Голова ВККС І.Самсін:

«Тести, запропоновані кандидатам на іспиті, не можна було купити»

Навесні цього року ВККС оголосила про другий добір кандидатів на посади суддів. Уже завершилися два етапи цього процесу: прийом документів та анонімне тестування претендентів. Попереду — проведення кваліфікаційного іспиту, за результатами якого й буде визначено, кому пощастить одягти мантію. Про організаційні моменти, перипетії, успіхи та проблеми другого добору в ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» розповів голова ВККС Ігор САМСІН.

«В умовах обмеженого фінансування ми знайшли оптимальний вихід із ситуації»

— Ігорю Леоновичу, нещодавно завершилось анонімне тестування кандидатів на посади суддів. Розкажіть, будь ласка, чи були суттєві відмінності між минулорічним і цьогорічним тестуванням?

— Якщо говорити про нормативно-правове й методичне забезпечення цього етапу добору, то воно, звісно, дещо змінилося. Перший добір показав, що саме потрібно вдосконалити в процедурі тестування, якими мають бути інформаційні матеріали, тести, аби цього разу отримати кращі результати. Комісія зробила все можливе з огляду на обмежене бюджетне фінансування, аби анонімне тестування кандидатів пройшло спокійно й без непередбачуваних ситуацій.

— Чому в минулому році тестування проводилося в чотирьох містах на базі вищих навчальних закладів, а цього року — в Києві та лише зусиллями членів ВККС та її працівників?

— Минулого року в результаті тривалого переговорного процесу комісія отримала згоду ВНЗ та уклала договори про співпрацю. Цього року з’явилася можливість самостійно проводити тестування, тому ми вирішили підшукати в Києві приміщення, що відповідало б усім необхідним санітарним нормам і вимогам безпеки, а найголовніше — дозволило б розмістити одночасно понад 3500 осіб! Зазначу: комісія фінансується з державного бюджету й зобов’язана мінімізувати витрати на такі заходи, дотримуючись вимог щодо раціонального використання бюджетних коштів.

Надалі ВККС планує запровадити поетапне складання іспитів. Аби не створювати проблем з пошуком приміщення для такої великої кількості кандидатів, ми будемо проводити тестування, наприклад, 100 осіб на день. Ідеться про власну будівлю комісії, в якій буде спеціально обладнане комп’ютерною технікою приміщення для проведення тестувань. Уже ведуться необхідні підготовчі роботи.

— З якими труднощами комісія стикнулася при проведенні анонімного тестування? Як їх удалося подолати?

— Особливо складних ситуацій чи труднощів, які неможливо було б вирішити, не виникало. Деякі кандидати, щоправда, висловлювали своє невдоволення процесом прийому документів, утім, це їхнє право. Закидати комісії можна що завгодно, але я маю всі підстави стверджувати: ВККС ефективно виконує законні повноваження й належним чином організувала процес добору, оперативно відреагувала на всі позаштатні ситуації та прийняла документи в усіх охочих стати суддею.

— 16 травня ви повідомляли журналістам, що тестування одного кандидата обійдеться приблизно у 2 тис. грн., а під час проведення інтернет-конференції зазначили, що тестування коштуватиме всього 0,5 млн грн. (тобто близько 140 грн. на одну особу). Чому виникла така різниця в цифрах?

— Спочатку розрахунок робився виходячи з досвіду минулорічного добору, коли договори на оренду приміщень укладалися з вищими навчальними закладами, враховувалися кошти на відрядження членів комісії та співробітників. На той час не було завершено тендерні процедури й не закуплено товари та послуги, необхідні для проведення тестування.

Після того як відбулися всі тендери й переможцем одного з них став Міжнародний виставковий центр (на Броварському просп., 15), можна було більш-менш визначити необхідні затрати на одного кандидата.

Пригадую, як обурювало кандидатів те, що документи приймалися комісією «на висілках» Києва. Проте це дозволило суттєво зменшити витрати бюджетних коштів на процес добору. Оренда приміщення на вул. Поліській, 3-б нічого не коштувала комісії, а середня ринкова вартість оренди приміщення в центрі столиці на сьогодні становить 100—200 грн./м². В умовах обмеженого фінансування ми знайшли оптимальний вихід із ситуації.

— Стосовно питання фінансування: тестування проводилося виключно за кошти держбюджету чи, можливо, була фінансова підтримка з боку міжнародних організацій?

— Так, виключно за бюджетні кошти.

«Тільки-но ми запровадили он-лайн-реєстрацію, як ажіотаж серед охочих подати документи відразу спав»

— Скільки часу зайняла організація добору?

