Закон і Бізнес


Натисни кнопку – отримай результат!

«Регіонали» мають намір позбутися метрових бюлетенів


Держава і суспільство, №45 (980) 06.11—12.11.2010
1128

До дня виборів опозиційні політики стверджували, що нові правила виборів до місцевих органів влади мали самі по собі забезпечити перевагу «регіоналам».


Після дня волевиявлення лави невдоволених новим законом поповнили і його розробники, але з інших причин.

На нерівності умов для суб’єктів виборчого процесу за новими правилами наголошували від моменту його ухвалення в першому читанні. На той час основні претензії зводилися до обмежень на об’єднання партій у блоки, річний термін для осередків, що мають можливість висувати кандидатів, невиправдане надання переваг парламентським фракціям у формуванні виборчих комісій тощо. Реалії 31 жовтня виявили ще чимало огріхів виборчого законодавства, які мають бути усунені під час удосконалення цього закону, а також правил виборів народних депутатів.
Зокрема, виступаючи на прес-конференції в ніч виборів, лідер Партії регіонів і Прем’єр Микола Азаров зауважив, що слід унеможливити одночасне балотування і за списком, і в одномандатному окрузі. З цією пропозицією парламентарі можуть погоджуватися чи ні, але проголосувати повинні. Адже ще 12 років тому Конституційний Суд виніс рішення про неприпустимість «подвійного» висування всупереч принципу рівного виборчого права. Та чомусь про нього згадали тільки після виборів, а не під час ухвалення закону.
Натомість ідея розширення складу виборчкомів за рахунок представників «позапарламентських» партій навряд чи знайде підтримку фракцій у ВР. Так само як і пропозиція за¬ступника голови ЦВК Андрія Магери, який вважає логічним обмеження кола претендентів на місцеві мандати членами територіальної громади. «Тобто, щоб мер або голова сільради обирався тільки з числа мешканців міста чи села», — пояснив А.Магера. Проте партійні побудови ще не настільки розгалужені, аби дійти до кожного села, тож і висувають мерів «зі сторони».
Прем’єр також піддав критиці технологію голосування. Адже на деяких ¬округах виборцям доводилося вивчати метрові списки претендентів на мандат, що утворювало черги на дільницях. Та й сама кількість бюлетенів, які видавалися «в одні руки», також вимагала часу на усвідомлення вибору. Згодом це ще й ускладнило підрахунок голосів.
Для спрощення процедури М.Азаров запропонував обміркувати перехід на електронне голосування. «Суто організаційно, техніч¬но, необхідно вносити такі зміни, які дозволять, можливо, перейти на електронну форму голосування, ми технічно до цього готові. Треба буде фінансово — забезпечимо», — запевнив він.
Та, очевидно, в опонентів виникнуть сумніви, що така система дійсно відображатиме волю народу, а не того, хто контролюватиме її технічний стан. Достатньо згадати сумнозвісний «транзитний сервер», який у жовтні 2004 року нібито був установлений на вул. Банковій. Хоча тодішня опозиція, прийшовши до влади, не змогла підтвердити свої припущення, осад, як кажуть, залишився.
Проте влада, як з’ясувалося, зберегла і бажання отримувати поточні дані та остаточний результат одним натисканням кнопки. Так дійсно набагато зручніше і загалом дешевше.

Лев СЕМИШОЦЬКИЙ