Нардепи вшанували служителів Феміди 82 хвилинами немовчання
Для схвалення першого кроку до трансформації третьої гілки влади законодавцям вистачило 82 хвилини. З них більше півгодини довелося відвести на заслуховування двох альтернативних законопроектів. Ще чверть цього часу висловлювалися представники фракцій, а потім — судовій реформі у президентському баченні дали зелене світло. Хоча правиль¬ніше було б сказати про її «біло-голубий» колір, оскільки виступи опозиційних політиків виглядали швидше як епітафії чинній судовій системі.
Прикметно, що розгляд трьох проектів законів про судоустрій і статус суддів відбувався відразу після голосувань постанов про звільнення суддів з посад…
«З кожною реформою ситуація у судовій сфері стає все гіршою і гіршою»
Петро Цибенко, фракція КПУ:
— Питання надзвичайно важливе, я б сказав, навіть кричуще. Весь пострадянський час, тобто всі 20 років, реформуємо або кардинально реформуємо судову гілку влади, але з кожною реформою ситуація у судовій сфері стає все гіршою і гіршою. Ситуація заплутана настільки, що пересічний громадянин уже не знає, куди йти, до кого звертатися, кому кланятися і де шукати захисту. І кожен, кого ця ситуація турбує, шукає вихід із неї. Адже є і така думка, що на місці судової гілки влади сьогодні знаходиться руїна.
На зустрічах із виборцями все частіше звучить тема виборності суддів. Адже частина виборців уважає: якщо суддя один раз на 4 чи 5 років стоятиме перед ними і його доля залежатиме від них, то поводитиме себе дещо по-іншому. Переконаний, що і така думка має право на існування.
Фракція комуністів украй стурбована ситуацією у судовій сфері. Ми за наведення в ній порядку. Ми — за те, щоб суд став максимально чесним, максимально справедливим, максимально прозорим і максимально незалежним, а точніше — залежним лише від його величності закону.
У нас чимало зауважень і застережень до першого законопроекту, а особливо до другого і третього. Зокрема, нас турбує положення щодо того, що Верховний Суд позбавляється і права, і можливості захистити конституційні права громадян України. А сьогодні це найперша проблема. Вважаємо це неправильним, адже спеціалізовані суди повною мірою не можуть замінити ВС.
Одначе, попри зауваження, фракція проголосує за проект у першому читанні лише тому, що потрібно відкрити шлях до нормального, результативного, назрілого реформування судової гілки влади. Якщо на етапі підготовки до другого читання документ не зазнає принципових змін, то фракція за нього не голосуватиме.
«Як можна поєднати кримінальну і цивільну палату в єдиний вищий орган?!»
Сергій Соболєв, фракція БЮТ:
— Я розумію, що Президент відмовляється від свого права, яке записано в Конституції, щодо підбору суддів для обій¬мання посади на перший строк. Це право Президента, хоча це — конститу¬ційна норма, він вносить її, він є гарантом Конституції, і він сам визначає свої повноваження в такий спосіб. Зрозуміло, що це — антиконституційно. І це, власне, повинно турбувати і Президента, і юридичну громадськість.
Але більше мене хвилює інше. Фактично Верховна Рада відстороняється від нагального питання — підбору і зняття суддів. Ключовий розділ, який стосується підбору суддів і безпосереднього призначення їх безстроково, надає право профільному комітету лише погодитись або не погодитися з тими кандидатурами, які вносяться. Парламент відтепер не матиме можливості впливати на цей процес.
Більше того, запроваджується нова оригінальна норма. Якщо суддя не пройшов жорна парламенту, він може вноситися необмежену кількість разів, хоч 20, хоч 30. Нині законом установлена процедура — лише 1 раз суддя може претендувати на посаду безстроково.
За тією нормою, яка пропонується, тепер існуватимуть три ключові вищі суди. Порядок їх об’єднання взагалі незрозумілий. Як можна об’єднати кримінальну і цивільну палати в єдиний вищий орган?! І яким чином розглядатимуться справи, за якою спеціалізацією, абсолютно незрозуміло. Проте після цього фактично Верховний Суд як орган перестає існувати. Бо йому надається право розглядати лише ті справи, де є прямі протиріччя між двома вищими судами.
А що, власне, громадянин отримає від цієї судової реформи? Так, скорочення процедур, без сумніву. Однак яким чином відбувається це скорочення? Якщо ми проаналізуємо всі зміни і доповнення, котрі пропонуються, вони фактично не полегшують, а роблять ще важчим доступ громадянина до правосуддя. Саме тому наша фракція пропонує не голосувати за цей проект у першому читанні.
«Цей закон є першим кроком на шляху реформування інших державних інституцій»
Дмитро Притика, фракція ПР:
— Роль правосуддя в Україні є досить важливою як для суспільства в цілому, так і для подальшого розвитку та становлення судової системи.