— З початку року ми вдосконалювали процедуру добору шляхом унесення змін і доповнень до нормативної бази, що регулює цей процес. З лютого комісія вже активно вирішувала організаційні питання, проводилася апробація тестів, укладалися договори на оренду приміщення, закупівлю комп’ютерної техніки та інших товарів. У березні, виходячи з прогнозованої кількості вакантних посад суддів — 724, комісія прийняла рішення про оголошення добору. Зважаючи на ажіотаж, прийом документів від кандидатів тривав понад місяць. А
5 червня пройшло тестування.

— Який відсоток питань у тестах цього року був змінений? Чи, можливо, всі питання були змінені? Як відомо, тести повинні проходити апробацію. Ким і коли вони були апробовані? Яким був результат?

— Хотів би наголосити: розрізняйте тестову базу й тест. Тестова база ВККС налічує більш ніж 2 тис. запитань і кілька разів була апробована в цьому році ВККС на слухачах Національної школи суддів: суддях, працівниках апарату судів. Результат апробації був позитивний, але в його процесі було виявлено деяку кількість питань, котрі, як кажуть тестологи, «не працюють». Ці питання підлягають вилученню з бази, крім того, тестова база оновлюється у зв’язку зі зміною законодавства, розробленням нових питань.

— Дехто дотримується думки, що можна уникнути такої великої кількості охочих позмагатися за суддівську посаду. Як ви думаєте, можливо, аби заяви про участь у доборі подавали тільки ті, хто дійсно бажає стати суддею, потрібно запровадити компенсаторний механізм: хто не пройшов тестування, має відшкодовувати витрачені на нього кошти?

— Так, досвід комісії стосовно вирішення загальних питань добору показав, що кількість осіб, які бажають стати суддями, є більш ніж значною. Проте відповідно до ст.19 Конституції органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у законний спосіб, а тому ВККС не має права обмежувати право громадян, котрі виявили бажання брати участь у доборі.

— Чому комісія не відразу запровадила електронну реєстрацію охочих стати суддею? Розкажіть, чи полегшила електронна реєстрація процес прийому документів? Як саме?

— Поясню, чому не відразу. У перший день прийому документів до Вищої кваліфкомісії суддів надійшло лише кілька десятків заяв, другого дня — трохи більше. І така тенденція зберігалася протягом тижня. Потім кількість прийнятих документів сягнула 170 заяв на день, а третій тиждень відзначився шаленим ажіотажем. Довелось оперативно запровадити он-лайн-реєстрацію, що дозволяло кандидатам у конкретний час без черги прибути та здати документи. Вона себе виправдала й має перспективу застосування під час наступного добору. Хоча тільки-но ми запровадили он-лайн-реєстрацію, як ажіотаж серед охочих подати документи відразу спав.

Нинішній досвід дав імпульс роботі над новими формами та способами прийому документів. Зокрема, йдеться про можливість прийому документів на базі деяких територіальних управлінь Державної судової адміністрації. Це, безумовно, зручніше для кандидатів, проте створює проблеми для комісії, адже доведеться відряджати в регіони співробітників і залучати працівників ДСАУ. Переконаний, що, маючи за собою багатий і позитивний, і негативний досвід, зможемо виробити оптимальні механізми прийому заяв від кандидатів.

«Ми допустили до тестування навіть тих, чиї документи мали дрібні недоліки»

— У спілкуванні з журналістами ви зазначали, що в документах 700 осіб були виявлені недоліки, проте до складання тесту комісія не допустила тільки 30 осіб. Невже кандидати усунули всі недоліки?

— В основному це стосувалося трудових книжок, оформлених з порушенням інструкції про порядок їх ведення, відповідні копії яких кандидати надавали для участі в доборі. Деякі копії трудових книжок були неправильно завірені тощо.

Недоліки, які спричинили відмову в допуску до участі в доборі, стосувалися порушень вимог, установлених Конституцією, передусім щодо мінімального віку та стажу. На засіданні ВККС було прийнято рішення не допускати тих осіб, які не досягли встановленого законом віку та не мають необхідного стажу роботи в галузі права. Ми допустили до тестування більшість, навіть тих, чиї документи мали дрібні недоліки. Наприклад, у медичній довідці не було зазначено ім’я або по батькові кандидата, а в одній медичній довідці навіть забули записати прізвище. Добре, що хоч фотографія була, за якою й ідентифікували особу кандидата. Наразі перевірка поданих кандидатами документів триває, і в разі виявлення фактів, які можуть перешкоджати кандидатові зайняти посаду судді, комісія прийматиме відповідні рішення.

— Ви допустили до добору чотирьох «резервістів», при цьому виключивши їх із резерву. Якщо ці кандидати оскаржать своє виключення з резерву до суду, а останній задовольнить позов, то чи не стане це приводом для подвійного статусу претендентів: кандидатів-«резервістів» і кандидатів, які беруть участь у доборі?

