Іронія винагороди

Адвокатів-«безоплатників» матеріально заохочуватимуть за окремі процесуальні дії та досягнення позитивного результату

Проект постанови Кабміну «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» передбачає встановлення додаткових стимулів для адвокатів за позитивний результат, а також уточнює низку питань щодо оплати послуг захисників і відшкодування їхніх витрат. З’ясуємо, чи дозволить практичне застосування документа покрити всі витрати, які несуть адвокати-«волонтери», та чи не слугуватиме потенційна можливість запровадження фіксованого відсоткового розміру оплати праці таких захисників грунтом для зловживань з метою нарощення власних гонорарів.

Як відомо, з 1 липня цього року запроваджено стандарти якості надання безоплатної правової допомоги в кримінальному процесі. «Разом з новими вимогами повинні з’явитись і нові матеріальні стимули», — переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський. Не марнуючи часу на очікування, фахівці центру взялися до справи й розробили проект згаданої постанови, який наприкінці липня Міністерство юстиції направило на розгляд до Кабміну. Документом передбачено також затвердження порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а також методики обчислення розміру винагороди таких захисників. Які ж потенційні новації містить оновлений порядок?

По-перше, Уряду запропоновано запровадити 10 заохочувальних коефіцієнтів, які дозволять суттєво збільшити розмір оплати послуг адвоката в разі, якщо йому вдалося досягти позитивного результату. Критеріями ефективності його роботи, зокрема, будуть:

• відмова в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

• постановлення виправдувального вироку;

• заміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою іншим;

• закриття провадження з реабілітуючих підстав;           

• перекваліфікація злочину з більшої тяжкості на меншу;

• зменшення кількості епізодів.

Адвоката очікує винагорода, якщо:

• клієнта звільнено від відбування покарання з випробуванням;

• призначено найменш суворе з передбачених статтею покарання або більш м’яке покарання, ніж передбачено законом;

• застосовано примусові заходи виховного характеру, не пов’язані з направленням неповнолітнього до спеціальної навчальної установи;

• призначено мінімальний розмір покарання.

У разі втілення ініціативи в життя захисники отримають і низку інших матеріальних бонусів. Так, пропонується встановити фіксований розмір винагороди у відсотках до мінімальної заробітної плати за вчинення адвокатом окремих дій. Зокрема, за попередній аналіз справи, збирання інформації та документів на будь-якій стадії судового процесу адвокат-«безоплатник» отримає 15% «мінімалки». Підготовка позовної заяви або заяви в порядку окремого провадження, зустрічного позову чи заперечення проти позову, апеляційної та касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом чи за нововиявленими обставинами або ж відповідного заперечення оцінюється трохи вище — на рівні 20%. А от розмір винагороди за участь у судовому засіданні варіюється від 10 до 60% від розміру мінімальної заробітної плати.

Прикметно, що до переліку дій, за вчинення яких адвокат отримуватиме фіксовану винагороду, віднесено «складання іншого документа процесуального характеру». За це захисник отримає ще 15% «мінімалки». Мало це чи багато — судіть самі, та суть не в цьому. Чи не слугуватиме даний пункт сприятливим грунтом для зловживань з боку захисників задля штучного завищення власних гонорарів (приміром стимулом для складання «зайвих» документів)? І як визначити ту межу, за якою йдеться не про професійні потреби, а про особисті примхи захисників чи їхніх клієнтів?

Так, порядком передбачено відшкодування витрат захисників на проїзд транспортом загального користування (щоправда, є й певні винятки), пально-мастильні матеріали та відрядження за межі регіону. Однак у процесі роботи адвокати, які працюють на волонтерських засадах, несуть й інші витрати. Як бути, приміром, зі зношенням одягу та взуття, «амортизацією» окулярів? Питання, звісно, іронічне, але передбачений порядком перелік навряд чи забезпечить покриття всіх витрат, які несуть адвокати-«волонтери».

«ЗіБ» поцікавився думками правозахисників, які знають про надання безоплатної вторинної правової допомоги не з чуток. Виявилося, що їхнє бачення потенційних новацій не є однаковим…

КОМЕНТАРІ

«Якщо адвоката систематично ловитимуть на штучному завищенні обсягів, ми з ним припинятимемо співпрацю»

Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ, директор Координаційного центру з надання правової допомоги:

— У проекті постанови Кабміну ми пропонуємо розширити можливості адвокатів відшкодовувати витрати при користуванні власним автомобілем у сільській місцевості, тобто на всіх дорогах між містами — у будь-який час доби й незалежно від наявності сполучення громадським транспортом. Це суттєво збільшить можливості адвокатів виїздити до райцентрів.