На жаль, усе ще допускається безліч порушень у роботі судів усіх рівнів. Став загальнодержавним термін «рейдерство», котре здійснюється за допомогою, зокрема, і суддівського корпусу, відбувається незаконний перерозподіл власності, зриваються програми приватизації тощо. Все це свідчить про те, що рівень судочинства потребує якісного вдосконалення. Для цього нас зобов’¬я¬зують не тільки вимоги наших громадян, нашого су¬спільства, а й вимоги Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо забезпечення права на судовий захист.
В основних принципах незалежності судочинства ООН, Конвенції з прав людини деталізуються принципи, на яких має грунтуватися судова система. Ці принципи, на мій погляд, повністю реалізовані у проекті, який розроблено робочою групою під безпосереднім керівництвом Президента. Цей закон є першим кроком на шляху реформування інших державних інституцій, правоохоронних органів, прокуратури, органів досудового слідства, адвокатури, нотаріату тощо, і в майбутньому, звичайно, прийняття нових процесуальних кодексів.
Запроваджується новий порядок відбору кандидатів та призначення судді на посаду вперше. Зокрема, проходження спеціальної теоретичної підготовки у спеціалі¬зованому юридичному вищому навчальному закладі IV рівня акредитації та практичної підготовки у Національній школі суддів України. Процедура підготовки кандидатів повністю оплачуватиметься за рахунок державних коштів. Така позиція викладена, зокрема, і в рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів». Участь Президента в процедурі призначення особи на посаду судді полягатиме лише у формальній перевірці додержання процедури добору і призначення.
Всі питання, пов’язані з обранням та звільненням суддів, обраних безстроково, — переведення, перевірка, розгляд звернень фізичних та юридичних осіб — мають вирішуватися, відповідно, у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді юстиції, переважну більшість складу яких становитимуть судді.
Запроваджуються демократичні форми здійснення судової влади, які відповідають вимогам Венеціанської комісії. В цілому проект спрямований на відкритість та доступність суду, підвищення авторитету судової влади, довіри до суддів і влади.
Що стосується альтернативних проектів Юрія Кармазіна і Юрія Прокопчука, які ми сьогодні заслухали, я вважаю, що деякі пропозиції, які є позитивними і перспективними, можуть бути включені до президентського проекту при підготовці його до другого читання.
«Знищення військових судів — це прямі збитки обороноздатності»
Юрій Кармазін, фракція блоку «НУНС»:
— Закон у тому темпі, в якому ми його розглядаємо, починаючи з того, що його тільки вчора внесли, вчора роздали, експертний висновок вручили сьогодні, всі регламентні норми порушені, можна перейменувати в закон «Чого зволите, Вікторе Федоровичу?», бо йому треба зараз в доповіді сказати о 16 годині. Тому закон «чого зволите?» — я хотів би говорити від імені фракції — не буде підтримуватись, тому що тут є брутальні порушення Конституції.
Наприклад, ст.12 проекту «Учасникам процесу, які не володіють мовою судочинства і порушують клопотання про забезпечення ведення процесу іншою мовою, суд забезпечує ведення процесу такою мовою чи дозволяє користуватися послугами перекладача». На території України затримують безліч мігрантів, і ось затримується якийсь пуштун чи індіанець і каже: «Хочу, щоб ви вели процес мовою вуду. Таке плем’я є, маю право, бо ви таке записали в законі». І це означає, що ви будете провадити судочинство такою мовою.
Мені дуже соромно, що комітет розглядав проект навіть без висновку Науково-експертного управління. Як це може бути? Є закон про Регламент ВР. Ми хочемо на порушеннях будувати якусь справедливість?
Нині пропонується створити таку новелу — Вищий спеці¬алізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. «Їжака з вужем» поєднати пропонуєте! Тож таке вже було. Був уже Касаційний суд України, який, за зверненням нашим до Конституційного Суду, визнаний неконституційним. Це рішення від 11.12.2003. І ви зараз знову наступаєте на ті самі граблі і кажете, що це все добре. Ні, це погано.
Знищення військових судів — це прямі збитки обороноздатності. Прямо проти держави працюєте.
Порушується ч.1 ст.89 Конституції. Ви забираєте права комітетів Верховної Ради і народних депутатів. Через це фракція «Нашої України» підтримуватиме альтернативні законопроекти і голосуватиме проти проекту Президента.
«В Україні взагалі не буде судів загальної юрисдикції»
Володимир Мойсик, фракція блоку «НУНС»:
— Розуміючи, що все-таки буде підтриманий президентський проект — до цього схиляється частина фракції «Наша Україна», — хотів би саме до цього закону висловити деякі насамперед засадничі зауваження.
Частина 2 ст.12 проекту передбачає регіоналізацію судочинства, тобто там, де населення балакає іншою, не українською, мовою, дозволити вживання у судочинстві іншої мови. Конституція містить вимогу про знання державної мови тільки до двох категорій державних службовців — до судді і Президента. А отже, йдучи шляхом регіоналізації судочинства, ми змушуємо і суддю, який знає українську мову, балакати російською. Я не кажу про те, що це є порушенням ст.10 Конституції і численних рішень з цього питання КС.