— Відповідно до ст.65 закону «Про судоустрій і статус суддів» добір кандидатів на посади суддів здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією і цим законом. При доборі кандидатів забезпечується рівність їхніх прав. Особа і зі статусом судді, і зі статусом кандидата на посаду судді, який перебуває в резерві, на думку комісії, мають брати участь у доборі в рівних умовах. Оскільки четверо осіб виявили відповідне бажання й зазначили це у своїх заявах, ВККС прийняла рішення допустити їх до анонімного тестування, виключивши з резерву кандидатів на зайняття вакантних посад суддів, аби забезпечити рівність усіх кандидатів.

— Минулого року комісія визначила, що кандидати, які набрали під час тестування 75 балів, допускаються до складення кваліфікаційного іспиту. У цьому році прохідний бал — 63. Чому комісія «опустила планку»? Чим вона керувалася, вирішивши визначити прохідний бал не до проведення тестування, а після його завершення?

— При визначенні необхідної кількості кандидатів, які можуть вважатися такими, що успішно склали тестування, ВККС ураховує прогнозовану кількість вакантних посад суддів, загальну кількість кандидатів, які складали тестування, і результати анонімного тестування. Взявши до уваги прогнозовану кількість вакантних посад, забезпечення резервної кількості кандидатів на посади суддів, принципи змагальності, комісія прийняла рішення про збільшення кількості кандидатів, які успішно склали тестування, на 50% від прогнозованої кількості вакантних посад.

Стосовно визначення прохідного балу після тестування зазначу, що жодних порушень у цьому я не вбачаю, оскільки такий метод є науково обгрунтованим. А за специфікою добору він єдино правильний, адже кількість кандидатів на посади суддів не може в десятки разів перевищувати кількість вакансій на суддівські посади!

Ніхто не мав у своєму розпорядженні повного пакета завдань до дня проведення анонімного тестування

— Як пройшло тестування 5 червня? Чи були виявлені порушення? Чому проведення тестування запланували не на вихідний день, як у минулому році, а на робочий? Чи не створило це певних незручностей для очолюваного вами органу й кандидатів?

— Вважаю, що все було організовано на належному рівні. Загалом учасники дотримувалися процедури, правил тестування та вказівок уповноважених представників комісії. Було зафіксовано кілька фактів порушення складення тестування, але вони не вплинули на загальний результат.

Оскільки в червні розпочинався футбольний чемпіонат Євро-2012, зрозуміло, що в столиці у вихідні передбачалося велике скупчення приїжджих, проблеми з пасажирськими перевезеннями та проживанням. З огляду на це було прийнято рішення про проведення тестування саме 5 червня.

Наголошу, що закон не вимагає, щоб тестування проводилось у вихідний день. Про час і місце його проведення комісія завчасно розмістила інформацію на своєму офіційному веб-порталі, й у кандидатів було достатньо часу для вирішення питання про відпустку для прибуття до пункту тестування.

Слід також зазначити, що під час підготовки та проведення тестування було задіяно близько 160 працівників секретаріату ВККС, яким за роботу у вихідний день відповідно до чинного трудового законодавства необхідно забезпечити подвійну оплату, що в цьому році не передбачено бюджетом комісії.

— Чи було забезпечено повну анонімність при тестуванні? Адже дехто закидає постійно діючому органу, що тести можна було купити.

— Висновки слід робити, грунтуючись на достовірній інформації. Процедура іспиту відбувалася публічно, тестові завдання були розроблені фахівцями провідних юридичних вузів та Національною школою суддів, проходили апробацію й відбиралися за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Ніхто не мав у своєму розпорядженні повного пакета завдань до дня проведення анонімного тестування.

Анонімність забезпечувалася таким чином: безпосередньо перед початком тестування автоматизована система генерувала персональний (індивідуальний для кожного кандидата) код, який кандидат власноруч фіксував на бланку своєї відповіді. Бланки мали однакову форму, і правила їх заповнення також були однакові.

Кількість правильних відповідей обраховувалася з використанням автоматизованої системи, що виключало втручання в цей процес людини. Результат прив’язувався виключно до персонального коду, вказаного на тестовому бланку. Після завершення тестування всі бланки були скановані, і комп’ютер видав результати щодо кожного бланка.

Відповідально заявляю, що тести, запропоновані кандидатам на іспиті 5 червня, не можна було купити. Тест лише в одному екземплярі в електрон­ному вигляді спеціальною доставкою було передано на друк до ДП «Центр оцінювання якості освіти».

Тести друкувалися з дотриманням суворої конфіденційності. Члени комісії, всі працівники, залучені до проведення тестування, та кандидати побачили їх віддрукованими тоді, коли 5 червня при всіх відкривалися сейф-пакети.

— Чому замість штрих-кодів у цьому році комісія запровадила персональні коди кандидатів?

