Яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний
Верховний суд України
Іменем України
Постанова
24 жовтня 2011 року м.Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого — Шицького І.Б.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Редьки А.І., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Терлецького О.О., Яреми А.Г.,
розглянувши за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» — Романенка О.В. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 9.06.2011 у справі №25/187 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про стягнення 47785,97 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» (далі — ТОВ «Е.») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (далі ТОВ «БК «Комфортбуд-1») про стягнення 47785,97 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішенням Господарського суду Львівської області від 7.12.2010 у справі №32/215(2010), яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ТОВ «Е.» до ТОВ «БК «Комфортбуд-1» у зв’язку з невиконанням договору підряду на виконання будівельних робіт №16/08/2010 від 16.08.2010 та стягнуто з відповідача на користь позивача 84000,00 грн. основного боргу, 33500 грн. пені, 6700,00 грн. штрафу, 275,34 грн. 3% річних. Пеню та річні нараховано за період з 4.04 до 11.10.2010.
Проте заборгованість відповідачем у розмірі 84000,00 грн. погашено не було, у зв’язку з чим позивач подав позовну заяву про стягнення 46660,00 грн. пені, 383,51 грн. 3% річних за період з 5.11 до 25.12.2010 та 742,46 грн. інфляційних втрат за період з 11.10 до 25.12.2010.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011, позов задоволено.
Постановою ВГС від 9.06.2011 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 залишено без змін.
Постанову касаційного суду обгрунтовано тим, що пеня підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов’язання відповідно до п.7.3 укладеного сторонами договору підряду, тобто в розмірі, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку.
ТОВ «БК «Комфортбуд-1» у порядку ст.11119 ГПК подано заяву про перегляд ВС постанови ВГС від 9.06.2011 у справі №25/187 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст.ст. 1, 3 закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ч.2 ст.343 ГК у правовідносинах щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
В обгрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанови ВГС від 21.04.2011 у справі №9/107, від 4.02.2010 у справі №28/152, у яких висловлено правову позицію про те, що стягнення розміру пені, який перевищує подвійну ставку НБУ, є неправомірним.
Ухвалою ВГС від 14.09.2011 у справі №25/187 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду ВС постанови ВГС від 9.06.2011.
Ухвалою ВС від 27.09.2011:
— відкрито провадження з перегляду постанови ВГС від 9.06.2011 у справі №25/187,
— витребувано матеріали справи,
— доручено Голові Науково-консультативної ради при ВС забезпечити підготовку відповідними фахівцями Науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції стст.1, 3 закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ч.2 ст.343 ГК у правовідносинах щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, — визначено КМ органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання норм матеріального права, неоднаково застосованих судом касаційної інстанції .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «БК «Комфортбуд-1», дослідивши викладені в заяві доводи, ВС вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.08.2010 між ТОВ «Е.» та ТОВ «Комфортбуд — 1» укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №16/08/2010, згідно з яким позивач зобов’язувався виконати роботи з виготовлення металоконструкцій та монтажу на об’єкті ТОВ «Зірка Буковелю» у с.Паляниця, а відповідач зобов’язувався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.
30.09.2010 позивачем та відповідачем підписано акт №1 приймання виконаних робіт за період з 1.09 до 30.09.2010, згідно з яким позивач виконав увесь обсяг робіт, що передбачалися Договором.
Згідно із п.5.2. Договору повна оплата робіт, виконаних позивачем за цим Договором, здійснюється протягом 10 календарних днів з дня підписання акта приймання — передання виконаних робіт.
Проте в порушення вказаного вище строку розрахунку за виконані роботи відповідач 17.11.2010 перерахував позивачу лише 50000,0 грн. і розмір основної заборгованості відповідача за Договором становив 84000,0 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 7.12.2010 у справі №32/215 (2010) вирішено стягнути із ТОВ «БК «Комфортбуд-1» на користь ТОВ «Е.» 84000,00 грн. основного боргу, 33500,00 грн. пені, 6700,00 грн. штрафу, 275,34 грн. 3% річних. При цьому пеню та річні нараховано за період з 4.04 до 11.10.2010.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату визначених цим Договором робіт та використаних матеріалів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а в разі прострочення зазначеної оплати на строк понад 7 (сім) днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 5% суми боргу.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, а також 3% річних від простроченої суми відповідно до умов Договору.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.2 ст.343 ГК платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» визначає, що розмір пені, передбачений ст.1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано законом «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ.
ВГС, залишаючи без зміни постанову апеляційного господарського суду у справі №25/187, дійшов помилкового висновку про те, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню норми закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» в частині обмеження пені розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Аналогічну правову позицію про те, що положення закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню викладено в постанові ВГС від 21.04.2011 у справі №9/107 за позовом ТОВ «Торговий дім «Партнер» до ТОВ «Метекс- Плюс» стягнення 913218,48 грн.
Враховуючи викладене, постанова ВГС від 9.06.2011 у справі №25/187 прийнята внаслідок неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права та підлягає скасуванню як незаконна і необгрунтована, а справа — направленню на новий касаційний розгляд до ВГС.
Керуючись стст.11114—11126 ГПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ТОВ «БК «Комфортбуд-1» про перегляд постанови ВГС від 9.06.2011 у справі №25/187 задовольнити.
Скасувати постанову ВГС від 9.06.2011 у справі №25/187, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.05 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!