Етичні перипетії

Невдоволення поведінкою законників переростає у скарги

Отримувати «письмові нарікання» на свою роботу — завжди неприємно. Особливо це стосується діяльності служителів Феміди.

Адже скарги на законників у кращому випадку можуть відкласти на неви¬значений термін отримання останніми пожиттєвих «перепусток» до суду, в найгіршому — позбавити їх мантії.

На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яке відбулося 19 жовтня, велику увагу приділили розгляду «письмових нев¬доволень» стосовно служителів Феміди. 3 20 кандидатів, прізвища яких за¬значались у порядку денному, 4 не вдалося отримати рекомендації до відпо¬відних установ через не розглянуті Вищою радою юстиції скарги.
Матеріали їхніх подань відкладені в шухляду до того часу, поки конститу¬ційний орган не прийме рішення стосовно безпідставності чи обгрунтованості «письмових нарікань».
4 жовтня цього року в члена Солом’янського райсуду м.Києва Тараса Оксюти закінчився строк повноважень. Одначе безстрокову «перепустку» до своєї обителі Феміди він отримає тільки після перевірки ВРЮ скарги на його роботу.
В «режимі очікування» опинився і представник Конотопського міськрайонного суду Сумської області Вадим Гетьман. Представник Ради пояснив, що вони розглядають скаргу матері засудженого Б.
«У цьому році це вже друга скарга. Перша була від мешканців гуртожитку, які зверталися до суду з питанням усунення перешкод у користуванні гуртожитком. Ми направили її до Ради суддів Сумської області, вона порушень не знайшла», — повідомив представник ВРЮ.
Йшлося про те, що служитель Феміди розглядав справу в кабінеті, а не в залі засідань. Коли сторони попросили перейти до залу, суддя сказав: зал у нас призначений для слухання кримінальних справ.
«Справа навіть не в тому, що В.Гетьман відмовив сторонам. Ідеться про його нетактовну поведінку», — за¬уважив представник конституційного органу, додавши, що обидві скарги стосуються поведінки В.Гетьмана, його грубості, навіть зухвалого ставлення до сторін.
Член комісії Ніна Фадєєва запитала в кандидата, чому люди скаржаться на його грубу поведінку. «Головуючий учиняє не так, як хочеться сторонам, а так, як передбачено законом. Тому вони і скаржаться», — відповів В.Гетьман.
Потім мантієносець почав розповідати, як до нього приходили мати й сестра засудженого Б., проте член ВККС Микола Пінчук зупинив його: «Мова йде про рекомендаційні зауваження. Може, вам потрібно тактовніше поводитися в суді?»
Залишивши В.Гетьмана на певний час без «безстрокової» рекомендації, «кваліфікаційники» прирекли на очікування й Анатолія Савченка з Октябрського райсуду м.Полтави. Представник ВРЮ повідомив, що є пропозиція Володимира Колесниченка про звільнення А.Савченка з посади, проте Рада ще не розглядала її. Судді «інкримінують» участь у рейдерських схемах. До того ж, за словами посланця конститу¬ційного органу, в цьому місяці надійшла телеграма від матері засудженого Д. такого змісту: «Прошу захисту від порушень суддею Октябрського райсуду м.Полтави А.Савченком прав на захист засудженого Д. Захисникам не дають можливості ознайомитися з матеріалами справи».
Тому ВККС і відклала розгляд питання щодо полтавського мантієносця.
Своєрідною рекордсменкою з кількості скарг стала заступник голови Голосіївського райсуду м.Києва Олександра Колдіна, на яку протягом 2009—2010 рр. надійшло 20 «нарікань». Н.Фадєєва зауважила, що О.Колдіній варто переглянути свою поведінку, адже така кількість скарг просто вражає. Але після обговорення в нарадчій кімнаті кандидатури київської служительки Феміди, комісія надала останній рекомендацію.
Можливо, скоро «кваліфікаційників» не вражатиме така кількість скарг, адже закон «Про судоустрій і статус суддів» надав право всім, кому відомі факти неналежної поведінки служителя Феміди, звернутися до ВККС з «письмовими наріканнями». Багато хто вже почав користуватися такою можливістю.

Марина БОЙКО