Закон і Бізнес


Небезпечна огорожа

Безкоштовний паркан мало не коштував мантії


Суддівські кадри, №45 (980) 06.11—12.11.2010
2971

Під час чергового засідання Вищої ради юстиції судді могли переконатись у необхідності пам’ятати про чистоту мантії не тільки під час здійснення правосуддя, а й в повсякденному житті.


Так, законниця мало не поплатилася посадою через відмову заплатити за зведений паркан. Щоправда, члени ВРЮ не погодилися з позицією кваліфкомісії і вирішили не карати суддю. Колегіальний орган указав, що цей випадок не має стосунку до її професійної діяльності.

«Хворобливе» незнання

Якщо під час минулого засідання ВРЮ всі бажаючі поповнити лави суддів отримали схвальний висновок, то на черговій зустрічі, яка відбулася 1 листопада, 8 кандидатів залишили без «перепусток». На заваді, як завжди, був низький рівень підготовки. Не склавши іспиту на секції ВРЮ, вони так і не змогли переконати творців суддівського корпусу у своїй готовності.
Змінити думку «екзаменаторів» не змогла навіть скарга претендентки на посаду в Печерському райсуді м.Києва на погане самопочуття. За інформацією голови ВРЮ Володимира Колесниченка, в червні цього року її кандидатуру біль¬шість не підтримала. Тоді претендентка звернулася до ВРЮ з проханням щодо повторного розгляду. Своє звернення вона мотивувала тим, що під час невдалого засідання почувалася зле. Однак, підкреслив В.Колесниченко, жінка своєчасно не надала відповідних документів. Виписку з лікарні кандидатка просила долучити до своїх матеріалів під час засідання секції 29 жовтня, на якому також отримала негативний висновок. В неї поцікавилися, як хвороба вплинула на її знання, адже, як підкреслив один з членів ВРЮ, кожен другий українець страждає від того самого діагнозу, що й претендентка (вегетосудинна дистонія). Вона пояснила, що погане самопочуття заважало зосередитися, однак більшість членів Ради повторно відмовили у внесенні подання про її призначення на посаду.
Претендентці до Куйбишевського райсуду Запо¬різької області довелося пояснювати протизаконну активність свого чоловіка, якого неодноразово притягували до кримінальної та адміністративної відповідальності. Жінка пояснила, що чоловік мав проблеми із законом задовго до їхнього одруження. На запитання, чи вдалося йому виправитися, кандидатка запевнила, що так. Однак переконати у своїх знаннях права вона не змогла.
Загалом ВРЮ внесла подання главі держави про призначення 41 кандидата на посади суддів, зокрема 13 кандидатів — до місцевих адміністративних судів, двох — місцевих господарських та 26 — до місцевих загальних.

