Закон і Бізнес


Підводні рифи контрагентів,

або Як убезпечити договірні відносини і мінімізувати ризик виникнення боргів


№38 (1180) 20.09—26.09.2014
ВІКТОРІЯ ВАРЕНИКОВА, юрист ЮФ «Софія», для «Юрист & Закон»
9353
9353

Однією з особливостей підприємницької діяльності є наявність ризиків негативних економічних і соціальних результатів такої діяльності. Кожен підприємець, компанія, які працюють на ринку, розуміють, що будь-які дії, націлені на отримання прибутку, пов’язані з певним набором ризиків, запобігти яким не завжди можливо. Основна мета — мінімізувати ці ризики, зокрема за допомогою юридичних інструментів.


Безпека відносин: чинники зовнішні та внутрішні

Господарський кодекс в ст.42 передбачає, що «підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку». Підприємець, взаємодіючи з іншими учасниками ринку, укладає з ними договори на виконання необхідних робіт, про надання послуг або купівлю/продаж товару. Договори також укладають для забезпечення життєдіяльності компанії (договори оренди приміщень під офіси, складу для розміщення товару, договори охорони приміщень, обслуговування оргтехніки і т.д.).

Цивільний кодекс в ст.629 передбачає, що «договір є обов’язковим для виконання сторонами». Проте в один прекрасний день контрагент може відмовитися платити — і компанія зазнає збитків.

Безпека договірних відносин зав­жди залежить від багатьох чинників, як зовнішніх, таких як загальноекономічна ситуація, курс валют, політична стабільність, так і внутрішніх — неблагонадійність конкретного контрагента, несподівані фінансові проблеми в нього. Багато компаній та підприємців прагнуть зробити певні кроки, які, на їхню думку, убезпечать від ризиків утрати прибутку, проте дебіторська заборгованість, хоч як з нею борися, все одно зростає.

Зовнішні чинники зростання дебіторської заборгованості в Україні частіше не сприяли безпеці договірних відносин, ніж навпаки, все ще є багато фірм-одноднівок, відкритих для однієї операції (одного контрагента), з міфічною репутацією (яку не може підтвердити жоден контрагент), зареєстрованих за однією адресою на одну фізичну особу, яка фактично несе відповідальність за укладеними з контрагентами договорами. Крім того, все ще зберігається несприятливий клімат для бізнесу, хоча позитивні зрушення значні.

Так, у рейтингу Doing Business-2014 (Світовий банк. 2013. «Ведення бізнесу-2014: розуміння регулювання діяльності малих і середніх підприємств») Україна займає 112-е місце. До слова, Польща — 45-е, Словаччина — 49-е, Чехія — 75-е. Безумовно, зовнішні чинники впливають на безпеку договірних відносин, але не менш значну роль відіграють і внутрішні.

Кожному суб’єктові ринку для мінімізації ризиків неповернення боргів варто ретельно перевіряти своїх контрагентів перед укладенням угод, не нехтувати юридичним супроводом, бути уважнішим до офшорних компаній.

Юридичний аудит: знати, щоб запобігти

Що ж є важливим? По-перше, потужна юридична підтримка. Кваліфікований юрист компанії зможе застерегти її директора від багатьох підводних рифів. Можлива ситуація, коли економічно пропозиція ще на етапі укладення угоди може бути вельми вигідною, а з юридичного погляду укладати договір не варто.

На етапі пошуку контрагента важливо перевірити його комплексно, із залученням до цього процесу бухгалтерів і юристів, провести due diligence (дослівно — «забезпечити належну старанність»). Це процедура формування об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування, включаючи всі ризики. Слід затребувати в майбутнього контрагента статутні документи, перевірити наявність реєстрації, необхідних ліцензій, податкових документів. Якщо майбутній контрагент є акціонерним товариством, є можливість перевірити його фінансову звітність як емітента в електронних ресурсах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Необхідно грамотно скласти договір, передбачити в ньому весь можливий арсенал захисту від недобросовісних дій, таких як штрафні санкції, гарантії, забезпечення, передоплати. Варто ретельніше провести перевірочні заходи у випадках, коли потенційний діловий партнер робить спроби приховати ту чи іншу інформацію, заявляючи, що вона є його комерційною таємницею, або ж, наприклад, виявляє небачену щедрість до майбутнього партнера.