— У 2011 році для забезпечення анонімності тесту комісія, запозичивши досвід Міністерства освіти при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання якості знань випускників, запровадила штрих-коди. Це відіграло свою позитивну роль. Однак складна процедура зчитування штрих-кодів із бланків, аудиторних відомостей, їх розшифровування та персоналізація викликали певну суспільну недовіру.

Відтак ми вирішили вивчити міжнародний досвід інституцій, подібних до нашої, які також проводять анонімне тестування певних категорій претендентів на посади. У жовтні 2011 року делегація представників комісії та Національної школи суддів відвідали з робочим візитом Національну школу суддівства та прокуратури Польщі, де ознайомилися з технічними досягненнями польських колег у проведенні тестування.

На підставі їхніх розробок ми вирішили впровадити в процедуру тестування генерацію персонального цифро-літерного коду кожним кандидатом безпосередньо перед тестуванням. Були внесені зміни до форми бланку відповіді. Кандидат власноруч уносив свій код у бланк, що гарантує неможливість коригування відповідей сторонньою особою.

— Чому комісія вирішила оголосити результати тестування в день його проведення?

— Торік процес перевірки тестів тривав майже тиждень. Оскільки тестування проводилося в Києві, Одесі, Харкові, Львові, а перевірялися тести в Києві, ця процедура забрала багато часу. У цьому році ми були готові прийняти велику кількість учасників тестування в одному приміщенні. Наявну комп’ютерну техніку було модернізовано та докуплено нову, що дозволило сканувати та обробити всі бланки відповідей у день тестування.

Проте перш за все ВККС як орган, покликаний формувати професійний суддівський корпус, зацікавлена в забезпеченні максимальної прозорості, чесності та об’єктивності оцінювання знань кандидатів на посади суддів.

Цього року ВККС ужила всіх можливих заходів для забезпечення прозорості тестування: всі дії, починаючи з генерації персонального коду і закінчуючи процесом сканування бланків відповідей, проводилися в присутності кандидатів та громадських спостерігачів, у тому числі й експертів з тестування.

— Коли буде оголошено остаточні результати анонімного тестування?

— Після проведення тестування на адресу ВККС надійшли заяви від кандидатів на посади суддів, у яких вони посилаються на те, що деякі питання тесту станом на 5 червня 2012 року втратили свою актуальність у зв’язку зі змінами в законодавстві, а деякі — неоднозначні в тлумаченні. Аби затвердити результати анонімного тестування, комісія повинна мати об’єктивну інформацію щодо актуальності запитань, які пропонувалися кандидатам. Тому було прийнято рішення про проведення моніторингу актуальності тестових запитань і аналізу на предмет їх відповідності нормативно-правовим документам.

Поточний моніторинг актуальності тестових запитань здійснює Національна школа суддів. Станом на 1 червня 2012 року жодних повідомлень від школи про втрату актуальності будь-якими запитаннями з тестової бази комісія не отримувала.

А затверджуватимуться результати тестування вже після одержання відповідного висновку Національної школи суддів.

— Як ви оцінюєте: у 2011 чи 2012 році кандидати краще впоралися з тестами?

— Цього року тести були складніші. Результати виявили досить високий рівень знань кандидатів. Зі 100 балів (100 запитань тесту), які максимально можна було набрати, найкращий результат показали два кандидати, котрі отримали по 94 бали, найнижчим був результат у 20 балів. 2716 осіб набрали 50 балів і більше, що є дуже гарним показником.

«Кожен кандидат на стадії кваліфікаційного іспиту проходитиме співбесіду»

— Чому з першого добору не можна було набрати необхідної кількості претендентів? Навіщо було проводити другий добір, витрачати на нього кошти? Можливо, варто проводити добір раз на 3 роки (поки не закінчиться «термін придатності» кваліфіспиту)?

— Закон не передбачає формування резерву із запасом, і це, думаю, правильно. Для нових вакансій оголошуватимуться нові конкурси. Вирішуючи питання про оголошення добору, комісія враховувала реалії сьогодення. На 2012 рік спрогнозовано 724 вакантні посади суддів. Резерв на сьогодні становить близько 85 осіб, він не є «дієвим» порівняно з такою кількістю вакансій.

Завданням ВККС є якнайшвидше заповнення вільних посад у тих судах, де вакансій найбільше, адже неукомплектованість судів негативно позначається на здійсненні правосуддя.

— Багато хто зауважує, що одним з найголовніших недоліків сьогоднішньої процедури добору суддів є неможливість перевірити моральні якості претендентів. Який вихід із цієї ситуації бачить комісія? Чи проводитимуться з кандидатами співбесіди? Як ви ставитеся до ідеї їх психологічного тестування?

