Асамблея налаштувалася на зміни

Конституцію перелицюють до її повноліття, створивши з неї документ-мрію

У день перепочинку від футбольних баталій у червоному корпусі Київського національного університету стартувала конституційна реформа. Вийти на фінішну пряму збираються у 2014 році, аби глава держави, обраний на чергових виборах у лютому 2015-го, отримав ефективні механізми для подальшої перебудови.

Що змінювати?

Перш ніж українцям презентують третій варіант Основного Закону, члени Конституційної асамблеї мають відповісти на три відомі запитання: «Що? Де? Коли?». За «ігровим столом» не 6, а відразу 95 знаних фахівців-конституціоналістів та державних діячів. А на пошук відповідей відводиться, звісно, більше, ніж хвилина: приблизно по 6 місяців на кожне.

На першому етапі, як зазначив голова КА Леонід Кравчук, формуватиметься концепція модернізації Конституції. Загалом напрями наукового пошуку можна поділити на 3 складові. Насамперед ідеться про «точкові» зміни, необхідні для узгодження окремих конституційних положень з поглядами закордонних експертів, зокрема на незалежність судової гілки влади.

На цьому акцентував увагу у вступному слові й глава держави. «Конституційні зміни мають бути покладені в основу ефективної судової системи, запровадження європейських підходів доступу до судової професії, закріплення гарантій реальної незалежності суддів, утвердження дієвого та ефективного суддівського самоврядування», — нагадав Віктор Янукович про зауваження експертів Ради Європи до законів, якими впроваджувалася судова реформа. Адже, як відомо, іноземних фахівців не влаштовує, зокрема, порядок формування складу Вищої ради юстиції, призначення та обрання суддів. Також бажано нарешті закріпити на рівні Основного Закону повноваження щодо призначення керівників судів, а також, аби убезпечитися від подальших спорів, чітко поділити повноваження Верховного та вищих спеціалізованих судів.

Не менш нагальними є й зміни до Конституції, пов’язані з ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу. Приміром, щодо повноважень прокуратури та правоохоронних органів, статусу адвоката, прав обвинуваченого та підозрюваного. З-поміж членів асамблеї також є прихильники ідеї уточнення порядку формування складу Конституційного Суду, зокрема шляхом утворення Вищої конституційної ради юстиції.

Без натяку на зазіхання

Другий напрям реформи — уточнення повноважень. «Конституція повинна стати актом, що закріплює засади інноваційної моделі суспільного та державного розвитку, чіткий розподіл владних повноважень, який убезпечить країну від безглуздої конфліктності, авторитаризму, забезпечить збалансованість у владі», — підкреслив глава держави.

Водночас експерти схиляються до думки, що за кілька місяців до президентських виборів навряд чи варто очікувати посилення повноважень глави держави. Навпаки, аби полегшити проходження змін до Конституції в парламенті, не виключено, що деякі повноваження, наприклад щодо погодження кандидатур окремих міністрів, знову будуть повернуті Верховній Раді. Проте без радикального ухилу в бік парламентсько-президентської республіки, як 2004 року.

Л.Кравчук також уважає, що «змінювати статус Президента України немає потреби». Але, на думку першого глави держави, варто уточнити деякі моменти, аби «не було жодного натяку на перетинання чи зазіхання якоїсь гілки влади на іншу сферу».

Гарант поставив перед асамблеєю завдання щодо «збільшення ефективності механізму організації державної влади, її вдосконалення та збалансованості» і «створення належних конституційних засад реформування і місцевого самоврядування з метою збільшення його ефективності». З останнім більш-менш зрозуміло: про посилення повноважень місцевих органів влади говорили ще з часів ухвалення самої Конституції. Не випадково, що серед членів КА головний ідеолог таких змін — екс-спікер Олександр Мороз.

Складніше передбачити, як саме можна додати ефективності центральній владі. Адже чинну Конституцію опозиція й без того критикує за надмірну концентрацію влади в руках однієї людини. Тим більше що, як припускають експерти, і в наступній Верховній Раді провладна коаліція не матиме конституційної більшості. Тобто без голосів опозиції подібний проект приречений на невдачу.

Де змінювати?

Це запитання не таке вже й другорядне для асамблеї. Від відповіді на нього залежить глибина модернізації Конституції: чи то зміни будуть фрагментарні, чи то — у вигляді нової редакції. Нагадаємо, що раніше глава держави висловлювався за прийняття нового Основного Закону всеукраїнським референдумом. Адже лише в такий спосіб можна змінити три захищені розділи акта найвищої юридичної сили або прийняти новий.