Багато компаній з метою заощадити кошти укладають з різними контрагентами договори одного й того самого змісту (за шаблоном). Такі дії помилкові хоч би тому, що в роботі з кожним контрагентом існує різний набір ризиків.

Страхування ризиків: витрати й гарантії

Як особливий та додатковий захист від необгрунтованої дебіторської заборгованості можна застосовувати страхування фінансових ризиків. Такий вид страхування непопулярний, проте на нього варто звернути увагу, зважаючи на збільшення кількості неплатоспроможних контрагентів. Страхова компанія може застрахувати підприємця від таких ризиків:

• невиконання (неналежне виконання) контрагентами страхувальника зобов’язань щодо постачання сировини, матеріалів, устаткування, товарів за договором (контрактом, угодою) між страхувальником і контрагентом;

• недотримання умов і строків виконання контрагентом страхувальника фінансових зобов’язань за договором між страхувальником і контрагентом;

• невідповідність поставлених страхувальникові згідно з умовами договору товарів, сировини, матеріалів або наданих послуг (робіт) — вимогам відповідних нормативних документів;

• спричинення страхувальникові майнових збитків, утрат, витрат з будь-якої причини, зокрема в результаті непередбачених простоїв виробництва, які виникли у зв’язку з поломкою обладнання, автотранспорту, відключенням електро- та водопостачання, погодними умовами, які роблять неможливим або перешкоджають здійсненню господарської діяльності.

Страхування можливе також і від інших ризиків, які можуть виникнути в підприємця, проте всі вони повинні бути вказані в договорі. Такий договір захищає від негативних наслідків (збитків), та варто пам’ятати, що для отримання страхової виплати підприємцеві (компанії) необхідно зробити певні дії: подати заяву про страховий випадок, документи, що підтверджують його настання та розмір збитків.

Проте цей спосіб захисту використовується нечасто з огляду на те, що підприємець, здійснюючи додаткові витрати на страхування, збільшить відповідно ціну на товар (роботи, послуги) і це може негативно позначитися на прибутковості бізнесу та його конкурентоспроможності. У такому разі підприємцеві необхідно зробити найбільш вигідний для себе вибір, співвіднісши витрати й ризики з очікуваним прибутком.

Обережно: контрагент — офшор

Маючи справу з контрагентом, засновник якого зареєстрований в офшорі (на території держави або її частини, де юридичним особам — нерезидентам надаються податкові та інші пільги), необхідно ретельно перевіряти податкові аспекти операції. Складнощі договірних відносин полягають у тому, що велика популярність офшорних компаній викликає пильну увагу до них податкових органів, а заразом і увагу до їх контрагентів.

Так, у разі виникнення питань у податкових інспекторів і слідчих (у разі відкриття кримінального провадження) до компанії з офшору всі її контрагенти підпадають під пі­дозру податківців і перевіряються ще раз. Такі перевірки створюють ризик додаткових податкових претензій до контрагента компанії з офшору.

Враховуючи сказане, варто перевіряти ділову репутацію компанії з офшору, якість виконання нею зобов’язань перед іншими контрагентами.

Держустанова, підприємство: свої вигоди та свої ризики

Окремо звернемо увагу на ризики співпраці з державними установами й підприємствами. Багато з них укладають договори на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг тільки через тендерні процедури, оскільки використовують державні кошти. Ділова репутація державної установи, підприємства в цьому випадку не має значення, оскільки контракт виконуватиметься тоді, коли держава виділить на це кошти.

Враховуючи нинішню політичну нестабільність в країні, принципи, що панують при розподілі бюджетних коштів, і нездатність самої держави належним чином виконувати свої зобов’язання стосовно фінансування бюджетних установ, передбачити розвиток подій та рівень ризиків неплатежів з боку контрагента практично неможливо, а оцінити перспективи стягнення — і того важче.

Наостанок відзначу, що важливо знайти з контрагентами взаєморозуміння й основувати свої ділові відносини з партнерами на принципах взаємної довіри й поваги, при цьому не забуваючи про заходи безпеки та здорової обережності, щоб пізніше не довелося воювати з компаньйонами.