Інвесторам повернули право розривати угоди про будівництво через брак у законотворчій техніці
Відомі зі студентської лави постулати римського права відступають перед тлумаченнями єдиного органу конституційної юрисдикції. У своєму рішенні від 13.03.2012 №5-рп/2012 щодо заборони розірвання інвестдоговорів Конституційний Суд фактично заперечив рівність у силі кодексу й закону та постулат про перевагу норм акта, прийнятого пізніше.
Напевне, це рішення стало несподіванкою як для громадянки Зінаїди Галкіної, котра звернулася до Суду, так і для народних депутатів, які за старою звичкою не спромоглися узгодити новоприйнятий акт із положеннями чинного законодавства. Як наслідок, юридична техніка збагатилася новим підходом до розв’язання темпоральних колізій: якщо нововведення суперечать нормам кодифікованого акта, останні автоматично не втрачають силу за принципом lex posterior derogat priori. Навпаки, неконституційними є положення, прийняття яких спричинило колізію. Щоправда, за умови, якщо в базовому акті міститься застереження про необхідність узгоджувати новели з нормами кодексу.
Саме цього застереження й не врахували нардепи, ухвалюючи закон «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 №800-VI. Нагадаємо, що ч.4 ст.3 цього закону було запроваджено тимчасову заборону на «розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва». Відповідно, в інвесторів, які раніше почали вкладати кошти у своє житло, виникло питання стосовно поширення дії цього положення на правовідносини, які виникли до набрання чинності законом.
Розглядаючи цю справу (суддя-доповідач — Василь Бринцев), КС виявив, що сама по собі поява такої заборони не узгоджується з Конституцією. Як зазначено в рішенні, ст.7 закону «Про інвестиційну діяльність» застерігає за інвестором право «володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій». Крім того, у законі «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 №978-ІV детально виписано процедуру створення фонду фінансування будівництва, умови, особливості та обмеження щодо здійснення управління майном, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому тощо. При цьому ні Цивільний кодекс, ні спеціальний закон №978-ІV не містять заборони на розірвання договорів, виходячи з принципу диспозитивності цивільно-правових відносин.
Натомість законом №800-VI фактично запроваджено тимчасове обмеження щодо володіння, користування й розпоряджання об’єктом права власності, зокрема коштами інвесторів, на період до 1 січня 2013 року. Наскільки такий мораторій, хай і на період подолання фінансової кризи, відповідає конституційним гарантіям у частині непорушності права приватної власності, Суд не сказав. Але зауважив, що в ч.2 ст.4 ЦК прямо вказано, що разом з проектом закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж кодекс, обов’язково подається законопроект, який містить відповідні зміни до ЦК. Обидва акти виносяться на голосування разом, аби не виникало колізій між їхніми нормами. Таку вимогу нардепи проігнорували, що змусило КС констатувати порушення процедури.
Прикметно, що для підкріплення такого висновку Суд послався на одне з перших рішень своїх попередників, у якому наголошувалося, що «конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному» (рішення від 3.10.97 №4-зп). Проте далі в цьому рішенні КС зазначав, що «загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта… автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». Це й дозволяло законодавцеві раз у раз не обтяжувати себе пошуком у попередніх актах норм, які слід було відкоригувати. Натомість використовувалася стандартна формула: закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності новим законом, діють у частині, що йому не суперечить.
Проте така формальна техніка законотворення не влаштувала Суд. У рішенні зазначено, що «невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше». Відповідно, положення ч.4 ст.3 закону №800-VI КС визнав такими, що суперечать ч.2 ст.3, ч.2 ст.6, ч.4 ст.13, ч.2 ст.19 та чч.1, 4 ст.41 Конституції.
Яка з перелічених норм Основного Закону стала визначальною в цьому випадку, Суд не конкретизував. Як наслідок, залишилося відкритим питання, чи була б визнана неконституційною ця ж норма, якби народні депутати внесли аналогічні зміни до ЦК. Але гр. З.Галкіна принаймні може спати спокійно: Суд відзначив, що подібні обмеження не мають зворотної дії в часі. Така позиція була закріплена ще рішенням КС від 9.02.99 №1-рп/99: «До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце». Тобто в даному разі, якщо сплата 100% вартості сталася до моменту набуття чинності законом №800-VI, в інвестора залишалося право розірвати договір і після цієї дати.
До речі, на думку учасників ринку, аналізоване рішення КС може спричинити труднощі хіба що для невеликих будівельних організацій та негативно позначитися на процесі зведення споруд залежно від того, наскільки стабільно та надійно працює. «Якщо компанія «зупинилася», збанкрутувала, навіть при наявності цього рішення, фізично отримати ці кошти дійсно дуже важко», — прокоментував «ЗіБ» ситуацію віце-президент АТ «ХК «Київміськбуд» Аркадій Бондарев. Адже реально коштів інвесторів на рахунках компаній немає, бо за них закуплені будматеріали, оплачена робота працівників тощо. Водночас вимога про розірвання договору з боку одного невдоволеного інвестора може зупинити процес будівництва, зокрема через судові тяжби, що порушить права решти інвесторів.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.14 МБ)
Матеріали за темою
До уваги ошуканих інвесторів компанії ТММ
04.02.2024
У НАБУ візьмуться за хабарі в криптовалюті
18.05.2023
Стартувала Місія МВФ щодо України
08.03.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!