Кожний голос враховано

Суди загальної юрисдикції нарешті укомплектовані головами, третина з яких обійме адмінпосади вперше

У судах країни триває обрання керівництва. Майже всі апеляційні інстанції вже мають очільників, однак процес дещо затягнувся. З різних причин вибори відкладаються, висуваються нові кандидатури. Попри це, до травневих свят незайнятими залишалися принаймні 4 адміністративні посади в апеляційних судах.

Тривалі перегони

Достатньо продуктивною для процесу обрання нового керівництва стала п’ятниця, 25 квітня. Так, цього дня посаду голови Апеляційного суду Закарпатської області збори суддів довірили Миколі Крегулу, який очолював суд до прийняття закону «Про відновлення довіри до судової влади в України». Інший претендент на цю посаду — Віталій Дроботя — не зміг набрати необхідної кількості голосів.

Як повідомляє прес-служба апеляційного суду, згодом збори визначилися із заступниками, якими стали Федір Вотьканич та Сергій Павліченко.

Також 25 квітня відбулися збори суддів в Апеляційному суді Івано-Франківської області, на яких головою призначили Богдана Гриновецького. А посади заступників тепер обійматимуть Віра Вакарук та Володимир Гандзюк. Нагадаємо, що до Б.Гриновецького судову установу понад 3 роки очолювала Надія Стефанів.

Цього ж дня отримав керівника й Апеляційний суд Харківської області. Установу тепер очолюватиме Антоніна Колтунова, яка змінила на посаді Ігоря Бровченка.

Однак не всі суди змогли відразу визначитися з претендентами на адміністративну посаду. Затягнулися вибори голови в Апеляційному суді Тернопільської області. Для того щоб обрати очільника, суддям довелося тричі скликати збори. 17 квітня, під час першого кола, жоден із кандидатів не набрав потрібної кількості голосів: за необхідних 21 голосу шляхом таємного голосування за Ігоря Вавріва (колишньго очільника апеляційного суду) голоси віддали 20 суддів, за Богдана Сташківа — 19.

Таким чином, 28 квітня суддям довелося знову висувати кандидатури. Цього разу претендентами стали Богдан Гірський, Ігор Гурзель, Микола Крукевич та Олександр Міщій.

Остаточне рішення щодо свого керманича судді ухвалили два дні по тому — 30 квітня. Перед початком голосування І.Гурзель та О. Міщій зняли свої кандидатури, тому в бюлетені члени лічильної комісії внесли прізвища двох кандидатів. У результаті таємного голосування Б.Гірський отримав 21 голос, М. Крукевич — 5; 10 суддів не підтримали жодного кандидата, а один бюлетень було визнано недійсним. Таким чином, головою апеляційного суду обрано Б.Гірського, повідомила прес-служба цієї установи.

Наразі виборчий процес триває. Не призначено голову в Апеляційному суді Одеської області. Поки що немає інформації про час та місце проведення зборів суддів, які мають обрати керівника. Без очільника залишається й Одеський апеляційний адміністративний суд. У ньому з 18 квітня відповідно до ч.3 ст.34 закону «Про судоустрій і статус суддів» виконання обов’язків голови покладено на Віктора Алексєєва як на суддю, котрий має найбільший стаж роботи (34 роки 6 місяців). Коли буде проведено збори суддів та визначено кандидатів, невідомо.

Не визначилися із очільником і харківські «господарники». Харківський апеляційний господарський суд поки що не обрав нового керівника і не призначив дати зборів.

Натомість стало відомо, коли обиратиме керівництво Апеляційний суд Житомирської області. Збори суддів заплановано на 23 травня, як повідомили «ЗіБ» представники суду.

Найкращі з небагатьох

Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» передбачає, що голову суду обирають загальні збори суддів, які перед цим на зборах повинні висунути кандидатів. Та у деяких районних судових установах штат суддів, умовно кажучи, невеликий. Як же обрати найкращого з небагатьох?

Вихід запропонували судді Миколаївського районного суду Львівської області, в якому збори ухвалили рішення надати можливість кожному судді бути кандидатом на адміністративну посаду. Таким чином, у бюлетені було внесено прізвища всіх законників районного суду.

У результаті таємного голосування, в якому брали участь 5 суддів, головою Миколаївського районного суду Львівської області обрано Григорія Березюка (5 голосів), а його заступником — Володимира Павліва (4 голоси).

Так чи інакше, а суди, напевне, не залишаться «осиротілими» установами. На сьогодні апеляційні суди усіх юрисдикцій, за винятком кількох, вже мають керівників. Із 25 загальних апеляційних судів 24 вже визначилися з керівними кадрами. Причому лише у 9-ти змінилися очільники. Більш консервативними виявилися спеціалізовані ланки апеляції. 7 із 8 адміністративних апеляційних судів переобрали своїх колишніх голів. «Господарники» такої самої кількості установ залишили посади керівників за 6 попередниками.

Однак громадськість ще з недовірою ставиться до процесу оновлення судової гілки влади, вважаючи, що тільки зміни керівництва недостатньо. Зокрема, виборам голови в Рівненському апеляційному господарському суді передували доволі своєрідні заяви активистів. Вони вимагали, щоб судді пройшли люстрацію та перевірку на «детекторі брехні» перед тим, як продовжувати працювати. Яким чином мала б здійснюватися така процедура і хто мав би проводити допити на поліграфі — не уточнювалося.

Сподіваємося, що моменти, які ще викликають у суспільства недовіру до судів, будуть з’ясовані, а не перетворяться на абсурд, тиск або помсту законникам. Тож, як казав відомий казковий персонаж, «спокій, і тільки спокій…»