— Це завдання вкрай важливе, але його не так легко реалізувати. Стаття 70 закону «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язує перевіряти не тільки професійні навички кандидата на посаду судді, його готовність до здійснення правосуддя, а і його моральні та особисті якості. Комісія підійшла до процедури оцінки кандидатів дуже ретельно, звертаючи особливу увагу на моральні принципи й соціальну поведінку осіб, які заявили про своє бажання відправляти правосуддя.

Чинне законодавство дало можливість громадянам впливати на процес добору суддів через надання ВККС інформації про кандидатів. Така інформація, якщо вона достовірна, може дати й певне уявлення про особистість кандидата, зважаючи на його дії. Відповідно, і комісія враховуватиме моральні якості кандидата при прийнятті рішення про рекомендування на призначення суддею.

Цього року ВККС буде змінено формат проведення кваліфікаційного іспиту. Кожен кандидат на стадії кваліфікаційного іспиту проходитиме співбесіду. Комплексний підхід при визначенні результатів кваліфікаційного іспиту полягатиме у визначенні рівня теоретичних знань, практичної підготовки й моральної готовності кандидата здійснювати правосуддя.

Комісія планує розробити кваліфікаційні характеристики для визначення особистих і моральних якостей кандидата. Я особисто вважаю, що залучення психологів до процесу є прогресивним і необхідним кроком. ВККС працює над вирішенням питання про можливість запозичення такого досвіду.

— Чи потрібне кандидатам, окрім спеціальної підготовки, стажування в тих судах, де вони мають намір працювати?

— Процедура, визначена ст.71 закону, не дає права наперед визначати, чи буде вакансія в конкретному суді і чи працюватиме кандидат у цьому суді, щоб направляти його на стажування. Думаю, важливішою є ідея запровадження спеціалізації кандидата в процесі навчання, ніж стажування в суді.

Приємно констатувати, що чимало працівників судів мають бажання стати суддями і стають ними. Це найкраще підготовлені працівники для судової системи. Очевидно, що їм стажування як таке не потрібне. Зазначу, що розроблявся проект про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», яким пропонувалося надати певні преференції для працівників суду при доборі кадрів для судової системи. Проте поки що це питання не розглядалося.

— Коли й де планується провести кваліфікаційний іспит? Чи відрізнятиметься процес його проведення від минулорічного? Чим саме?

— Формат кваліфікаційного іспиту дещо змінений. По-перше, йдеться про запровадження співбесіди. По-друге, практичне завдання буде максимально наближеним до реального процесу вирішення судового спору.

Конкретну дату проведення іспиту поки що сказати не можу. Орієнтовно — кінець серпня — початок вересня. Прийняте комісією рішення буде оприлюднене на веб-порталі. На цей час ми опрацьовуємо положення про проведення кваліфікаційного іспиту, яке плануємо прийняти в липні.

«Шанси потрапити на роботу в суди Києва в тих, хто отримав невисокі бали, невеликі»

— Чи потребують процедури добору кандидатів на посади суддів та переведення суддів законодавчих змін? Яких саме?

— Слід відзначити, що будь-яка процедура потребує вдосконалення. Певного законодавчого коригування потребує і процедура добору кандидатів на посади суддів. Так, проблеми виникають на етапі прийняття документів від кандидатів.

Частина 1 ст.64 закону «Про судоустрій і статус суддів» однією з вимог до кандидата на посаду судді встановлює стаж роботи в галузі права не менше ніж 3 роки. У п.2 ч.4 цієї ж статті визначено, що це стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста. Проте закон не дає чіткого визначення поняттю «стаж роботи за спеціальністю». Звідси виникають проблеми з визначенням спеціальностей та посад, роботу на яких слід відносити до стажу роботи в галузі права.

Також, як я вже наголошував, удосконаленню підлягає процедура перевірки особистих і моральних якостей кандидата на посаду судді та підходи щодо оцінювання та врахування таких якостей у загальному результаті кваліфікаційного іспиту кожного кандидата.

— Чому ВККС вирішила відстрочити запровадження спеціальної підготовки кандидатів? Чи є гарантія, що у 2013 році навчання все-таки буде запроваджено?

— Не відстрочила, а системно працює і вживає всіх заходів для реалізації ідеї щодо спецпідготовки кандидатів. Це дуже серйозна справа. На жаль, чомусь уважають, що достатньо дещо доопрацювати програми для ВНЗ — і справа зроблена. Даруйте, але ж кандидати на посади суддів — це вже не студенти, з яких потрібно «ліпити» фахівців у галузі права! Це самодостатні професіонали, принаймні такими вони мають бути. Цю обставину повинні усвідомити передусім майбутні викладачі. З них ми й почали.

