний аспект

Другим напрямом діяльності Києва в цій сфері стало відновлення переговорів з Баку про постачання каспійської нафти. Віктор Янукович за час президентства вже чотири рази зустрічався з І.Алієвим, українські галузеві делегації провели десятки підготовчих переговорів.
Востаннє питання обговорювалося два тижні тому в Баку в рамках засідання азербайджансько-україн¬ської міжурядової комісії, робота якої з 2006 року була фактично заморожена. Інформовані джерела повідомляли, що була досягнута принципова домов¬леність про транзит азербайджанської нафти в Європу по території України. Тоді ж була призначена дата офіційного візиту І.Алі¬єва до Києва.
На зустрічі глави держав домовилися про створення робочої групи, яка займатиметься питанням збільшення постачань енергоресурсів з Азербайджану до України. Наша країна, втім, і так є другим важливим бізнес-партнером Азербайджану. «Цього року понад мільйон тонн азербайджанської нафти надійшло на ринки України. І ми розраховуємо нарощувати обсяги», — відзначив І.Алієв на зустрічі президентів.
Більш того, азербай¬джанська й українська сторони серйозно замислюються над відновленням перекачування нафти в аверс¬ному напрямку по нафто¬проводу Одеса — Броди. Хоча тут є деякі проблеми. «Азербайджан з Україною трубопровід не зв’язує, тому сьогодні азербай¬джанська нафта потрапляє на українські нафтопереробні заводи з Джейхана, що взагалі-то не близько. Якщо нафта потраплятиме з чорноморських портів, економіка проекту стане ефективнішою. Потрібно дуже серйозно обчислити економічний аспект», — підкреслив І.Алієв.
Проте він запевняє: його країна підтримає проект. «Що стосується політичної підтримки, то з боку Азербайджану вона є», — зауважив гість. В Україні вже почали підраховувати обсяги нафти, які можна буде прокачати по нафтопроводу в аверсному напрямку.
Судячи з усього, Київ серйозно розглядає таку можливість. Нафтопровід Одеса — Броди був побудований у 2001 році для транспортування каспійської нафти в Європу. Планувалося продовжити його до польського Плоцька, але тоді не вистачило грошей. А в 2004-му по ньому в реверсному напрямку почали прокачувати російську наф¬ту. Це рішення Уряду деякі експерти назвали серйозною помилкою — як економічною, так і політичною.
У роки президентства Віктора Ющенка за напрям прокачування нафти між ним і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко розгорнулася неабияка боротьба. У травні 2009-го, коли ¬В.Ющенко підписав указ про запуск нафтопроводу в аверсному режимі, Уряд відмовився його виконувати. Одним з прихованих мотивів було... ускладнення відносин з Росією.
Сама ж Ю.Тимошенко говорила, що рада б поміняти реверс на аверс, але для цього немає необхідних умов. До речі, цей указ В.Ющенко підписав після того, як 9 квітня 2009 року І.Алієв заявив про готовність постачати азербайджанську нафту в Україну і країни ЄС.
Нафтопровід Одеса — Броди, який працює в аверс¬ному режимі, забезпечить нафтою українські нафтопереробні заводи. Проте економічним і політичним інтересам Росії в ЄС і СНД буде завдано шкоди: залежність від російської нафти в Європі значно зменшиться. Що стосується СНД, то тут удару буде завдано по полі¬тиці Росії відносно Білорусі.
Президент Венесуели Уго Чавес під час свого візиту до Білорусі 16 жовтня підписав договір з президентом Олександром Лукашенком про постачання 30 млн т нафти однаковими партіями з 2011 до 2013 року. Її планується доставляти в Одесу на танкерах, а звідти — або в цистернах, або по нафтопроводу Одеса — Броди, про запуск якого в реверсному режимі В.Янукович говорить не вперше. А це означає, що приблизно половина потреби Білорусі в нафті буде задоволена.
Поки аверс — це проект, хоча і досить реалістичний. Як піде справа, дізнаємося після чергової зустрічі азербайджанського і українського президентів. Навряд чи її доведеться довго чекати — І.Алієв активно кличе В.Януковича в гості.

Борис РУДЬ, «Подробиці»
Тетяна ІВЖЕНКО, «Независимая газета»

Думка політолога

Чим обернеться для Європи та СНД запуск нафтопроводу Одеса — Броди в аверсному режимі?

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Особливу користь у цьому нафтопроводі важко знайти, адже його немає чим завантажувати. На сьогодні ідеї щодо перевантаження з Грузії чи Ірану чорного золота через одеський порт не реалізовані. Єдиний проект, який може бути здійснений, — це завантаження венесуельської нафти і транспортування її до Білорусі. А в перспективі, якщо цей шлях буде успішний, Україна зможе постачати венесуельську нафту до Польщі та інших країн Європи. Проте це можливо лише в тому випадку, якщо цим проектом по-справжньому зацікавиться Європейський Союз. Однак поки що я такої зацікавленості не бачу.

Записала Тетяна КУЛАГІНА