Над кандидатами-«двійниками» занесено конституційний меч
У Верховній Раді VII скликання ми не побачимо багатьох давно знайомих облич. Виною тому стане рішення Конституційного Суду про можливість одночасно претендувати на мандат і за партійним списком, і в мажоритарному окрузі.
Вибори без страховки?
«ЗіБ» уже зазначав, що майбутнє рішення Суду про неконституційність подвійного балотування навряд чи піде врозріз із викладеною в 1998 році позицією. Часи змінюються, але Основний Закон залишився незмінним. Проте деякі ниніші народні обранці плекають надію потрапити до нового парламенту відразу через два «входи».
Судячи з того, що КС вирішив розглядати подання 51 народного депутата про конституційність положень закону «Про вибори народних депутатів України» у письмовій формі (суддя-доповідач — Олег Сергейчук), це питання не викличе особливої дискусії на вул. Жилянській. Поцікавляться ще раз думками вчених про принципи рівності у виборчому праві, можливо, посперечаються про формулювання, але на вердикт це не вплине. Відкритими залишаються тільки два питання: коли чекати рішення і як відреагує на нього парламент?
Очевидно, чим ближче до старту виборчої кампанії страховка від «партійного прольоту» буде визнана неконституційною, тим менше часу залишиться у Верховної Ради, щоб переглянути правила гри. А бажання перекроїти закон явно з’явиться. Особливо в тих складових нинішньої більшості, у лідерів яких сьогодні дуже мало шансів провести до парламенту себе з товаришами.
На минулому тижні комуніст Олександр Голуб, виступаючи на одному з телеканалів, не приховував, що його фракція проголосувала за новий виборчий закон саме через можливість подвійного балотування. Отже, багатьох партійних бонз майбутнє рішення КС змусить замислитися: «тонути» разом з партією чи «вижити» поодинці. А поки думки зайняті власним майбутнім, про конструктивну роботу над законами доведеться забути.
Експерти не виключають ультиматуму малочисельних фракцій та їх перехід у тимчасову опозицію до будь-яких ініціатив влади доти, доки не буде знайдено нового компромісу, що забезпечує їхнім лідерам збереження місця під куполом. Хоча навіть об’єднання з нинішньою опозицією не дозволить переписати закон, наприклад повернувши «чисту пропорціоналку» або знизивши прохідний бар’єр, без участі «регіоналів». Ураховуючи, що саме останні поставили під сумнів конституційність подвійного балотування, їхню позицію в цьому питанні не важко передбачити. Не виключено, що це була заздалегідь продумана комбінація, мета якої — максимально звузити коло партійного представництва у ВР VII скликання.
Урешті-решт останнє слово залишається за Президентом, а він ясно дав зрозуміти, що ці вибори повинні пройти за «змішаною» моделлю, аби представники народу стали ближчими до цього самого народу. І для подолання вето глави держави ні голосів, ні часу в незадоволених не буде.
В ідеалі, щоб парламент довше залишався дієздатним, бажано, аби Суд дотяг до останнього пленарного тижня 10-ї сесії, коли вже нічого не можна буде змінити: 30 липня буде дано старт виборчій кампанії. І пройде вона за тими правилами, які діятимуть на той момент.
Пан або пропав
Правда, підготовка до боротьби за мандати фактично вже стартувала. І, судячи з тактики парламентських «важкоатлетів», а також інформації, що просочилася в пресу, розподіл сил у мажоритарних округах іде повним ходом. Це й зрозуміло: і «регіонали», і їхні опоненти з ВО «Батьківщина» гарантовано проведуть за списками до парламенту мінімум по 50 своїх «бійців». Електорат в обох партій стійкий та на солодкі обіцянки нових гравців не піддасться.
«Біло-голубі» можуть узагалі не турбуватися з приводу того, хто очолить першу п’ятірку, оскільки роблять ставку на досягнення влади, а не на харизму лідера. Це дозволяє їм зосередити основні сили на боротьбі за округи, не чекаючи рішення КС. А ось для штабу «біло-сердечних» (точніше, тих, хто ще в нім залишився), навпаки, животрепетним питанням стане залучення до списку тих, хто зможе забезпечити проведення агітаційних заходів. Адже, якщо пересічний бізнесмен не зможе розраховувати на підстраховування списком, він, швидше за все, вкладе всі кошти в свою кампанію в окрузі.
Важче зробити вибір тим, чиї рейтинги сьогодні коливаються в районі 5%. Причому показники, що приписуються деяким з партій, швидше слід записати на рахунок симпатій тих, хто проводить опитування, і статистичну похибку.
Наприклад, недавно виключена з БЮТ Наталія Королевська на публіці демонструє впевненість у тому, що здолає бар’єр разом з перейменованою партією соціал-демократів «Україна — вперед!». Хоча деякі експерти скептично ставляться до того, що виборці повірять у чергові прожекти й загальне благоденство, які малює їм Н.Королевська. І нагадують про долю теж молодої та багатообіцяльної «Команди озимого покоління». Тому не виключають, що після рішення КС Україна піде вперед сама по собі, а Н.Королевська — в мажоритарному окрузі.
Аналогічний шлях, швидше за все, обере й головний боксер країни Віталій Кличко: зрештою мандати не розподіляються за наслідками соцопитувань, а ще один удар після двох поразок на виборах у Києві може відправити спортсмена в політичний нокаут.
Складно передбачити, чи ризикнуть залишитися зі своїми партіями й такі старожили, як Володимир Литвин і Петро Симоненко. З одного боку, вони настільки звиклися з парламентським життям, що навряд чи мислять себе поза стінами ВР. Однак у нинішнього спікера вже є досвід поразки на виборах 2006 року, що може підштовхнути його до рішення поборотися за мандат самостійно. А головному комуністові й зовсім буде кепсько, оскільки навіть мажоритарний округ на Донбасі не гарантує йому перемоги, якщо «регіонали» висунуть проти нього гідного конкурента.
Навіть такий поверховий погляд дозволяє припустити, що новий закон про вибори до парламенту приведе до укрупнення політичних сил. І майбутнє рішення КС прискорить процес завершення політичного різноманіття.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.1 МБ)
Н.Королевська: «Що пишуть, Адаме Івановичу? Є шанси в наших партій потрапити до Верховної Ради VII скликання?»
Матеріали за темою
Дію воєнного стану продовжено ще на 90 діб
06.02.2024
У медзакладах створять наглядові ради
22.11.2023
ВР вчергове продовжила дію воєнного стану
08.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!