До речі, ми разом із професором Володимиром Ротанем, іншими нау­ковцями та суддями Верховного Суду працюємо над упровадженням методології тлумачення законодавства в практику здійснення правосуддя. На підставі однойменної друкованої праці розроблено спеціальну навчальну програму, за якою проведено вже кілька навчальних семінарів-тренінгів для майбутніх викладачів, котрі в Національній школі суддів та її філіях будуть викладати цей предмет.

— Повернімося до проблеми заповнен­ня суддівських вакансій у деяких східних областях. Чи вживає комісія заходів, аби стимулювати «резервістів» займати посади в «непопулярних регіонах»?

— Судді з недостатньою професійною підготовкою навряд чи впораються з величезним потоком справ у центральних судах. Так що шанси потрапити на роботу в суди Києва в тих, хто отримав невисокі бали, невеликі. Якщо пропозиції працювати в інших регіонах кандидата не влаштовуватимуть, він може затриматися в резерві. Далі виникне необхідність пройти спеціальну підготовку в Національній школі суддів і новий відбір, при якому шанси потрапити в судову систему значно зменшаться, оскільки підвищиться прохідний бал.

Однак є й позитивні моменти. Сьогодні необхідно поставити питання про забезпечення службовим житлом суддів, які працюють на периферії. Крім того, нинішній закон надав майбутньому судді можливість для зростання. Наприклад, кандидат набрав
63 бали і згоден на роботу в районному суді віддаленого регіону. Якщо людина зарекомендує себе як професіонал, сумлінно виконуватиме свою роботу, то за наявності вакансії, наприклад, у суді обласного центру йому достатньо буде написати заяву в комісію. Ми повинні будемо її розглянути та з урахуванням заслуг судді рекомендувати його на цю посаду.

— Ви вважаєте нормальною ситуацію, коли «резервісти» залишають свої домівки, наприклад у Києві чи Львові, та їдуть працювати суддями до Донецька чи Харкова?

— Претендування кандидата на посаду в суді, розташованому не в місці його постійного проживання, — це свідомий вибір. Зрозуміло, що сьогодні роботу судді ускладнюють побутові питання, зокрема житлове. Якщо все ж таки вдасться його розв’язати за програмою «Доступне житло», переконаний, що питання заповнення вакансій у так званих непопулярних регіонах згодом утратить актуальність.

Буває й так, що один з подружжя працює в іншому місті, і з ним мешкають діти, а другий — суддя, який щодня вирішує людські долі, віддалений від сім’ї, морально й фізично страждає. Суддя — людина, і ніщо людське йому не чуже. Я схильний брати до уваги такі обставини для переведення, але на першому місці залишається кваліфікація судді та його ділові й моральні якості.

Відтак ми вирішили вивчити міжнародний досвід інституцій, подібних до нашої, які також проводять анонімне тестування певних категорій претендентів на посади. У жовтні 2011 року делегація представників комісії та Національної школи суддів відвідали з робочим візитом Національну школу суддівства та прокуратури Польщі, де ознайомилися з технічними досягненнями польських колег у проведенні тестування.

На підставі їхніх розробок ми вирішили впровадити в процедуру тестування генерацію персонального цифро-літерного коду кожним кандидатом безпосередньо перед тестуванням. Були внесені зміни до форми бланку відповіді. Кандидат власноруч уносив свій код у бланк, що гарантує неможливість коригування відповідей сторонньою особою.

— Чому комісія вирішила оголосити результати тестування в день його проведення?

— Торік процес перевірки тестів тривав майже тиждень. Оскільки тестування проводилося в Києві, Одесі, Харкові, Львові, а перевірялися тести в Києві, ця процедура забрала багато часу. У цьому році ми були готові прийняти велику кількість учасників тестування в одному приміщенні. Наявну комп’ютерну техніку було модернізовано та докуплено нову, що дозволило сканувати та обробити всі бланки відповідей у день тестування.

Проте перш за все ВККС як орган, покликаний формувати професійний суддівський корпус, зацікавлена в забезпеченні максимальної прозорості, чесності та об’єктивності оцінювання знань кандидатів на посади суддів.

Цього року ВККС ужила всіх можливих заходів для забезпечення прозорості тестування: всі дії, починаючи з генерації персонального коду і закінчуючи процесом сканування бланків відповідей, проводилися в присутності кандидатів та громадських спостерігачів, у тому числі й експертів з тестування.

— Коли буде оголошено остаточні результати анонімного тестування?

— Після проведення тестування на адресу ВККС надійшли заяви від кандидатів на посади суддів, у яких вони посилаються на те, що деякі питання тесту станом на 5 червня 2012 року втратили свою актуальність у зв’язку зі змінами в законодавстві, а деякі — неоднозначні в тлумаченні. Аби затвердити результати анонімного тестування, комісія повинна мати об’єктивну інформацію щодо актуальності запитань, які пропонувалися кандидатам. Тому було прийнято рішення про проведення моніторингу актуальності тестових запитань і аналізу на предмет їх відповідності нормативно-правовим документам.

