Спілкування з пресою прирівняли до розголошення державної таємниці
Директор національної розвідки США Джеймс Клеппер видав директиву, яка забороняє співробітникам усіх розвідувальних відомств без санкції керівництва спілкуватися з пресою. Експерти розцінюють це розпорядження як спробу обмежити контроль за роботою спецслужб з боку громадськості, а керівництво профільних відомств переконує, що така практика існувала і до появи документа.
У директиві, підписаній 20 березня та опублікованій цього тижня, вказується, що вступати в контакти з пресою з приводу будь-яких тем, пов’язаних з розвідкою, зокрема щодо «інформації про джерела, методи, дії та висновки», відтепер мають право тільки керівники розвідувальних відомств, їх заступники, представники прес-служб або ті працівники, які отримали спеціальний дозвіл. Що стосується решти, то таке спілкування категорично заборонено. Заборона поширюється на будь-яку інформацію, отриману на службі, що має стосунок до розвідки, — як засекречену, так і без такого грифу, повідомляє The New York Times.
Стосовно порушників, як передбачено у директиві, можливе застосування дисциплінарних санкцій: їх можуть позбавити доступу до таємної інформації, а також з ними можуть розірвати трудовий договір. Якщо порушення спричинить розголошення таємної інформації, «справу можуть передати до міністерства юстиції», йдеться в документі. Також наголошується, що «будь-яке порушення цього розпорядження матиме ті самі наслідки, що й порушення таємниці».
При цьому, як відзначив фахівець з питань державної таємниці Стів Афтергуд, нова директива дуже широко трактує поняття «представники преси» — це «будь-яка людина, котра збирає, створює або поширює серед громадськості інформацію, що стосується національної безпеки, в будь-якій формі». Таким чином, рядовий співробітник розвідувального відомства зможе спокійно обговорити нетаємну інформацію, пов’язану з розвідкою, зі своїм сусідом, проте, якщо той виявиться блогером, такий контакт доведеться попередньо погоджувати з керівництвом, вважає експерт.
«Найімовірніше, така політика призведе тільки до погіршення якості, незалежності та критичного ставлення до інформації стосовно розвідки, яка стане доступною для преси та громадськості», — підсумував С.Афтергуд.
Із ним не згодні представники профільних відомств. Вони стверджують, що директива формалізувала та уніфікувала норми, які й так існували в усіх розвідувальних управліннях США. Вони, як правило, передбачали здійснення попередньої експертизи коментарів до незасекречених подій та звітування співробітників про незаплановані контакти з пресою.
Розпорядження директора національної розвідки стало черговим кроком адміністрації Барака Обами у боротьбі з витоками таємних даних. У жовтні 2011 року розпочато реалізацію програми Insider Threat Program, покликаної попереджувати і мінімізувати внутрішню загрозу, тобто ту, яка виходить від самих співробітників. Програму розробили і запровадили після того, як Бредлі Меннінг організував масовий витік кількасот тисяч таємних документів у WikiLeaks.
Крім усього іншого, програма вимагає від федеральних службовців повідомляти про дивну і незвичну поведінку колег, яка могла б свідчити про несанкціоноване розголошення таємної інформації. Вимоги були посилені після витоку інформації від співробітника Агентства національної безпеки США Едварда Сноудена.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!