Регламент розсварив Пленум

Судді не погодилися з виключним правом Голови ВС ініціювати «законодавчі подання»

Колегіальний орган Верховного Суду затвердив новий Регламент. При обговоренні документа не обійшлося без дискусії: деякі верховні законники запропонували змінити одну зі статей Регламенту, аби «думку однієї людини не вдалося видати за позицію ВС».

«Регламентний плід»

 Прийняття нового Регламенту Пленуму ВС не обійшлося без «ідейних суперечок». Так, лише один пункт ст.9 документа став каменем спотикання на шляху до одноголосного підтримання опрацьованого робочою групою Регламенту. А розпочалося все із зауважень, які й стали передвісником гострої дискусії.

Спочатку секретар Пленуму ВС Юрій Сенін нагадав, що у зв’язку з прийняттям закону «Про судоустрій і статус суддів», який змінив повноваження колегіального органу верховних законників, виникла необхідність затвердити новий порядок роботи Пленуму. Так, 23 грудня 2011 р. Регламент від 10.06.2002 втратив чинність, а на зміну йому прийшов новий. Проте він мав тимчасовий характер і повинен був діяти до прийняття постійного «верховного розпорядку».

9 квітня Ю.Сенін представив «регламентний плід» робочої групи. За його словами, документ, на відміну від попереднього, «точніше відображає роботу Пленуму ВС». Секретар колегіального органу розповів, що Регламент визначає повноваження Пленуму, порядок його скликання, підготовки й проведення засідань.

Також у документі зазначається: на підставі рішення парламенту колегіальний орган дає висновки про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент, ознак державної зради або іншого злочину.

Робоча група запропонувала деталізувати й «законодавчі повноваження» Пленуму. Так, у п.1 ст.9 Регламенту зазначалось, що колегіальний орган надає висновки щодо законопроектів, які стосуються судової системи та діяльності ВС, та приймає рішення про звернення до Конституційного Суду з питань відповідності нормативно-правових актів Основному Закону, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів  за ініціативою Голови ВС, а в разі його відсутності — виконуючого обов’язки.

«Розгляд питань щодо офіційного тлумачення Конституції та законів може здійснюватись Пленумом також за поданням Першого заступника чи заступників Голови ВС—секретарів судових палат ВС», — розширював коло «ініціаторів конституційного роз’яснення» п.2 цієї ж статті. До нього у верховних законників претензій не було. А от п.1 ст.9 розділив суддів на два табори: противників і прибічників виключного права очільника ВС ініціювати розгляд законодавчих питань.

 Без «монополії» головного

 Іскрою для розпалення дискусійного вогнища стало, здавалося б, безневинне питання судді Валентина Косарєва. Він поцікавився в Ю.Сеніна, чому в ст.9 не визначена процедура того, як відбуватиметься надання висновків щодо законопроектів. «Ми самі братимемо проекти законів у Верховної Ради, чи вона нам їх надаватиме? Чи враховуватиме парламент наш висновок?» — турбувало В.Косарєва.

«Ми не можемо в Регламенті дати відповідь на питання, яке не врегульоване законом. У законі «Про судо­устрій і статус суддів» записано: Пленум надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судової системи та діяльності ВС», — наголосив Ю.Сенін.

Тоді В.Косарєв пішов у атаку. «Законом не врегульовано, які особи можуть ініціювати подання. Тому в цьому переліку повинен бути не лише Голова ВС, а і його Перший заступник, заступники—секретарі палат. Бо повернемося до того, від чого весь час тікали», — попередив володар мантії.

На лінії захисту п.1 ст.9 проекту Регламенту з’явився перший заступник голови ВС Ярослав Романюк. «У п.1 ст.9 йдеться про два моменти: надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які надає Пленум ВС, та розгляду питань щодо офіційного тлумачення Конституції та законів. Ініціювати перед Пленумом питання про надання висновків — повноваження Голови ВС. Це випливає зі ст.41 закону «Про судоустрій і статус суддів». А от розгляд питань щодо офіційного тлумачення Конституції та законів може здійснюватись Пленумом також за поданням першого заступника та заступників голови—секретарів судових палат», — пояснив Я.Романюк позицію робочої групи, до складу якої входив і він.

Така відповідь не змогла нівелювати конфлікт: деякі представники найвищого судового органу стояли на своєму. Адже, на їхню думку, так би мовити монопольне право керівника ВС вирішувати, який із законопроектів потребує висновку, обмежує права всіх суддів. А може статися так, що очільник видасть свою думку за позицію колективу.

Голова ВС Петро Пилипчук пояснив, що подання може народитися в голові як керівника суду, так і за ініціативою суддів ВС, палат. Аби не витрачати час, він запропонував проголосувати за документ за винятком п.1 ст.9. 43 служителі Феміди підтримали новий порядок роботи Пленуму. А дискусія продовжилася.