Поточний моніторинг актуальності тестових запитань здійснює Національна школа суддів. Станом на 1 черв-
ня 2012 року жодних повідомлень від школи про втрату актуальності будь-якими запитаннями з тестової бази комісія не отримувала.

А затверджуватимуться результати тестування вже після одержання відповідного висновку Національної школи суддів.

— Як ви оцінюєте: у 2011 чи 2012 році кандидати краще впоралися з тестами?

— Цього року тести були складніші. Результати виявили досить високий рівень знань кандидатів. Зі 100 балів (100 запитань тесту), які максимально можна було набрати, найкращий результат показали два кандидати, котрі отримали по 94 бали, найнижчим був результат у 20 балів. 2716 осіб набрали 50 балів і більше, що є дуже гарним показником.

«Кожен кандидат на стадії кваліфікаційного іспиту проходитиме співбесіду»

— Чому з першого добору не можна було набрати необхідної кількості претендентів? Навіщо було проводити другий добір, витрачати на нього кошти? Можливо, варто проводити добір раз на 3 роки (поки не закінчиться «термін придатності» кваліфіспиту)?

— Закон не передбачає формування резерву із запасом, і це, думаю, правильно. Для нових вакансій оголошуватимуться нові конкурси. Вирішуючи питання про оголошення добору, комісія враховувала реалії сьогодення. На 2012 рік спрогнозовано 724 вакантні посади суддів. Резерв на сьогодні становить близько 85 осіб, він не є «дієвим» порівняно з такою кількістю вакансій.

Завданням ВККС є якнайшвидше заповнення вільних посад у тих судах, де вакансій найбільше, адже неукомплектованість судів негативно позначається на здійсненні правосуддя.

— Багато хто зауважує, що одним з найголовніших недоліків сьогоднішньої процедури добору суддів є неможливість перевірити моральні якості претендентів. Який вихід із цієї ситуації бачить комісія? Чи проводитимуться з кандидатами співбесіди? Як ви ставитеся до ідеї їх психологічного тестування?

— Це завдання вкрай важливе, але його не так легко реалізувати. Стаття 70 закону «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язує перевіряти не тільки професійні навички кандидата на посаду судді, його готовність до здійснення правосуддя, а і його моральні та особисті якості. Комісія підійшла до процедури оцінки кандидатів дуже ретельно, звертаючи особливу увагу на моральні принципи й соціальну поведінку осіб, які заявили про своє бажання відправляти правосуддя.

Чинне законодавство дало можливість громадянам впливати на процес добору суддів через надання ВККС інформації про кандидатів. Така інформація, якщо вона достовірна, може дати й певне уявлення про особистість кандидата, зважаючи на його дії. Відповідно, і комісія враховуватиме моральні якості кандидата при прийнятті рішення про рекомендування на призначення суддею.

Цього року ВККС буде змінено формат проведення кваліфікаційного іспиту. Кожен кандидат на стадії кваліфікаційного іспиту проходитиме співбесіду. Комплексний підхід при визначенні результатів кваліфікаційного іспиту полягатиме у визначенні рівня теоретичних знань, практичної підготовки й моральної готовності кандидата здійснювати правосуддя.

Комісія планує розробити кваліфікаційні характеристики для визначення особистих і моральних якостей кандидата. Я особисто вважаю, що залучення психологів до процесу є прогресивним і необхідним кроком. ВККС працює над вирішенням питання про можливість запозичення такого досвіду.

— Чи потрібне кандидатам, окрім спеціальної підготовки, стажування в тих судах, де вони мають намір працювати?

— Процедура, визначена ст.71 закону, не дає права наперед визначати, чи буде вакансія в конкретному суді і чи працюватиме кандидат у цьому суді, щоб направляти його на стажування. Думаю, важливішою є ідея запровадження спеціалізації кандидата в процесі навчання, ніж стажування в суді.

Приємно констатувати, що чимало працівників судів мають бажання стати суддями і стають ними. Це найкраще підготовлені працівники для судової системи. Очевидно, що їм стажування як таке не потрібне. Зазначу, що розроблявся проект про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», яким пропонувалося надати певні преференції для працівників суду при доборі кадрів для судової системи. Проте поки що це питання не розглядалося.

— Коли й де планується провести кваліфікаційний іспит? Чи відрізнятиметься процес його проведення від минулорічного? Чим саме?

— Формат кваліфікаційного іспиту дещо змінений. По-перше, йдеться про запровадження співбесіди. По-друге, практичне завдання буде максимально наближеним до реального процесу вирішення судового спору.