Уряду запропоновано запровадити новий, підвищений, коефіцієнт у кримінальних провадженнях, який застосовуватиметься у випадку, коли підзахисний має інфекційну хворобу. Це дозволить компенсувати витрати адвоката на гігієнічні засоби, необхідні для захисту.

Що стосується інших витрат, наприклад на поштові відправлення, канцтовари, то прямо їх відшкодовувати недоцільно, оскільки громіздкий облік таких витрат коштував би більше, ніж сума витрат, і це було б невигідно ні для адвоката, ні для держави. Тому такі витрати враховані в підвищених коефіцієнтах складності кримінального провадження.

Стосовно витрат на оренду офісу, то в кожному з 27 центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги є кілька обладнаних робочих місць, де адвокати можуть попрацювати в будь-який час доби, скористатися зв’язком, роздрукувати документи тощо.

Що стосується оплати послуг адвокатів у кримінальних провадженнях, то тут зловживання неможливі в принципі, оскільки розрахунок здійснюється на основі об’єктивних факторів складності кримінального провадження. Наразі є деякі труднощі з обліком фактично затраченого адвокатами часу при наданні правової допомоги затриманим особам, тому ми пропонуємо відмовитися від такого методу й також перейти до емпіричних формул, що враховують лише об’єктивні чинники, достовірність яких неважко перевірити.

У цивільних і адміністративних справах пропонуємо застосовувати інший підхід, який фактично повсюдно застосовується приватними адвокатами та юридичними фірмами, — фіксовану ставку оплати за окремі дії адвоката. У нас є належні інструменти, які запобігають будь-яким зловживанням з боку адвокатів. Підхід простий: якщо адвоката систематично ловитимуть на штучному завищенні обсягів здійснюваної ним роботи, ми з ним просто припинятимемо співпрацю.

«Аргументів, як і доказів у справі, ніколи не буває забагато»

Станіслав СКІЦЬ, адвокат, керуючий партнер ЮК «Скіць та партнери»:

— Чинний порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів передбачає відшкодування витрат на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного). У проекті змін цей пункт доповнено винятками, за яких такі витрати не відшкодовуються. Це проїзд залізничним транспортом у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту. Тобто дана зміна певною мірою може погіршувати становище адвоката в питанні відшкодування його витрат.

Крім цього, витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуватимуться лише у випадках використання власного транспортного засобу в нічний час, у сільській місцевості або за відсутності сполучення транспортом загального користування. Наприклад, за наявності власного транспорту адвокат буде змушений діставатися на судове засідання до іншого регіону громадським транспортом, щоб отримати відшкодування таких витрат. До того ж більшість адвокатів, які мають власний автомобіль, при наданні правової допомоги через брак часу та великий обсяг роботи змушені діставатися до місця призначення в межах міста власним коштом, оскільки в такому випадку витрати на пальне не відшкодовуються.

Позитивним моментом проекту є відшкодування витрат на відрядження за межі регіону в разі участі в суді апеляційної, касаційної інстанцій та у Верховному Суді. Однак таке відшкодування здійснюватиметься відповідно до норм, установлених законодавством для працівників бюджетних установ, і не зможе покрити хоча б мінімальний обсяг необхідних витрат.

Для ефективного та професійного захисту прав громадян адвокат має використати всі правові засоби захисту громадянина, передбачені законодавством. Аргументів, як і доказів у справі, ніколи не буває забагато. Основне правило в роботі адвоката — це дотримання норм чинного законодавства, і якщо адвокат звернувся до суду з клопотанням про витребування тих чи інших доказів, які допоможуть виграти справу та захистити інтереси клієнта, то такий процесуальний документ ніколи не буде зайвим.

«Адвокати-«безоплатники» зможуть покрити всі понесені витрати»

Оксана ГАЙЧЕНЯ, cтарший юрист судового департаменту АО AVER LEX:

— Поданий на розгляд Кабміну проект та передбачений ним перелік витрат є більш удосконаленими та відповідають сучасним реаліям порівняно з чинним порядком. Ураховуючи цифри, які значно перевищують попередній відсоток відшкодування, адвокати-«безоплатники» зможуть покрити всі понесені витрати.

На моє глибоке переконання, по-перше, юрист, який працею здобув посвідчення адвоката, склавши відповідні кваліфікаційні іспити, вивчивши правила адвокатської етики й закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не зловживатиме ні довірою до себе, ні своїм статусом та (або) посвідченням. По-друге, жоден адвокат не має часу на складання «зайвих» процесуальних документів. Нарешті, кожен адвокат діє виключно в інтересах клієнта, а отже, всі подані адвокатом процесуальні документи підготовлені тільки в цих інтересах.