Турбує мене фактично руйнація ВС. Статтею 126 передбачено, що він є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції і, поєднуючи це питання зі створенням нового суду з розгляду кримінальних і цивільних справ, ми приходимо до висновку, що в Україні взагалі не буде судів загальної юрисдикції. А стосовно ВС, якщо йому залишаємо тільки 20 осіб і тільки дві функції: перегляд справ після вищих судів у разі неоднакового застосування закону і після рішень Європейського суду (а це буде одне, два рішення на рік) то давайте тоді йти шляхом ліквідації Верховного Суду, адже він не матиме роботи. Щодо однакового застосування законодавства, то суд, який не слухає справ, буде за кваліфікацією нижчим від будь-якого суду першої інстанції у цих питаннях.
Стаття 131 Конституції виключно у трьох пунктах визначила повноваження Вищої ради юстиції. В ній немає призначення суддів на адмінпосади. Є відповідне рішення КС від 16.10.2001, де так само записано: «Це не повноваження ВРЮ». Тому ці положення при підготовці до другого читання треба привести у відповідність до Конституції.
Руйнується система суддівського самоврядування, адже передбачається пропорційне представництво на з’їзді суддів — однакове від усіх видів юрисдикції. Але суддів загальної юрисдикції на 2/3 більше, ніж суддів спеціалізованих судів. І ще одне: Рада суддів формується із 35 членів, і 22 із них представлятимуть спеціалізовані суди за тією самою пропорцією, про яку я сказав. ВС усувається від участі в утворенні і ліквідації судів тощо.
І останнє. Коли у Верховному Суді буде 20 суддів, якщо сьогодні їх 100? Ми пропонуємо шляхом природного добору чекати 13 років. Це не реформа, це — затягування.
«Я готовий піти у відставку, але не ламайте судову систему»
Василь Онопенко, Голова ВС:
— Хотів би просто на пальцях, як кажуть, показати, до чого призведе реформування судової системи. Звичайно, на прикладі хоча б Верховного Суду.
Ось пропонується 20 суддів ВС. Сьогодні — 95. Виникає питання: чому 20, а не 30, 40 чи 50? І чому в законі це потрібно регулювати? А якщо завтра кількість справ збільшиться чи зміниться ситуація?
ВС фактично перестане існувати як найвищий судовий орган. Чому? Та тому, що тільки після Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду і в тому випадку, коли 5 суддів вищого спеціалізованого суду, уявіть, приймуть рішення про те, щоб скаргу і справу направити у ВС. Громадяни звертаються до нас, а ми кажемо: не можемо, йдіть до 5 суддів спеціалізованого суду, хай вони вирішать ці проблеми.
Подивіться: у ВГС є приблизно 30 палат і колегій, це фактично 30 різних судів, які розглядають банкрутство та інші спори, у ВАС — 11 палат, а якщо буде ще й спеціалізований касаційний суд, то в ньому буде приблизно 60 палат. Це 100 судів, які вершитимуть правосуддя. І після цих 100 судів усі справи направлять на пленарне засідання Верховного Суду. А ВС складається із цивільної, кримінальної, адміністративної і господарської палат. Як вирішувати господарську справу, коли 5 фахівців з господарського питання, а криміналісти й інші не зовсім володіють ситуацією і голосують більшістю? На такий суд впливати елементарно.
Що ми отримаємо? Сотні, тисячі громадян України підуть не у Верховний Суд, а в Страсбург. Ось і крапка буде, правосуддю настане кінець.
Скажу відверто: якщо хтось не любить чи ненавидить Онопенка, то це не повинно стосуватися Верховного Суду і судової системи. Я готовий піти у відставку, але не ламайте судову систему, не ламайте Верховний Суд, тому що без цього Україна залишиться вже без нічого.
Стосовно призначення на адмінпосади. Ми вже зробили помилку, коли зробили монстра із Вищої ради юстиції. Знаєте, чого сьогодні судді бояться? Приймати законні рішення! Такого ще в Україні не було! І мені доводиться вмовляти, якщо, буває, звертаються: ти ж за законом, ти ж повинен вчинити так. Ні, кажуть, мене завтра на шматки розірвуть. І це правда.
Тому давайте подумаємо, разом приймемо відповідальне рішення — більше за судову систему, за Україну, за простих людей.
Адам Мартинюк, головуючий:
— Обговорення завершено. Я ставлю на голосування пропозиції, ще раз нагадую, що ми сьогодні голосуватимемо лише за прийняття за основу у першому читанні. Тобто всі ті, хто хоче внести свої пропозиції щодо обговореного тут, матимуть абсолютне право протягом двох тижнів це зробити.
Ставиться на голосування проект закону «Про судоустрій і статус суддів» №6450, автор — Президент України.
«За» — 247. Закон прийнято в першому читанні.
За фракціями: Партія регіонів — 171, Блок Юлії Тимошенко — 20, «Наша Україна» — 7, комуністів — 27, Блок Литвина — 19, позафракційні — 3.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!