Приєднання пострадянських держав до ЄС відклали в довгу шухляду
Днями в Люксембурзі відбулося засідання міністрів закордонних справ країн — членів Євросоюзу. Вони затвердили обмежувальні заходи відносно Ірану і деяких білоруських чиновників, обговорили ситуацію в Грузії і майбутній саміт Україна — ЄС.
Також ішлося про перспективи розширення Євросоюзу. На думку присутніх на засіданні дипломатів, у найближче десятиліття до ЄС не зможуть приєднатися ні Україна, ні Молдова, ні Білорусь, ні держави Закавказзя.
Порядок денний люксембурзької зустрічі мі¬ністрів був досить обширним. За кілька годин вони встигли поговорити про відносини з США, проблему палестино-ізраїль¬ського врегулювання, ситуацію в Сахелі, Ірані, на Кубі і Балканах, у Гвінеї, а також про східних сусідів.
Приводів згадати про пострадянські країни вистачає. Під час спільного ланчу верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань політики безпеки Кетрін Ештон розпо¬віла дипломатам про свій недавній візит до Грузії. Наша країна також цікава Євросоюзу: за місяць до призначеного на 22 листопада саміту Україна — ЄС К.Ештон обнародувала заяву, в якій було немало теплих слів на адресу керівництва держави. Баронеса похвалила реформи, які проводить Президент Віктор Янукович, і відзначила, що Уряд України нарешті забезпечив стабільність, якої так не вистачало. Правда, нічого конкретного з приводу перспектив прийняття нашої країни в ЄС в заяві К.Ештон не було.
Якраз напередодні зустрічі європейські ЗМІ повідомили про спільний лист стосовно поглядів на розширення ЄС, підписаний главами МЗС Польщі і Швеції Радославом Сікорсь¬ким і Карлом Більдтом.
«Польща і Швеція в спільному стратегічному документі вказали на малу ймовірність того, що ЄС запросить когось зі своїх пострадянських сусідів приєднатися до блоку в найближчих 10 років», — пише про цей лист он-лайн-видання EUObserver.
У посланні, адресованому К.Ештон, наголошується, що Вірменія, Азербайджан, Грузія, Білорусь, Молдова і Україна могли б вступити до Євросоюзу. Польський і шведський міністри при цьому вважають, що країни Північної Африки і Ближнього Сходу залишаться лише сусідами ЄС.
Правда, цитати з листа, яка б свідчила про відстрочення перспективи вступу пострадянських республік більш ніж на 10 років, видання не наводить. Схоже, такий висновок зроблено тому, що міністри ніде не згадують про «перспективу розширення», а говорять тільки про максимальне зближення з шістьма пост¬радянськими державами. Поступово ці країни приводитимуть своє законодавство у відповідність з нормами ЄС, рухатимуться до створення зони вільної торгівлі й введення безвізового режиму, «приєднуватимуться до більшої кількості європейських проектів, зокрема до поліцейського, військового і міграційного механізмів».
Запити з приводу листа, направлені в МЗС Польщі й Швеції «Независимой газетой», залишилися без відповіді. Втім, інформоване джерело в ЄС підтвердило цьому виданню реалістичність сценарію, за якого Україну, Грузію, Білорусь, Молдову і країни Закавказзя не за¬просять до ЄС в найближче десятиліття.
За його словами, Євросоюзу ще належить «перетравити» держави, що недавно приєдналися до нього, і «консолідуватися після розширення». Крім того, нині ведуться переговори про прийняття Хорватії, Туреччини, «колишньої югославської Республіки Македонія».
«Хорватія вступить дуже скоро. Туреччина — в якийсь момент у майбутньому. У Македонії досі не вирішено проблеми з назвою країни. Проте якщо балканські країни можна назвати найбільш імовірними кандидатами на вступ, то стосовно питання прийняття в ЄС України, Молдови і країн Закавказзя всередині ЄС сьогодні немає консенсусу», — відзначив дипломат. «Включити ці країни до складу ЄС протягом най¬ближчих 10 років нереаліс¬тично», — додав він.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!