Закордонні гості дізнались про історію та діяльність ВГС
Напередодні проведення судової реформи у Вищому господарському суді згадували про шлях, який пройшла установа, та історію роз¬гляду комерційних спорыв у нашій країні. Приводом згадати старі і не дуже часи став приїзд до нас групи закордонних юристів, які, крім іншого, завітали і до будівлі ВГС.
Суд починається з холу
У рамках щорічної пленарної конференції «Інтерлегес», що проводиться цього року в Києві, адвокати з низки країн ознайомилися з діяльністю ВГС та умовами роботи в ньому. «Інтерлегес» — міжнародна асоціація, заснована в 1989 році, яка включає в себе незалежні адвокатські фірми Європи, Азії, Північної Америки і навіть Африки.
Очікуючи на прихід гостей, суддя ВГС Тетяна Данилова не приховувала впевненості в тому, що гостям сподобається приміщення суду і що організатори зробили правильно, направивши екскурсію саме до них. Конкурувати з будів¬лею ВГС може лише нещодавно відреставрований Кловський палац, а тому можна було не сумніватись, що в гостей залишиться приємне враження від судової системи України.
Коли багатомовна група юристів увійшла до холу ВГС, з привітальним словом до них звернувся за¬ступник голови судової палати Геннадій Кравчук. Після знайомства з україн¬ськими суддями, які їх зустрічали, гості заходились фотографуватися біля статуї Феміди, і коли всі зробили знімки, екскурсія продовжилась.
Подорож у минуле
У конференц-залі Г.Кравчук розповів гостям про історію господарського суду в нашій державі. Зокрема, іноземці дізнались, що перші комерційні суди на території України виникли ще на початку XIX ст. в м.Одесі. Однак після Жовтневої революції і перемоги більшовиків вони, як і вся судова система Російської імперії, були ліквідовані.
Та вже за рік система правосуддя почала відновлюватись, і в країні було створено державні арбітражі, завданням яких був розгляд спорів, що виникали в народному господарстві. Тоді в державі застосовували адміністративні методи управління, економікою керували народні комісаріати, і саме в їхній структурі були створені органи державного арбітражу. Цікаво, що ар¬бітраж був не органом правосуддя, а складовою управ¬лінської гілки влади.
Лише у 1980-х роках було створено незалежні структури — Державний арбітраж СРСР і союзних республік. Відтоді державний арбітраж став самостійною гілкою, котра не підпорядковувалась органам влади.
З переходом до ринкової економіки держарбітраж став розглядати спори, пов’язані з рішеннями, які приймали органи державної влади. В 1991 році було прийнято закон «Про арбіт¬ражний суд», Україна стала однією з перших республік СРСР, яка ухвалила такий акт. У кожній області України було створено арбітражний суд. Це був суд першої інстанції, а судом другої інстанції став Вищий арбітражний.
З прийняттям Конституції у 1996 році змінився судоустрій нашої країни. З оскарженням рішень потрібно було звертатись до апеляційних судів. Закордонні гості дізнались, що донедавна всі спори, пов’язані з комерційною діяльністю, оскарженням рішень органів виконавчої влади, податковими справами, розглядались господарськими судами. На сьогодні ж спори з виконавчою владою розглядаються адміністративними судами. Господарські ж суди вирішують конфлікти між підприємствами, розглядають справи про банкрутство, справи, пов’язані із захистом прав приватної власності.
Як відзначив Г.Кравчук, спеціалізація судів допомагає узагальнювати судову практику і покращувати роботу третьої гілки влади. Згадав суддя і про нещодавнє рішення Конститу¬ційного Суду, яким установлено, що ВГС є вищою касаційною інстанцією.
Щорічно ВГС розглядає 17—18 тис. справ. «Не знаю, багато це чи мало, однак ми цікавились у закордонних суддів, і вони здивувались такому навантаженню», — відзначив Г.Кравчук. При цьому він додав, що законодавство вимагає дотримання строків розгляду справ, які в середньому не перевищують двох місяців.
Мантія на згадку
Коли гості слухали Г.Кравчука, їм роздали ручки і блокноти з емблемою ВГС. Здавалося б, дрібничка, але настрій в іноземців покращився.
Однак найбільше гостей порадувало відвідування зали, де проходять судові засідання. Іноземці побачили місця для суддів, сторін і їхніх представників, почергово посиділи на них. Особливо потішив гостей елемент театралізації, коли Т.Данилова одягла мантію. З суддею в уніформі по черзі сфотографувались майже всі. Ті, в кого не було фотоапаратів, діставали мобільні телефони і знімали на них. Дивлячись на радісні обличчя гостей, складалось враження, що саме цей момент найкраще запам’ятається їм з усієї подорожі.
Г.Кравчук розповів, як проходять судові засідання, скільки суддів слухають справу, хто має право представляти інтереси сторін. Крім цього, гості змогли зазирнути до нарадчої кімнати. Завершилась екскурсія в музеї ВГС. Тут можна було побачити подарунки, що отримав суд, портрети людей, які відіграли ключову роль в його історії, фото колишніх будівель комерційних і арбітражних судів.
Гості залишились задоволені відвідинами і подякували за екскурсію. Можна не сумніватись, що разом з історичними пам’ятками нашої держави закордонні юристи запам’ятають ВГС і гостинність українських суддів.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!