Експерти РЄ закликають «набратися сміливості, щоб зробити крок уперед»
На цьому тижні пройшли розширені парламентські слухання, присвячені стану підготовки до розгляду в другому читанні проекту Кримінального процесуального кодексу, після чого законопроект №9700 вийшов на «фінішну пряму». А незадовго до цього кореспондентка «ЗіБ» зустрілася з експертами Ради Європи, які проводили аналіз цього документа. В ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню голова наукового комітету Агентства з фундаментальних прав ЄС професор Джеремі Мак-Брайд і професор Школи права Мадридського університету Лорена Бахмайєр розповіли про те, що, на їхню думку, знадобиться зусилля для того, аби реформа пройшла ефективно, як вони ставляться до ідеї створення незалежного слідчого органу і чому суддям потрібно скептично ставитися до прокурорів.
«Необхідно створити незалежний слідчий орган»
— Проект нового КПК називають революційним, кажуть, що він вимагатиме зламу правосвідомості, зміни ментальності, про що ви теж говорили. Які ще проблеми можуть виникнути?
Л.Б.: Вам потрібно набратися сміливості, щоб зробити крок уперед і залишити позаду радянський стиль кримінальної системи — в ім’я дотримання прав людини, підвищення стандартів життя народу. Це потрібно нарешті зробити. Імплементація — це вже наступний крок. І звичайно, тут виникне багато питань…
— Які саме?
Дж.М.: Наприклад, функції слідства з компетенції правоохоронних органів повинні бути передані новому незалежному органу. І тут виникає питання: скільки це займе часу? І це певною мірою вплине на всю систему. Мова йде про 5-річний перехідний період.
— До речі, недавно на державному рівні заговорили про можливе об’єднання двох незалежних органів — слідчого бюро й антикорупційного органу (Україна свого часу взяла міжнародне зобов’язання щодо його створення). Як ви ставитеся до цієї ідеї?
— Ми не знаємо всіх подробиць, але вказали у своїй експертизі, що злочини, скоєні працівниками правоохоронних органів, повинен розслідувати незалежний орган, а не ті ж слідчі та прокурори. Автори КПК запропонували рішення: злочини, скоєні працівниками міліції та прокуратури, розслідуватиме Служба безпеки, а злочини, скоєні представниками СБУ — інші правоохоронні органи. Ми розуміємо, що це неідеально і є ймовірність того, що працівники правоохоронних органів будуть деякою мірою «протегувати» один одному. Тому необхідно створити незалежний орган для розслідування такого роду злочинів. І, наскільки ми зрозуміли з нашої бесіди, цей проект уже в процесі розробки.
Дж.М.: Для того щоб реформа пройшла ефективно, знадобляться серйозне правове перенавчання, тренінги для слідчих, прокурорів, суддів і адвокатів. На це буде потрібен певний час. Необхідні також публікації про те, що дає кодекс. Якщо юристи хочуть змін, вони повинні докладати зусиль. В Україні є юристи, які роблять серйозну роботу. Але далеко не всі. Підвищення професійної кваліфікації повинне бути обов’язковим. Наприклад, я зобов’язаний щороку доводити свою професійну придатність, відвідувати спеціальні курси й т.д. Думаю, ясно, що з уведенням нового закону вам теж доведеться так робити. Це буде важка робота. Свого роду виклик. Одначе не треба забувати, що Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 15 років тому, зробивши тоді певний вибір й ухваливши рішення жити за цими стандартами. Багато з них знайшли своє відображення в Конституції. І ми бачимо, що новий кодекс покликаний виконати ці зобов’язання, за зразок узято стандарти конвенції та Конституції.
Л.Б.: Має бути зрозуміло, що культурний контекст України — це недостатня причина зупинити ухвалення нового КПК. Я знаю, що дехто каже: нам намагаються нав’язати якийсь чужий європейський кодекс, який абсолютно не вписується в традиції українського суспільства, його культуру, ментальність. Але будь-яка нова система, яка хоче порвати з минулим, спочатку не відповідає усталеному порядку. Вам у будь-якому випадку необхідний новий КПК, тому що нинішня система не працює, постійно порушуються права людини, існують нерівність, тортури й т.д.
«Закон — інструмент, який дає шанс для нового старту»
— Кажуть, що проблема не в законах, а в людях, які їх виконують. Чи є якісь додаткові механізми, які примусили б закони працювати?
