Стратегія захисту

Розвиток фармринку зумовлює збільшення кількості генериків, що ускладнює доступ до оригінальних препаратів

Учасники II щорічного форуму з фармацевтичного права обговорили фінансові, інвестиційні та податкові аспекти розвитку ринку найприбутковішого бізнесу. Фахівці проаналізували податкові навантаження на фармкомпанії й розглянули аспекти контролю якості вітчизняних ліків згідно з європейськими вимогами.

Під час форуму, який відбувся за сприяння Асоціації правників України, його учасники приділили значну увагу особливостям патентування нових лікарських препаратів.

Водночас представники юркомпаній зосередились на правових аспектах уведення на ринок нових препаратів. Зокрема, розглядалися питання щодо судових спорів між компаніями, які використовують фармацевтичні патенти з порушеннями.

Відомо, що після того, коли у фармакологічних компаній закінчується термін патентної ексклюзивності препарату, генеричні компанії-виробники отримують можливість виступити на ринку зі своєю версією аналогічних препаратів. У результаті найбільш продаваними препаратами стають генерики, які поступово витісняють з ринку оригінальні лікарські засоби. Водночас такий процес є дотичним до порушення прав інтелектуальної власності.

Зважаючи на такі тенденції, радник ЮК Arbitrade Владислав Вітомськов, коментуючи ситуацію кореспондентці «ЗіБ», зауважив: «Сьогодні виникає чимало проблем у зв’язку з порушенням інтелектуальних прав. Оригінальним фармкомпаніям можна порадити використовувати фізико-хімічні властивості винайдених препаратів, постійно вивчати свої розробки і запатентовувати нові відкриття, що дозволить продовжити їх патентні права ще не на одне десятиліття. А головним для генеричних компаній сьогодні залишається визначити свободу їх дії».

В Україні складається досить непередбачувана ситуація щодо введення на ринок нового фармацевтичного продукту. По-перше, компанії, що винаходять препарати, прагнуть продовжити строк патенту часто всупереч закону. При цьому порушується не лише закон, за яким передбачається патентування винайденого препарату на 20 років, а й унеможливлюється розробка нових препаратів покращеної якості, з іншими властивостями й спектром дії. По-друге, генеричні компанії щоразу знаходять різні способи, аби обійти законодавчі моменти, копіюючи фірмовий дизайн, торгове найменування оригінальних препаратів і таким чином нерідко стають лідерами фармацевтичного ринку.

На думку В.Вітомськова порушення закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» є не лише причиною численних судових спорів, а й проблемою фармацевтики загалом. Він підкреслив, що патентний закон установив компроміс між потребами людей і фінансових організацій, аби останні могли монополізувати ринок і отримати прибуток, а суспільство після закінчення патентного строку отримало б можливість без перешкод використовувати цю технологічну розробку у вигляді лікарського препарату. «Тому головне завдання сьогодні — визначити свободу генеричних компаній, а оригінальним компаніям нагадати, що постійно продовжувати патентний строк своєї розробки — не зовсім коректно в рамках чинного законодавства», — підсумував він.

Деякі аналітики зазначають, що попри те, що фармбізнес є найбільш прибутковим, інвестори неохоче вкладають гроші в розвиток оригінальних препаратів. Вони зважають на те, що генеричні компанії завдяки маркетинговому й рекламному впливу не дають можливості розвиватися компаніям, що розробляють препарати. А це впливає і на розвиток вітчизняного фармринку, і на якість та доступність лікарських засобів для пересічного громадянина.