або Як суб’єктам господарювання отримати реальну компенсацію збитків від АТО?
Аби стверджувати про причинно-наслідковий зв’язок між прямою шкодою та терористичними діями, суб’єктам господарської діяльності, яким заподіяно матеріальний збиток, доведеться попотіти над формуванням максимально повної доказової бази. Так, першими кроками на цьому шляху є повідомлення правоохоронних органів про кримінальне правопорушення з метою подальшого пред’явлення цивільного позову в межах кримінального провадження, проведення інвентаризації майна підприємства, а також звернення до відповідних атестованих судових експертів і установ.
Дієвий спосіб фіксації
Уже зараз можна говорити про те, що з часу введення в дію указом виконувача обов’язків Президента рішення Ради національної безпеки і оборони від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яким розпочато антитерористичну операцію на сході держави, майну юридичних осіб заподіяно значної шкоди. Таким чином, окрім істотного зниження ділової активності, нестабільності фінансової системи країни, суб’єкти господарської діяльності повинні піклуватись і про шляхи збереження власного бізнесу.
Річ у тім, що згідно з ч.2 ст.19 закону «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 №638-ІV «відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом». Проте парламент не поспішає з ухваленням такого закону, який би чітко визначив підстави й порядок відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом. Більше того, немає й визначеності в питанні способів підтвердження виникнення тієї чи іншої матеріальної шкоди внаслідок терористичного акту.
Тож суб’єкти господарської діяльності, яким завдано матеріальних збитків, повинні спрямувати свої зусилля на формування максимально повної доказової бази, щоб обгрунтовано твердити про причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та терористичною діяльністю (діями) у зв’язку з переслідуванням терористичних угруповань.
На перший погляд, найбільш дієвим способом фіксації заподіяння шкоди підприємству є відповідне повідомлення правоохоронних органів про кримінальне правопорушення з метою подальшого пред’явлення цивільного позову в межах кримінального провадження. Разом з тим реалії можуть призвести до того, що особи, винні в скоєнні злочину, не будуть встановлені, а кримінальна справа так і залишиться «фактовою».
Обов’язковість інвентаризації
Не виключаючи необхідності повідомлення правоохоронних органів про кримінальне правопорушення, унаслідок якого суб’єкту господарської діяльності завдано збитків, уважаю за доцільне рекомендувати виконати такі заходи з метою отримання можливості реальної компенсації в майбутньому.
Згідно з положеннями п.3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 11.08.94 №69, установлено перелік підстав, за яких проведення інвентаризації, зокрема основних засобів, є обов’язковим. Так, проведення інвентаризації обов’язкове, серед іншого, у разі техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха (надзвичайні події). Обов’язковість проведення інвентаризації після закінчення вказаних подій установлена також п.12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2000 №419.
При виявленні пошкодженої ділянки підприємства наказом його керівника створюється комісія для розслідування причин і наслідків такої події. Надалі комісія згідно з положеннями інструкції №69 і порядку №419 проводить інвентаризацію майна підприємства. За наслідками проведеного розслідування комісія складає акт про надзвичайну подію, в якому відображаються її фактичні причини. Своєю чергою акт і протокол інвентаризації мають містити перелік пошкодженого або знищеного майна, його вартість.
У випадку, якщо на підприємстві внаслідок дій, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції, сталася пожежа, наприклад через влучання снарядів у приміщення суб’єкта господарювання, правильним є підтвердження такого випадку актом про пожежу. Положеннями п.7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМ від 26.12.2003 №2030, установлено, що документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, підписаний комісією, до складу якої входить не менш ніж 3 особи, в тому числі представник територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий.
При цьому наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.03.2004 №119 затверджено форму такого акта про пожежу, до якого вносяться відомості, зокрема про дату, час, місце виникнення пожежі, опис знищеного й пошкодженого майна, прямі й побічні збитки від пожежі, її причину. Другий екземпляр акта про пожежу передається власникові об’єкта. До того ж представник суб’єкта господарювання має право відобразити в акті про пожежу власні зауваження щодо правильності й достовірності зазначеної в ньому інформації.
Без експертизи не обійтись
Обов’язковим, з погляду забезпечення повноти фіксації матеріальної шкоди, вважається звернення суб’єкта господарської діяльності до відповідних атестованих судових експертів і експертних установ із заявою про проведення експертних досліджень, що потребує спеціальних знань і використання методів криміналістики та судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством. Не дивуйтесь, якщо знадобиться проведення комплексного експертного дослідження. Так, визначення безпосередніх причин пошкоджень нерухомого майна, вартості відновлювальних робіт або визначення вартості знищених товарно-матеріальних цінностей, як і взагалі існування у власності суб’єкта господарювання майна до моменту його знищення, є інтеграційним завданням. Воно вирішується шляхом застосування спеціальних знань у різних галузях науки й техніки. Основними завданнями технічно-будівельної експертизи є визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень і руйнувань об’єктів та їх елементів, визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з усуненням наслідків механічного впливу.
У той же час балістична експертиза може дати відповідь на питання, чи є пошкодження майна вогнепальними. Незайвим буде проведення фото- й відеозйомки для фіксації заподіяння шкоди, зняття інформації з вуличних камер відеоспостереження, звернення до власників сусідніх будівель з метою збору пояснень стосовно причин заподіяння шкоди майну суб’єкта господарювання.
Зважаючи на законодавчу невизначеність підстав і порядку відшкодування збитків, завданих юридичним особам унаслідок терористичної діяльності, підприємствам залишається слідувати загальним принципам цивільного законодавства, а першочерговими заходами такого суб’єкта господарювання є формування твердої бази для доведення факту заподіяння шкоди.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!