Оновлюватимуть Верховну Раду за скороченою процедурою, з частковим перелицюванням округів та без обов’язкової агітації
Верховній Раді VII скликання не вдалося пропрацювати й половини своєї каденції. Відразу після Дня незалежності України Президент видав указ про її розпуск та проведення позачергових виборів, аби новий парламент «відповідав політичним настроям української громади». Втім, уже на старті кампанії стали очевидними й ті проблеми, що можуть завадити досягненню цієї мети.
Представництво в екзилі
Головною відмінністю й водночас основною проблемою для чинної влади, поза сумнівами, стане необхідність забезпечити представництво в новому парламенті Донбасу та Криму. Для виборів за партійними списками це не так актуально. Навпаки, забезпечує майбутній пропрезидентській більшості фору в кілька мільйонів голосів. Адже 225 мандатів поділять за набраними голосами, незалежно від їх регіонального походження та участі в голосуванні тих чи інших територіальних одиниць.
З мажоритарними округами дещо складніше. Проте у ВР уже зареєстрований проект закону №4531а, який дозволить виправити ситуацію. Зокрема, пропонується застосовувати «за потреби» таку ж схему, як і під час президентської кампанії, тобто відкривати в бунтівних регіонах дільниці та окружні виборчі комісії на контрольованих Києвом територіях, долучаючи до них усі інші райони та міста. Формально це дозволить оголосити переможців у мажоритарному окрузі незалежно від кількості тих, хто прийде на такі дільниці, та територій, які він охоплює.
План, зокрема, підтвердив і голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський: «Забезпечити обрання депутатів в усіх округах можна буде шляхом перегляду їх меж та центрів, аби в кожному окрузі було бодай кілька дільниць, де можна провести голосування». Дійсно, проектом №4531а прибираються вимоги до визначення меж одномандатних округів «з урахуванням меж адміністративно-територіальних одиниць, інтересів членів територіальних громад та проживання на відповідній території національних меншин». На практиці це може виглядати таким чином: скажімо, до Маріуполя переводяться всі 5 донецьких окружкомів, і до
80—100 дільниць, що входили до кожного з них раніше, додається кілька маріупольських чи інших ВД. Теоретично — навіть зі столиці. Адже проект прибирає й вимогу щодо врахування інтересів національних меншин під час нарізання округів.
Тим більше що нині значна частина виборців виїхала з регіонів і, за різними оцінками, майже півмільйона мешканців Донбасу перебувають за межами країни. Кількома сотнями тисяч оцінюється й чисельність «внутрішніх» біженців, які залишили своє постійне місце проживання. Якщо взяти до уваги кількість виборців у двох південно-східних областях, які брали участь у травневих виборах (168 тис.), то їх частка в загальній кількості тих, хто на той час мав право голосу (майже 5 млн), ледь сягає 3,4%. За прогнозами експертів, із 32 «мажоритарних» мандатів, які раніше виборювались в Луганській та Донецькій областях, представницькими, тобто такими, які отримані принаймні 25% від списочної чисельності виборців округу, можуть виявитися менш ніж 20%.
На думку політологів, така схема здатна забезпечити формування сталої більшості в новому парламенті. Проте навряд чи слугуватиме реалізації проголошеного главою держави мирного плану, який передбачає діалог лише з тими, «кого Донбас обере своїми депутатами через два місяці». Адже обрані в такий спосіб нардепи навряд чи «отримають мандат довіри та право представляти регіон в його контактах із центральною владою», як розраховує Петро Порошенко.
Також під сумнівом і доля 10 кримських та 2 севастопольських мандатів. Звісно, формально можна визначити нардепів від півострова, за яких голосуватимуть за його межами. Й ідея «приписати» кримчан до спеціальних ОВК, які відкриють на Херсонщині, вже витає у владних коридорах. Це підтверджує й М.Охендовський, зауважуючи, що «існують і варіанти організації таких виборів (у Криму. — Прим. ред.), але для їх реалізації необхідно прийняти новий спеціальний закон та внести зміни до низки чинних». Та за якими б «спеціальними варіантами» депутатів не обирали, «представники в екзилі» матимуть не більшу легітимність, ніж кримський референдум
18 березня.
Оновлення за старими правилами?
Аби реалізувати нові схеми, необхідно внести зміни до виборчого законодавства вже під час першого парламентського тижня V сесії, яка відкриється 2 вересня. Хоча б тому, що, як наголосив голова ЦВК, «чинний закон можливості перегляду меж виборчих округів не передбачає». Й у Центрвиборчкомі розраховують, що нардепи погодяться на пропоновані зміни.
Втім, усі попередні спроби пристосувати закон «Про вибори народних депутатів України» до поточної ситуації зазнавали невдач уже на етапі внесення до порядку денного. Серед іншого — і про відкриті партійні списки, і про повернення до суто пропорційної системи, і навіть про виділення коштів на проведення позачергових виборів. Так само 14 серпня не були включені до порядку денного й проекти постанов про перевибори на Харківщині. Що ставить під питання й імовірність оголошення місцевих перевиборів на Донбасі, без чого також складно уявити формування представницьких органів, з якими мають намір вести діалог у Києві.
