Володій, але не командуй!

КС дозволив чиновникам і парламентарям залишатися акціонерами та ще рік не декларувати витрати

Чи можна українському міністрові або депутатові скуповувати акції підприємств? Виявляється, можна, якщо обережно. Тобто якщо не переступати ту грань, за якою акціонер перетворюється на керівника суб’єкта господарювання. Така позиція Конституційного Суду.

Корпорація на службі

 Служба службою, а годувати себе й сім’ю якось треба. Та й посади та мандати не вічні. Ось і доводиться нашим політикам і чиновникам забезпечувати своє сьогодення і майбуття, стаючи акціонерами різних товариств. Або, навпаки, придбавши корпоративні права, вони переходять на держслужбу чи отримують депутатський мандат.

І все було статечно до ухвалення минулого року антикорупційного закону, який обмежив право чиновників не тільки входити до складу виконавчих органів АТ, а і брати участь у загальних зборах акціонерів. На практиці це робило неможливою участь в ухваленні рішень з питань, віднесених до компетенції загальних зборів. Тобто чиновник або політик, по суті, тимчасово позбавлявся права розпоряджатися своїми корпоративними правами. І, якщо, наприклад, його пакет акцій становив 99%, то володарі 1% цілком могли своїми рішеннями розорити власника-чиновника.

З погляду відокремлення бізнесу від політики начебто все логічно: складно цілком віддаватися служінню інтересам держави, якщо вони не збігаються з особистими бізнес-пріоритетами. Але з погляду Основного Закону, як констатував КС у своєму рішенні від 13.03.2012 №6-рп/2012, така заборона суперечить принципу рівності всіх суб’єктів права власності перед законом, а також непорушності права самої приватної власності.

Такий висновок КС, зокрема, обгрунтував положеннями ст.319 Цивільного кодексу, згідно з якими всім власникам забезпечуються рівні умови реалізації своїх прав. Виходячи із цього, а також ч.1 ст.100 ЦК, яка забороняє окремо передавати іншим особам особисте немайнове право участі в товаристві, Суд дійшов висновку, що держслужбовці та депутати «мають право на набуття акцій (часток, паїв) господарського товариства, управляти ним, беручи участь у загальних зборах учасників (акціонерів), отримувати дивіденди, інформацію щодо діяльності товариства, частину його активів у разі ліквідації товариства тощо».

Оскільки основою для такого рішення стали норми кодексу, можна припустити, що за наявності в ньому застережень про можливість обмеження корпоративних прав і/або їх обов’язкове часткове делегування на період держслужби третім особам подібна вимога не розглядалася б як «протиправне позбавлення власності» в розумінні ст.41 Конституції. Зрештою, це може бути обов’язковою умовою прийому на державну службу, про що достатньо вказати в профільному законі. Хоча для народних депутатів запровадит подібну «несумісність» із мандатом можна тільки після внесення змін до Конституції.

До речі, у цьому ж рішенні Суд відзначив, що не є порушенням Основ­ного Закону встановлення заборони для представників влади входити до складу органів управління підприємств і організацій, що мають на меті отримання прибутку.

 Витрати заднім числом

 Ще одне питання, яке поставили перед суддями КС народні депутати, стосувалося правомірності вимоги звітувати про свої витрати починаючи з другого півріччя минулого року. У цьому випадку законодавці мимоволі порушили принцип безповоротності дії законів у часі. Мабуть, через недбале ставлення до законотворчої техніки.

Виявилося, що в «Перехідних положеннях» нардепи не погодили дату введення обов’язку декларувати свої витрати, передбачену ст.12 закону, і період, за який слід звітувати. На думку КС, «оскільки ст.12 Закону набрала чинності з 1 січня 2012 року, то й обов’язок відповідних посадових і службових осіб щодо декларування своїх витрат виник» із цієї ж дати.

До речі, на цю неузгодженість звертали увагу ще в ході обговорення проекту закону, але більшість не вгледіла в такому тимчасовому розриві ніяких суперечностей. Як стверджувалося, весь закон почне діяти з 1 липня 2011 року, і в ньому вже буде норма, що попереджає чиновників про необхідність вести облік своїх витрат, аби у 2012-му виконати вимогу про обов’язкове їх декларування.

У Суді ж із таким упереджувальним підходом не погодились. Як зауважено в рішенні, «особи, які претендують на зайняття посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, та особи, які вже займають відповідні посади, мають вносити до декларації відомості про витрати, здійснені з 1 січня 2012 року, за формою, встановленою Законом».

Таким чином, оцінити, чи відповідно до своїх достатків живуть наші чиновники й політики, ми зможемо не раніше квітня наступного року. А шкода: вибори-то в парламент пройдуть уже цією осінню...

Пряма мова

Віталій ПАЦЮК, адвокат, партнер ЮК «КПД Консалтинг»:

— Чинне законодавство вважає загальні збори учасників (акціонерів) суб’єкта господарювання найвищим органом управління, і кожен учасник товариства з обмеженою відповідальністю або акціонер, незалежно від розміру частки, що належить йому, або пакета акцій, формально входить до складу органу управління такого товариства. До ухвалення КС рішення №6-рп/2012 посадовим особам було заборонено входити до складу будь-якого органу управління підприємства або організації, що має за мету отримання прибутку. Основною ідеєю було обмежити можливості таких осіб, використовуючи владні повноваження, впливати на успішність свого бізнесу й бізнесу конкурентів. Тепер посадовим особам дозволено управляти підприємствами або організаціями, що мають на меті отримання прибутку, через участь в їх загальних зборах.

Цей закон — не єдиний нормативний акт, що обмежує можливості посадових осіб брати участь у роботі органів управління суб’єктів господарювання. Наприклад, п.6 ч.1 ст.6 закону «Про статус народного депутата України» забороняє народному депутатові входити до складу керівництва, правління або ради підприємства, установи, організації, що мають на меті отримання прибутку. Трапляються аналогічні обмеження і в законах, що регулюють статус і діяльність інших посадових осіб. Таким чином, не виключено, що надалі КС розглядатиме справи про конституційність цих положень або вони будуть змінені законодавцем самостійно.