Під час першого засідання асамблеї В.Янукович згадував тільки про те, що «легітимність конституційного процесу буде досягнута за рахунок широкої, відкритої, вільної фахової дискусії та діалогу за участю представників громадянського суспільства, політичних сил. Тільки такий підхід забезпечить підтримку та сприйняття конституційної реформи Українським народом».

Натомість якщо члени асамблеї замахнуться, скажімо, на двопалатний парламент, про який раніше як про елемент стабільності в державі говорив і В.Янукович, то без референдуму такі зміни схвалити неможливо. А для нинішнього Президента, як він сам відзначив, особливе значення має неухильне дотримання конституційної процедури. Тобто ні про який «політичний консенсус» для схвалення змін, як було у 2004 році, не йдеться.

Експерти, з якими спілкувалися кореспонденти «ЗіБ», припускають, що заради якомога безболіснішого проходження змін через парламент «політична складова» модернізації обмежиться закріпленням основних елементів виборчої системи та, можливо, прохідного бар’єра чи певних обмежень на участь у виборах. Адже в українських реаліях більш радикальні зміни можливі виключно за наявності 300 голосів у однієї з парламентських фракцій.

Не менш болісним і малоперспективним обіцяє стати реалізація президентського завдання щодо «встановлення конституційних засад участі України в інтеграційних процесах». Зрозуміло, що в парламенті за кожним словом бачитимуть або «натовську загрозу», або «втягування країни в ЄЕП».

Коли змінювати?

На це запитання більш-менш докладно відповів Л.Кравчук: проект закону про внесення змін до Конституції асамблея планує подати до 2014-го. Поточного ж року опрацьовуватиметься концепція, а «весь 2013 рік працюватимемо над текстом змін», — повідомив голова КА. Таким чином остаточний продукт «асамблейці» мають здати Президентові «наприкінці 2013 або на початку 2014 року, не пізніше».

Дійсно, якщо до весни 2014-го не внести до парламенту такий документ, шанси отримати висновок КС і встигнути проголосувати за нього до кінця року впадуть до нуля. І хоча сьогодні здається, що часу ще вдосталь, як засвідчує практика, його може не вистачити на подолання концептуальних суперечок як у самій асамблеї, так і в парламентських стінах.

Отже, до свого 16-річчя Конституція отримала подарунок у вигляді обіцяного покращення через два роки —до свого повноліття. Але яким буде її вигляд, обмежаться пропозиції членів асамблеї «косметичними операціями» чи вигляд Основного Закону перелицюють докорінно — сьогодні прогнозувати зарано. Адже, як зауважив Президент, «мудрість, яка буде існувати в цій залі (асамблеї. —Прим. Р.Ч.), створить усі умови для того, щоб ми дійсно підготували той документ, про який, я переконаний, ми з вами всі мріяли і мріємо. Але треба, щоб ці мрії збувались».

Проте в кожного свої мрії…

Що б ви змінили в Конституції?

Ксенія Ляпіна, фракція блоку «НУНС»:

— Мені не подобається, що сьогодні в нас президентсько-парламентська республіка, а не парламентсько-президентська. Але навіть не в цьому проблема. Проблема в тому, що Конституція живе своїм життям, а Україна — іншим, яке немає нічого спільного з Конституцією.

Владислав Лук’янов, фракція Партії регіонів:

— В першу чергу я б розширив повноваження місцевих рад. Очевидно, що система адміністративного устрою потребує реформування. Також більш чітко визначив повноваження органів державного управління. Крім того, розібрався б зі статусом російської мови. Адже півдержави розмовляє російською, а це питання юридично не врегульоване.

Олександр Голуб, фракція КПУ:

— Я б змінив її зміст. Конституція повинна не декларувати права (права на свободу, роботу, відпочинок тощо), а гарантувати. Це, мабуть, один із головних моментів. Крім того Конституція повинна захищати права звичайних громадян, а не олігархів.

Сергій Ківалов, фракція Партії регіонів:

— При розробці нового тексту Конституції слід увести процедуру обрання суддів народом. А їх призначення на посади анулювати. Це посилить незалежність судді. Органи влади — і Президент, і парламент — не повинні брати участі в кадрових питаннях суддів. Робота Конституційної асамблеї увійшла в активну фазу і, думаю, ми досить швидко й продуктивно попрацюємо й напишемо проект Основного Закону.

Записала АНІ ГАЛУК