На думку експертів, блокування перегляду виборчої системи насамперед пов’язане з тим, що більша частина нинішніх мажоритарників, за рахунок яких у лютому фактично й була сформована провладна більшість, не згодні своїми ж руками перекрити собі шлях до оновленого парламенту. Та ж частина колишніх провладних нардепів, які змінили політичну орієнтацію, за оцінками експертів, намагаються отримати бодай якісь гарантії потрапляння до нової ВР. Утім, списки, як кажуть, не гумові, і прохідних місць на нових активістів може не вистачити. А на ведення кампаній у мажоритарних округах багатьом може не вистачити ні коштів, ні авторитету.
Що стосується зміни окремих правил проведення голосування, то й тут інтереси майбутніх учасників кампанії можуть не збігатися. Зокрема, щодо пропонованих проектом змін у частині прикріплення виборців до інших округів за місцем перебування, а не реєстрації. На думку експертів, проти цього плану можуть спрацювати стандартні побоювання, що місцеві адміністрації зможуть вплинути на результати волевиявлення за рахунок традиційних «каруселей» чи навіть банальних підтасовок. Тим більше що деякі поправки до закону, які містить проект №4531а, цілком можуть сприйматися як частина реалізації такого плану.
Якщо під час президентської кампанії звинувачення окремих кандидатів про факти таких порушень ігнорувалися через суттєвий відрив переможця, то тепер ідеться про працевлаштування 450 нардепів, коли кожен голос може вплинути на загальний результат.
Зекономити на… критиці
Якщо зміни до процедури виборів не настільки критичні (врешті-решт без 44 нардепів парламент зможе працювати), то без фінансування позачергових виборів оновити законодавчий орган неможливо. На цю кампанію, за словами М.Охендовського, необхідно близько 980 млн грн. Їх ще має віднайти Кабмін у Резервному фонді. Водночас у ЦВК вже шукають шляхів здешевлення процесу.
Насамперед, на думку голови Центрвиборчкому, слід відмовитися від фінансування передвиборної агітації партій та кандидатів за рахунок держави. «За нашими підрахунками, це дозволить зекономити понад 100 млн грн.», — переконує М.Охендовський нардепів і додає, що «за нинішньої економічної та загально-політичної ситуації така відмова була б правильним та раціональним кроком». Водночас у проекті не передбачено зміни розміру застави, яку вноситимуть партії та кандидати (1000 та 10 мінімальних зарплат відповідно).
Натомість деякі політологи відзначають, що саме в теперішніх умовах, коли доступ до вітчизняних засобів масової інформації для опозиційних кандидатів та партій максимально ускладнений, під виглядом економії коштів може реалізовуватися план інформаційної блокади для критики як економічної, так і політичної ситуації в державі. Адже обов’язковість надання ефірного часу для всіх учасників виборчого процесу так чи інакше уможливить певну свободу слова і, як наслідок, імовірну зміну в розподілі електорату.
Проте експерти не відкидають того, що ця ініціатива ЦВК може знайти підтримку як у нардепів, так і в тих, хто забезпечує фінансування партійних мереж. За таких умов власники центральних теле- та радіоканалів отримають додаткову вагу та вплив на формування партійних списків і висунення кандидатів у мажоритарних округах.
Також у ЦВК планують заощадити на зарплатах вивільнених членів ОВК й залучених спеціалістів. «Наблизивши момент створення окружних комісій до дня голосування, можна було б зекономити до 5 млн грн.», — підрахували в ЦВК. Тим більше що, за чинним законом, висування кандидатів до ОВК має завершитися за 53 дні до голосування, тобто 3 вересня.
Парламент воєнного часу
Отже, часу на розкачку після нетривалої літньої відпустки в цього складу ВР фактично немає. І вже перший день роботи V сесії виявить, чи налаштовані нардепи на перегляд правил гри.
До речі, парламент має всі підстави не лише для перегляду виборчого закону, а й для оновлення складу «арбітрів». Адже у 12 з 15 членів ЦВК ще на початку червня закінчився 7-річний строк, на який їх призначили. Хоча голова Центрвиборчкому стверджує, що, «з формального погляду, строк повноважень закінчився, але самі повноваження не припинені». І тут також усе в руках ВР.
Утім, навряд чи за таких обставин парламент наважиться втягнутися ще й у кампанію з оновлення складу ЦВК. Водночас, як прогнозують експерти, не виключено, що правила гри переписуватимуть чи не до останнього дня, як було під час президентської кампанії. Причому «джокером» може стати недопущення до виборів політичних опонентів через закон «Про очищення влади». Судячи з виступу глави держави, він розраховує, що очистити парламент допоможуть самі виборці. А від кого саме — залежатиме від того, на чиєму боці наприкінці жовтня будуть їхні симпатії.
Щоправда, на думку деяких політиків, нова Верховна Рада також може виявитися тимчасовою, оскільки фактично її обирають в умовах воєнного часу. Тож після завершення АТО та внесення змін до Конституції питання про відповідність представників народу його інтересам знову стане актуальним.
Народні обранці почали збиратися на вихід. Та, схоже, їх можуть попросити залишитися…
Матеріали за темою
Дію воєнного стану продовжено ще на 90 діб
06.02.2024
У медзакладах створять наглядові ради
22.11.2023
ВР вчергове продовжила дію воєнного стану
08.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!