 Один — не за всіх

 «Сьогодні стало модно встановлювати межі суддям ВС, навіть у питаннях, щодо яких немає потреби дискутувати. Яка шкода від того, аби записати, що за пропозицією судді ВС до порядку денного Пленуму може вноситися питання про надання того чи іншого висновку. Ніякої шкоди. Так ні — ми не передбачаємо таку можливість у Регламенті», — долучився до розмови суддя Іван Шицький.

На це Ю.Сенін сказав: ніхто не забороняє суддям вносити питання до порядку денного. «У п.6 ст.3 Регламенту записано: до порядку денного можуть бути включені й інші питання, які в ньому не зазначені, за умови, що вони відповідним чином підготовлені», — підкреслив секретар колегіального органу.

«Ми обрали голову, довірили йому і немає підстав сумніватися: коли в законопроекті порушуватимуться важливі питання, а не дріб’язкові, які не матимуть підтримки в парламенті, Голова ВС обов’язково звернеться до Пленуму з поданням», — додав Я.Романюк.

На думку І.Шицького, питання не в довірі чи недовірі очільнику суду. «Не можна створювати ситуацію, коли штучно, через певні процедурно-регламентні моменти суддю позбавлять права висловити свою позицію стосовно того чи іншого законопроекту. Виходить так: є межі — стій у межах. Давайте всі станемо у межі, то тоді й ВС припинить роботу», — наголосив І.Шицький.

Його підтримав і суддя Петро Панталієнко. За словами останнього, питання, які стосуються долі судової системи, ВС, статусу володарів мантії «не можна віддавати на поталу однієї особи». «Доленосні питання повинні вирішуватися за участю всіх суддів ВС», —резюмував П.Панталієнко.

П.Пилипчук попросив представників Пленуму визначатися. Голосування розставило всі крапки над «і»: редакцію п.1 ст.9, підготовлену робочою групою, підтримали лише 18 законників (21 — «проти»). 22 голоси набрала пропозиція В.Косарєва: ініціатором «законодавчих подань» може бути не тільки Голова ВС, а і його Перший заступник, заступники—секретарі судових палат. Така редакція п.1 ст.9 і отримала «перемогу».

Пряма мова

Іван ШИЦЬКИЙ, суддя Судової палати в господарських справах ВС:

— Якщо в законі «Про судоустрій і статус суддів» є положення про те, що Пленум ВС дає висновки щодо законопроектів, то це робилося для того, аби врахувати позицію саме ВС. Це відповідає й рекомендаціям міжнародних організацій щодо незалежності суддів — важлива саме думка Суду. А думкою Суду є думка всіх суддів, тому ці питання й віднесені до компетенції Пленуму. Не знаю звідки, але, мабуть, ВР знала крилатий вислів «видатного діяча», який сказав, що «ВС працював би краще, якби не ці судді». Так от: ВР цікавить думка цих суддів, а не тих, хто у ВС намагається обійтися без них.

Ярослав РОМАНЮК,Перший заступник Голови ВС, суддя Судової палати в цивільних справах ВС:

— Регламент має деталізувати положення закону, проте не виходити за межі, визначені ним. Межі повноважень судді ВС визначені в ст.40 закону «Про судоустрій і статус суддів», судової палати — в ст.441, Голови ВС — у ст.41. Саме керівникові суду дано право вносити питання, те чи інше подання в порядок денний засідання Пленуму. Інша справа — буде це подання його ініціативою чи з’явиться після консультацій з палатами, з конкретними суддями. Але формально й відповідно до закону за поданням Голови ВС має формуватися порядок денний Пленуму.

Леонід ГЛОС, суддя Судової палати в кримінальних справах ВС:

— У п.1 ст.2 Регламенту зазначається, що Пленум скликається Головою ВС у разі потреби або на вимогу не менш як 1/4 від складу суддів ВС. Але тут не вказано, з яких питань збирається Пленум. То хіба це забороняє 1/4 від складу суддів ВС сказати: є необхідність унести на засідання Пленуму питання щодо надання висновку. Невже не можна реалізувати право звернення суддів саме в такий спосіб? Я не бачу тут жодних проблем. А якщо ми виключимо з п.1 ст.9 слова «за поданням Голови ВС», то про обмеження прав суддів і не йтиметься.

Віктор КРИВЕНКО, заступник Голови ВС — секретар Судової палати в адміністративних справах ВС:

Проблема не в тому, що Голова ВС перешкоджатиме обговоренню тих чи інших питань. Проблема — в організації роботи Пленуму. Деякі законопроекти вимагають негайної відповіді, а повідомлення про проведення Пленуму здійснюється за 10 днів до його початку. Встановивши такі рамки, ми поставили себе в невигідне становище. Добре було б, якби всі законопроекти, які стосуються судової системи та діяльності ВС, обговорювалися на засіданні Пленуму і він приймав рішення щодо цих питань, які й були б позицією ВС, а не лише його Голови.