Конкретну дату проведення іспиту поки що сказати не можу. Орієнтовно — кінець серпня — початок вересня. Прийняте комісією рішення буде оприлюднене на веб-порталі. На цей час ми опрацьовуємо положення про проведення кваліфікаційного іспиту, яке плануємо прийняти в липні.

«Шанси потрапити на роботу в суди Києва в тих, хто отримав невисокі бали, невеликі»

— Чи потребують процедури добору кандидатів на посади суддів та переведення суддів законодавчих змін? Яких саме?

— Слід відзначити, що будь-яка процедура потребує вдосконалення. Певного законодавчого коригування потребує і процедура добору кандидатів на посади суддів. Так, проблеми виникають на етапі прийняття документів від кандидатів.

Частина 1 ст.64 закону «Про судоустрій і статус суддів» однією з вимог до кандидата на посаду судді встановлює стаж роботи в галузі права не менше ніж 3 роки. У п.2 ч.4 цієї ж статті визначено, що це стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста. Проте закон не дає чіткого визначення поняттю «стаж роботи за спеціальністю». Звідси виникають проблеми з визначенням спеціальностей та посад, роботу на яких слід відносити до стажу роботи в галузі права.

Також, як я вже наголошував, удосконаленню підлягає процедура перевірки особистих і моральних якостей кандидата на посаду судді та підходи щодо оцінювання та врахування таких якостей у загальному результаті кваліфікаційного іспиту кожного кандидата.

— Чому ВККС вирішила відстрочити запровадження спеціальної підготовки кандидатів? Чи є гарантія, що у 2013 році навчання все-таки буде запроваджено?

— Не відстрочила, а системно працює і вживає всіх заходів для реалізації ідеї щодо спецпідготовки кандидатів. Це дуже серйозна справа. На жаль, чомусь уважають, що достатньо дещо доопрацювати програми для ВНЗ — і справа зроблена. Даруйте, але ж кандидати на посади суддів — це вже не студенти, з яких потрібно «ліпити» фахівців у галузі права! Це самодостатні професіонали, принаймні такими вони мають бути. Цю обставину повинні усвідомити передусім майбутні викладачі. З них ми й почали.

До речі, ми разом із професором Володимиром Ротанем, іншими нау­ковцями та суддями Верховного Суду працюємо над упровадженням методології тлумачення законодавства в практику здійснення правосуддя. На підставі однойменної друкованої праці розроблено спеціальну навчальну програму, за якою проведено вже кілька навчальних семінарів-тренінгів для майбутніх викладачів, котрі в Національній школі суддів та її філіях будуть викладати цей предмет.

— Повернімося до проблеми заповнен­ня суддівських вакансій у деяких східних областях. Чи вживає комісія заходів, аби стимулювати «резервістів» займати посади в «непопулярних регіонах»?

— Судді з недостатньою професійною підготовкою навряд чи впораються з величезним потоком справ у центральних судах. Так що шанси потрапити на роботу в суди Києва в тих, хто отримав невисокі бали, невеликі. Якщо пропозиції працювати в інших регіонах кандидата не влаштовуватимуть, він може затриматися в резерві. Далі виникне необхідність пройти спеціальну підготовку в Національній школі суддів і новий відбір, при якому шанси потрапити в судову систему значно зменшаться, оскільки підвищиться прохідний бал.

Однак є й позитивні моменти. Сьогодні необхідно поставити питання про забезпечення службовим житлом суддів, які працюють на периферії. Крім того, нинішній закон надав майбутньому судді можливість для зростання. Наприклад, кандидат набрав
63 бали і згоден на роботу в районному суді віддаленого регіону. Якщо людина зарекомендує себе як професіонал, сумлінно виконуватиме свою роботу, то за наявності вакансії, наприклад, у суді обласного центру йому достатньо буде написати заяву в комісію. Ми повинні будемо її розглянути та з урахуванням заслуг судді рекомендувати його на цю посаду.

— Ви вважаєте нормальною ситуацію, коли «резервісти» залишають свої домівки, наприклад у Києві чи Львові, та їдуть працювати суддями до Донецька чи Харкова?

— Претендування кандидата на посаду в суді, розташованому не в місці його постійного проживання, — це свідомий вибір. Зрозуміло, що сьогодні роботу судді ускладнюють побутові питання, зокрема житлове. Якщо все ж таки вдасться його розв’язати за програмою «Доступне житло», переконаний, що питання заповнення вакансій у так званих непопулярних регіонах згодом утратить актуальність.

Буває й так, що один з подружжя працює в іншому місті, і з ним мешкають діти, а другий — суддя, який щодня вирішує людські долі, віддалений від сім’ї, морально й фізично страждає. Суддя — людина, і ніщо людське йому не чуже. Я схильний брати до уваги такі обставини для переведення, але на першому місці залишається кваліфікація судді та його ділові й моральні якості.