Л.Б.: Якщо пояснити, які переваги дають нові закони, пропоновані ними зміни, люди це зрозуміють. Наприклад, в Іспанії ми теж не так давно проводили реформи й прийняли новий цивільний процесуальний кодекс. Усі процедури в колишньому ЦПК були письмовими. Ми радикально перейшли до усної та гласної процедури. Пам’ятаю, всі юристи були просто перелякані. Як це так? Кодекс руйнує всі правила, невідомо, як з ним працювати. Люди були приголомшені, не розуміли, чому потрібно йти в суд, адже раніше можна було просто надіслати папери. Пройшов усього рік — й абсолютно всі були щасливі, що реформу проведено, оскільки вона прискорила процедуру, зробила правосуддя ближчим до звичайних людей. Ці зміни у свідомості відбулися досить швидко.
— Порівняно з Україною Іспанія — країна з давнішими демократичними традиціями.
Л.Б. Тут можна посперечатися: насправді Іспанія була диктаторською державою ще 20 років тому.
Д.М.: Закон — це новий інструмент, який дає шанс для нового старту. Але за цим повинні настати реальні кроки щодо імплементації закону. А це означає серйозне перенавчання. Й вимагає модифікації практики. Все миттєво не стане ідеальним, але міняти систему потрібно. Якщо ви, наприклад, залишились би з тим законом, що у вас є на сьогодні, який мотив для багатьох людей змінити свою поведінку? При цьому самі юристи визнають, що в нинішній системі багато протиправних речей, насильства, жорстокого поводження. Проте зміна закону — це тільки перший етап. Важливо, що буде далі. Як судді, прокурори працюватимуть з ним. Істотно, наприклад, чи карають судді правоохоронців за порушення, допущені слідством. Порівняно з чинним кодексом новий більше стимулює їх до цього.
— Ви згадали про необхідність тренінгів для суддів, прокурорів, адвокатів, а також про зміни підходів до роботи. Що ще може змусити новий закон ефективно працювати?
Дж.М.: Підвищення правової культури суспільства. Звичайні люди повинні більше знати про те, як працює правова система, як їм слід поводитися в певних ситуаціях, які в них є права. У цьому велика роль преси. Ми можемо знову навести приклад Грузії. Там недавно з’явився суд присяжних. Перед цим пройшло досить багато тренінгів, проводилася навіть певна реконструкція судового процесу, в якій люди грали ролі, щоб можна було побачити, як це працює. І це дало можливість звичайним людям зрозуміти ідею суду присяжних, зрозуміти, що він дозволить самим людям вирішувати, винен підсудний чи ні.
Л.Б.: Важлива незалежність судової системи. Якщо в судової влади немає незалежності, якщо судді ухвалюють рішення на користь прокуратури, політиків, чиновників, то абсолютно безглуздо говорити про права людини. Щоб система працювала, насамперед потрібний незалежний суддя. Шанований, освічений. Це один із кроків. Усередині правоохоронних органів теж мають відбутися зміни: якщо їхні працівники допускають жорстоке поводження, вони повинні бути негайно покарані. КПК — це один зі способів зменшення кількості таких порушень.
Дж.М.: Нагадаю також про таку важливу річ, як права жертв злочинів. Як правило, закон захищає права обвинувачених і меншою мірою — права жертв. Ще один аспект. Деякі люди, яких обвинуватили в скоєнні злочинів, виявилися невинними й мають бути виправдані. І виправдання не повинне здаватися невдачею, програшем, як це відбувається нині.
— Один з керівників робочої групи, Андрій Портнов, сказав, що найсильніший опір ухваленню нового кодексу був з боку правоохоронців. Як ви думаєте, чому?
Дж.М.: Я зовсім не дивуюся, тому що це якраз ті люди, яким належить зіткнутися з найбільшими змінами. І для людини природно опиратися цьому. Для правоохоронців це буде великою проблемою. Пам’ятаю, багато років тому я працював із прокурорами в Центральній Азії, ми з ними багато сперечалися, вони ніяк не могли зрозуміти суть змагальності. І так було не тому, що вони погані люди, просто в них абсолютно інша свідомість. Коли ж ми стали говорити про роль захисників, вони все-таки зрозуміли концепцію. Зрозуміло, що будь-які спроби позбавити когось колишніх прав, змінити щось викликають опір з боку людей, які втрачають ці права.
Л.Б.: Прокурорам усе-таки не варто забувати, що передусім їхня роль — не звинуватити людину, а захистити невинного.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.1 МБ)
Дж.Мак-Брайд і Л.Бахмайер уважають, що всім українським юристам потрібно відвідувати тренінги.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!