Розслідування до останньої гривні

Заборгованість трударям та пенсіонерам правоохоронці пояснили економічними труднощами

Очевидно, правоохоронці вже звикли до конструктивної критики з боку керівництва. Щоправда, під час чергового розширеного засідання колегії Генеральної прокуратури їм довелося вислухати ще й звинувачення від представника законодавчої влади.

Хто винен у тому, що працівники та пенсіонери потерпають від чужих злочинів, з’ясовували під час зустрічі у ГПУ, темою якої було додержання законодавства про оплату праці, державне пенсійне страхування та прокурорський нагляд.

Трударі задарма

За даними Міністерства праці та соціальної політики, з початку року заборгованість з виплати заробітків зменшилася на 233 млн грн. Як за¬значив Генпрокурор Олександр Медведько, її наявність головним чином зумовлена ігноруванням роботодавцями законів.
Його заступник Віктор Занфіров наголосив, що насамперед порушниками є керівники підприємств, які мають своєчасно перераховувати працівникам платежі, а також державні органи контролю, які його здійснюють неналежним чином. Однак, щоб радіти, цього замало. За інформацією правоохоронця, станом на 1 жовтня заборгованість залишається на рівні 1,24 млрд грн. Підприємства, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, завинили 340 млн грн.
Серед лідерів у списку боржників — підприємства Донецької, Харківської, Луганської, Кіровоградської, Львівської областей, а також столиці та АРК. При цьому, як підкреслив В.Занфіров, перевірки, які здійснює Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, не вирізняються якістю.
За фактами невиплати зарплати з початку року органами прокуратури порушено 2 тис. кримінальних справ і стільки ж направлено до суду. До від¬повідальності притягнено 2 тис. посадовців, з яких 412 — працівники органів влади та контролю.
Водночас він поскаржився, що не всі прокурори своєчасно реагують на невиплату заробітків. Як взірець для наслідування правоохоронець назвав прокуратуру Дніпропетровської області, котра досягла певного прогресу в цьому напрямку. Так, завдяки заходам реагування та широкому висвітленню у ЗМІ заборгованість у регіоні значно зменшилася.
Між іншим, прокурор Дніпропетровської області особисто поділився з колегами секретом успіху. Насамперед, за його словами, правоохоронці детально проаналізували інформацію про заборгованість. «Ми почали працювати не з директорами, а з власниками підприємств-боржників», — зазначив прокурор. Надзвичайно корисними, на його переконання, виявилися публічні затримання керівників під¬приємств за підозрою у скоєнні злочинів. На під¬твердження сказаного він запропонував відеоролик.
Утім, позитивні зрушення, на жаль, не стали загальноукраїнською тенденцією. А тому, зважаючи на те, що з кожним роком кількість кримінальних справ, порушених за умисне ухилення від розрахунків з працівниками, невпинно збільшується, співробітники Генпрокуратури запропонували внести зміни до Кримінального кодексу щодо встановлення більш жорсткого покарання за ці злочини.

Фонд зловживань

Ситуація із заборгова¬ністю за пенсіями мало чим відрізняється. Результати прокурорських перевірок засвідчили, що значна частина керівників під¬приємств-боржників свідомо ухиляється від сплати внесків до Пенсійного фонду, прикриваючись складною фінансово-економічною ситуацією в державі. За словами В.Занфірова, органи державного контролю у цій сфері не завжди адекватно реагують на наявні порушення. Водночас також не всі співробітники Пенсійного фонду вирізняються сумлінністю і чесністю. Так, прокуратурою Івано-Франківської області розслідується багатоепізодна кримінальна справа, порушена за стст.364, 366 КК стосовно службових осіб управління фонду в м.Калуші.
Заступник Генпрокурора повідомив, що ГПУ звернеться до глави держави з ініціативою «встановити більш суворе покарання за несплату пенсійних внесків». Впродовж поточного року, за його інформацією, органи прокуратури порушили 123 кримінальні справи за несплату коштів до ПФ, з них понад 70% направлено до суду. Покарано 1900 посадових осіб і відшкодовано 422 млн грн.
Як визнав О.Медведько, попри незначні зрушення, суттєвих змін у вирішенні проблеми заборгованості перед Пенсійним фондом не відбулося. На початок жовтня вона сягнула понад 2 млрд грн.
Він нагадав підлеглим, що під час наради 24 вересня вже рекомендував їм працювати активніше. Утім, схоже, не всі до нього прислухалися. У поточному році при значній заборгованості перед Пенсійним фондом не порушено жодної кримінальної справи прокурорами Рівненської, Волинської областей та м.Севастополя.
Тож О.Медведько вкотре закликав прокурорів «активніше працювати в цьому напрямку». «Зусилля будуть нарощуватися доти, доки остання гривня, яка належить трудівнику та пенсіонеру, не буде покладена до його кишені», — підсумував він.

Критичний момент

Якщо перша частина засідання відбувалася за звичним сценарієм: керівництво вичитує підлеглих за недостатні зусилля, а останні, киваючи, запевняють, що все виправлять, то друга, очевидно, стала для прокурорів неприємною несподіванкою. Традиційність зустрічі порушив емоційний виступ керівника федерації профспілок, голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Василя Хари, від якого правоохоронці також отримали порцію докорів.
Він звинуватив прокурорів у недостатньому реагуванні, зокрема, на дії кримської влади, яка, за його словами, намагається зробити профспілкові оздоровниці муніципальною власністю.
У свою чергу Генпрокурор заперечив його закиди, запевняючи, що економічна криза — головна причина невиплати заробітної плати. Щоправда, В.Хара переконував, що це не ви¬правдання, оскільки у 70% випадків заробітки не ви¬плачуються на підприємствах, які мають прибутки.
В.Хара піддав сумніву й заслуги прокурорського реагування на Дніпропетровщині. Він погодився: прогрес є, але це лише завдяки губернатору області. За колег заступився Генпрокурор, мовляв, сам губернатор відзначив сумлінність вартових порядку. «Якщо ви прийшли сюди образити правоохоронців, я вам не дозволю! Я не бачу об’єктивності у вашому виступі», — заявив О.Медведько.
У відповідь нардеп запевнив, що не «поливає нікого брудом», а лише ви¬словлює свою точку зору. Плюралізм думок вилився у справжню суперечку. Парламентар дорікав прокурорам у небажанні вирішувати проблеми, мовляв, якщо б вони захотіли, то 1 січня наступного року не було б жодної копійки заборго¬ваності на прибуткових підприємствах. Наостанок нардеп закликав присутніх зробити все, аби досягти такого результату. Вочевидь настанови представника законодавчої гілки влади не залишили правоохоронців байдужими. У залі чулося обурення, звучали вислови на кшталт: нехай парламентар слідкує за виконанням своїх обов’язків.
Згладити гострі кути все ж таки вдалося. А от чи вистачить «міжвідомчого консенсусу» для досягнення мети, покаже час.

Тетяна КУЛАГІНА