Відкладена доля

Пощастило цього дня й тим суддям, які потрапили до чорного списку на прощання з Фемідою за порушення присяги. Члени ВРЮ відхилили одну пропозицію про звільнення та п’ять рекомендацій кваліфікаційних комісій, а також затвердили результати перевірок щодо 13 мантієносців з ви¬сновком про відсутність підстав для внесення подання про їх звільнення.
Решта залишилася у «підвішеному» стані. Задля детальнішої перевірки члени ВРЮ перенесли вирішення їхньої долі на інше засідання. Серед них опинилася й представни¬ця Кіровського райсуду м.Дніпропетровська, пропозицію про звільнення якої вніс член ВРЮ Віктор Кудрявцев. За його словами, мова йде про сумно¬звісну історію з Дніпропетровським ринком «Озерка», коли законниця винесла рішення про визнання права власності на ринок за комунальним підприємством. За словами В.Кудрявцева, суддя постійно блокувала вирішення своєї подальшої долі на секції Ради, надсилаючи телеграми і повідомляючи про хворобу. Допо¬відач зауважив, що за 4 роки це її перші відвідини ВРЮ.
У свою чергу служителька Феміди намагалася переконати у протилежному. Зокрема, вона бідкалася, що їй не дозволяють нормально працювати, постій¬но докучають ЗМІ повідомленнями негативного змісту. Такі заяви обурили члена ВРЮ Андрія Портнова. «Мало того, що вона через 4 роки до нас навідується, виносить рішення в резонансних корупційних справах, так ще й натякає, що ми замовили ці публікації на її адресу», — дорік¬нув він. Його пропозиція була категоричною: звіль¬нити суддю за порушення присяги й поставити крапку. Однак жінка пояснила, що нікого не звинувачує, а лише просить ВРЮ допомогти розібратися в ситуації. Суддя переконувала, що, пропрацювавши 35 років на державній службі, ніколи не порушувала присягу, а судові рішення ухвалювала законно й неупереджено. Виправдовуючись, вона додала, що в минулому працювала секретарем у кримінальних справах, слідчим органів внутрішніх справ, а в райсуді розглядала тільки кримінальні справи. І лише в 2005 році, як запевняла претендентка, коли судді в цивільних справах залишили суд, вона була змушена взятися за розгляд цих справ. У спадок від колег їй дісталося близько 4 тис. незавершених справ. Вона не виключала, що через значне навантаження, а також невеликий досвід роботи в новій сфері могла припуститися незначних порушень. У підсумку сам автор ініціативи про її звільнення попросив колег відкласти слухання справи для ретельнішого вивчення.
Аналогічна доля спіткала й 4 столичних суддів. Розгляд пропозицій про їх звільнення перенесли через відсутність одного служителя Феміди. На цьому наполягав автор ініціативи Ренат Кузьмін. Як пояснив доповідач, слідче управління, розслідуючи кримінальну справу, порушену за фактами хабарництва одного з представників судової влади, звернулося до Печерського райсуду м.Києва по дозвіл на проведення обшуку мантієносця та його службового кабінету. Однак суддя Олена Кафідова, до якої звернувся слідчий, відмовила в задоволенні клопотання. Її підтримали троє колег з апеляційного суду. Як відзначив Р.Кузьмін, корпоративна судова етика призвела до того, що слідство було змушене відмовитися від обов’язкового в таких випадках обшуку. А чистота мантій цієї четвірки опинилася під за¬грозою. Заступник Генпрокурора запропонував спочатку заслухати пояснення судді Печерського райсуду, а потім представників апеляції. У зв’язку з тим що О.Кафідова на засідання не з’явилася, розгляд «корпоративної» справи відклали.

Огорожа від звільнення

Якщо згадані служителі Феміди ледь не поплатилися мантією за свої вердикти, то представницю Веселівського райсуду Запо¬різької області від суддівської діяльності міг відгородити паркан.
Претензії до законниці полягали в тому, що вона уклала договір з організацією про зведення паркану. Після завершення робіт жінка відмовилася заплатити підрядчикам, мотивуючи це тим, що робота не¬якісна. В рекомендації кваліфкомісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу від 29 травня 2009 року зазначалося, що замовлені роботи були виконані вчасно, однак суддя не виплатила винагороду і погрожувала підрядчикам.
Сама власниця огорожі переконувала, що умови домовленості були порушені: строки проігноровані, а ціна завищена.
Члени ВРЮ дійшли ви¬сновку, що поведінка судді в цій ситуації не пов’язана зі здійсненням правосуддя і відхилили пропозицію про її звільнення.
Таким чином, деяким суддям вдалося уникнути прощання із суддівським корпусом, іншим доведеться чекати на вердикт. А от всім бажаючим позбутися мантії добровільно пощастило. ВРЮ внесла подан¬ня до парламенту про звільнення 68 суддів за загальними обставинами, зокрема 66 — у зв’язку з поданням ними заяви про відставку та 2 — за станом здоров’я.

Тетяна КУЛАГІНА