Закон і Бізнес


Внесок за доступ до професії

Чи повинні молоді адвокати платити за отримання нового статусу?


№38 (1180) 20.09—26.09.2014
ТЕТЯНА БЕРСЕНЄВА, право.ру
3738

Якщо в Україні адвокатське самоврядування — на самому початку шляху, то в Росії працюють у таких умовах вже другий десяток років. Одначе спільними були й залишаються спори про фінансування роботи таких органів, зокрема про правомірність встановлення та збільшення розміру щорічних або разових внесків для адвокатів. У РФ дискусії щодо цього іноді переростають у судові процеси.


Доплата за членство

Коли Адвокатська палата Московської області ухвалила рішення збільшити вартість входу в професію на 150%, збунтувалося тільки троє її членів, котрі подали два позови. Один із них містив досить радикальну позицію: вступний внесок як такий суперечить рішенню Конституційного суду РФ, який заборонив вимагати за статус матеріальні блага.

У січні підмосковна адвокатська палата на своїй XIII щорічній звітній конференції збільшила розмір одноразового збору, який платять після складання професійного іспиту, з 20000 до 50000 руб. (із 7000 до 17500 грн.). Ці гроші призначаються для навчання адвокатів, їхніх помічників і стажистів (далі член корпорації відраховує 650 руб. на місяць). На тому ж заході було вирішено збільшити із 7000 до 10000 руб. (з 2200 до 3500 грн.) щомісячну винагороду членам ради палати, а також її кваліфікаційної комісії за кожне засідання.

Нові тарифи багатьом не сподобалися, що викликало дискусії як в Інтернеті, так і в кулуарах, але оскаржувати новації в суді зважилися тільки троє: подружжя Ігор Трунов і Людмила Айвар, котрі перейшли в обласну палату з московської 6 років тому, і молодий адвокат Едуард Чистяков, якому за статус довелося заплатити за новими розцінками. У квітні й червні вони, відповідно, направили до суду позовні заяви. Якщо Е.Чистяков просив скасувати рішення конференції АПМО тільки в частині збільшення розміру одноразового збору й вимагав повернути йому гроші, то І.Трунов і Л.Айвар наполягали на скасуванні всіх рішень, прийнятих конференцією.

Позивачі, зокрема, переконані, що навіть саме існування одноразового внеску є неправовим: закон «Про адвокатську діяльність та адвокатуру» й статут підмосковної адвокатської палати не передбачають ніяких одноразових зборів з адвокатів і не надають повноважень конференції їх установлювати. Крім того, Конституційний суд РФ 5 лютого 2009 року (ухвала №277-О-О) вказав, що закон про адвокатуру не передбачає додаткових, зокрема майнових, умов набуття статусу адвоката.

Позивачі стверджували, що закон дозволяє палатам брати з адвокатів внески тільки за рахунок отримуваної винагороди. На думку заявників, котрі недавно отримали адвокатський статус, юристи ще не мають винагороди, щоб заплатити потрібні 50000 руб.

Розумність відрахувань

Позовні заяви потрапили до різних суддів. Неодноразові спроби позивачів добитися об’єднання справ провалилися.

У підмосковній палаті були не згодні і з твердженням позивачів, що права адвокатів порушені через відмінності порядку денного конференції від заявленого спочатку. Та й рішення ухвалювалися на конференції зовсім не із семи, а за 25 питаннями.

В АПМО була своя версія подій: по-перше, розісланий раніше порядок денний містив пункт «Різне», але найголовніше — на 2 пункти було розділено питання про затвердження звіту про виконання прибутково-видаткового кошторису та звіту ревізійної комісії за 2013 рік. Її представник Павло Царков підтвердив у суді, що голосували, дійсно, не 7 разів, а більше, але це пов’язано з технічними моментами (наприклад відкривали конференцію), а також із тим, що в рамках деяких питань, зокрема стосовно фінансів, окремо голосували відносно найбільш болючих питань — про збільшення розміру внесків.

У деталях в АПМО теж порушень не вбачали. Не визнавали там за собою перевищення повноважень при підвищенні розміру щомісячних виплат членам ради палати й одноразових зборів для новачків, охочих стати членами палати. У першому випадку ст.31 закону про адвокатську діяльність відносить затвердження таких винагород для членів ради та кваліфкомісії палати до повноважень ради. Це й було зроблено раніше.

На думку представника палати, закон РФ про адвокатську діяльність передбачає, що до повноважень конференції належить затвердження кош­торису витрат палати. «Немає регламентації, з яким ступенем деталізації можуть бути поставлені питання про формування кошторису», — відзначив П.Царков.

Крім того, він посилався на рішення Федеральної палати адвокатів від 22.04.2004, за яким рішенням конференції можуть бути встановлені одноразові (цільові) відрахування для новоприйнятих членів палати. «Це не є умовою прийняття в членство. Це абсолютно не наш випадок», — парирував П.Царков посилання на ухвалу КС РФ. За словами представника АПМО, спочатку людина стає членом палати, а потім у неї виникає обов’язок виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

З виступу П.Царкова випливало, що КС РФ запропонував лише обговорювати розумність таких відрахувань. На підтвердження розумності встановлених АПМО зборів він сказав, що в Калінінградській області внесок установлено в розмірі 40000 руб. (14 тис. грн.), у Калузькій — 60000 руб. (21 тис. грн.), а в Ямало-Ненецькому автономному окрузі — 300000 руб. (майже 100 тис. грн.).

«Цей позов є неналежним правовим способом заперечення інституту одноразових відрахувань. А якщо вони не згодні зі зміною його розміру, то це їхніх суб’єктивних прав ніяк не зачіпає. Тому підстав для звернення до суду немає», — резюмував П.Царков.

Урешті-решт суддя, котра розглядала справу, подумавши 15 хв., відмовила в задоволенні позову в повному обсязі. Проте позивачі збираються оскаржити це рішення. А значить, і питання про правомірність одноразового збору залишається відкритим.

 

КОМЕНТАР

Валентин ЗАГАРІЯ, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:

— Відповідно до п.2.5 Положення про ­внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 16.02.2013 №72 (із змінами й доповненнями, внесеними рішенням РАУ від 4—5.07.2014 №75), адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня поточного року.

Згідно з п.1 рішення РАУ «Про затвердження положення про встановлення розміру і порядку оплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського ­самоврядування» від 17.12.2012 №24 щорічний внесок адвоката дорівнює одній мінімальній заробітній платі станом на 1 січня поточного року, в якому робиться внесок.

У 2014 році внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування становить 1218 грн., 70% від якої відповідно до рішення РАУ від 4—5.07.2014 №75 належить переказати на поточний рахунок відповідної ради адвокатів регіону, а 30% — на поточний рахунок Національної асоціації адвокатів.

Що стосується претендентів на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, то відповідно до п.2 рішення РАУ від 17.12.2012 №24 плата за складання кваліфікаційного іспиту встановлена в розмірі 3 м.з.п., передбачених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

Що стосується плати за проходження стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, то фіксована сума в розмірі 20 м.з.п., встановлена рішенням РАУ від 1.06.2013 №134, була скасована.

Разом з тим рішенням РАУ «Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію і порядок проходження стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю» від 27.09.2013 №26 повноваження стосовно встановлення розміру плати за проходження стажування були покладені на регіональні ради адвокатів.

На підставі згаданого рішення останні мають право самостійно встановлювати плату за проходження стажування (за даними офіційних сайтів РА регіонів, розмір цієї плати коливається в межах від 5 до 10 м.з.п. — Прим. ред.).