Парламент не обговорюватиме моральних та професійних якостей суддів
Президент уніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонується посилити гарантії незалежності суддів. Згідно з документом члени Вищої ради юстиції — прокурори не перевірятимуть володарів мантій, а парламент не ставитиме їм незручних запитань.
28 квітня у ВР був зареєстрований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посилення гарантій незалежності суддів)» №10425. Так, пропонується, аби розгляд питання про обрання претендента на посаду судді безстроково відбувався «без обговорення усних чи письмових заяв і скарг, професійних і моральних якостей кандидата».
Жодне звернення щодо неправомірності дій судді не може завадити ВР його обрати. При цьому нардепам надається право звернутися до компетентних органів, аби ті перевірили факти, викладені в скаргах, заявах.
«Глава держави запропонував унести зміни, які обмежать народних депутатів у питаннях, пов’язаних із впливом на суддів під час їх обрання в парламенті. Він виходить із того, що фактично парламент, як і Президент, має церемоніальну функцію, тобто функцію фіксації призначення судді без жодного впливу на підставі рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів», — розповів на брифінгу радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов.
Практика свідчить: для деяких законників ВР ставала нездоланною перешкодою на шляху до зайняття посади. Одним з них був Олександр Тимощук, 5-річний строк повноважень на посаді судді якого закінчився ще у 2006 р. Безстроково до Рівненського міськсуду Рівненської області він був обраний лише 22 березня 2012-го. Причиною такого довгого шляху до отримання безстрокової «перепустки» став парламентський супротив: у деяких народних обранців були претензії до О.Тимощука, і розгляд питання відкладався.
До речі, документом запропоновано доповнити закон «Про судоустрій і статус суддів» таким положенням: «Відкладення розгляду питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково не допускається».
Якщо нардепи підтримають президентську ініціативу, то законники матимуть змогу обратися безстроково ще до закінчення 5-річного строку повноважень. Так, законопроектом передбачається, що питання про обрання володаря мантії безстроково включається до тижневого порядку денного пленарних засідань парламенту, найближчого до дня надходження подання Вищої кваліфкомісії суддів.
Постанова ж ВР про обрання тих, хто ще не відпрацював «випробувальний термін», набирає чинності наступного дня після закінчення 5 років перебування особи на посаді. Реалізація цього положення допоможе уникнути збільшення навантаження на інших служителів Феміди відповідного суду: законник працюватиме без вимушених перерв, розгляд справ не відкладатиметься.
Також законопроект має врегулювати положення законів «Про Вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів» щодо притягнення володарів мантій до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади. «Пропонується, щоб за зверненням органів прокуратури перевірка будь-яких відомостей щодо суддів не могла здійснюватись і навіть ініціюватися прокурорами, допоки не буде рішення найвищої судової інстанції», — наголосив А.Портнов.
Таке ж правило діє для прокуратури й при зверненні до ВККС: «у разі участі в розгляді судової справи прокурора органи прокуратури можуть звернутися до ВККС зі скаргою щодо неналежної поведінки судді, яка може мати наслідком порушення дисциплінарної справи, лише в разі, якщо судова справа, в якій мала місце така поведінка судді, не перебуває в провадженні суду будь-якої інстанції».
У проекті зазначається, що перевірка відомостей щодо законників «не може доручатися члену ВРЮ, який є прокурором або був прокурором на момент призначення членом ВРЮ».
Якщо Рада підтримає законопроект, то прокурори не матимуть впливу на суддів, а особи, яких підтримає ВККС та ВРЮ, зможуть без жодних запитань і відповідей долати парламентський бар’єр. Ці зміни, звичайно, посилять гарантії незалежності служителів Феміди, а ВККС та ВРЮ фактично стануть останніми інстанціями з питань призначення та обрання суддів.
Пряма мова
Микола ПІНЧУК, заступник голови ВККС:
Кожен такий крок, спрямований на спрощення процедури призначення чи обрання суддів безстроково, і якщо в цьому процесі будуть збільшені права Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, безумовно, приведе до посилення гарантій незалежності служителів Феміди. Законопроектом надається більше авторитету ВРЮ та ВККС у процесі призначення або обрання суддів безстроково, оскільки роль Президента та Верховної Ради практично зводиться до церемоніальної. А всі питання про призначення чи обрання суддів безстроково вирішують ВРЮ та ВККС. Це не тільки посилить незалежність законників, а й збільшить авторитет цих органів. Законопроект сприймається позитивно не лише мною, а й усіма членами кваліфкомісії.
Володимир ПИЛИПЕНКО, народний депутат:
— Оцінка діяльності судді, його ділових якостей повинна даватися не в політичній площині, а в професійній. Для цього в Україні функціонують Вища кваліфкомісія суддів та Вища рада юстиції. Саме вони забезпечують розгляд заяв та скарг, що надходять на суддів, та вирішують усі питання, пов’язані з їх рекомендаціями на відповідні посади. Ці процедури неможливо здійснювати в парламенті: депутати, задаючи запитання суддям та зачитуючи скарги, діють не в професійній, а в суб’єктивній площині, фактично не здійснюють перевірку обставин справи, а з’ясовують стосунки.
Під час розгляду питань щодо обрання суддів я неодноразово наголошував, що всі заяви й скарги повинні не розглядатися народними депутатами на засіданні, коли суддів практично позбавляють права на захист, а передаватись у відповідні органи суддівського самоврядування.
Показово, що така законодавча ініціатива належить Президенту, який відразу ж після набуття чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» ліквідував усі перевірки, що проводилися його адміністрацією, стосовно кандидатів на посади суддів. Кінцевою ж метою в цьому випадку є подальша концентрація повноважень щодо призначення суддів на посади виключно в органах суддівського самоврядування та дистанціювання від цих процесів законодавчої влади, навіть шляхом унесення змін до Конституції.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.86 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!