Петро ПИЛИПЧУК: «Порушення принципу безперервності процесу повинне бути підставою для скасування рішення»
Близько 90% подань про взяття під варту суди задовольняють. Наскільки обгрунтовано застосовується такий запобіжний захід і чому підсудні роками чекають вироків, члени Ради суддів України й Ради суддів загальних судів обговорили на підсумковому засіданні.
Необгрунтовані подання
Про безпідставно довгий розгляд справ і значну кількість осіб, котрі тривалий час перебувають під вартою в очікуванні рішення суду, вже давно говорять як вітчизняні, так і міжнародні фахівці. Коли ситуація досягла критичної межі, до розв’язання наболілої проблеми вирішили підійти комплексно. Нагадаємо: восени минулого року глава держави у своєму зверненні закликав правоохоронні органи та органи суддівського самоврядування проаналізувати ситуацію та вжити заходів щодо дотримання розумних строків.
Аби розібратися з причинами негативного явища та обрати тактику боротьби з ним, представники Ради суддів і Ради суддів загальних судів навідалися в найбільш проблемні регіони. Зокрема, вивчалися стан справ з організацією роботи в місцевих і апеляційних загальних судах м.Києва, АРК, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Сумської та Харківської областей, питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Підсумки дослідження РСУ та РСЗС підбили 17 лютого на спільному засіданні. Розповідаючи про враження від перевірок, Перший заступник Голови Верховного Суду Ярослав Романюк підкреслив, що випадки недотримання розумних строків розгляду кримінальних справ траплялися досить часто. Низька оперативність зумовлена як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами, серед яких — неналежна організація роботи суду, відсутність самоконтролю з боку окремих законників, оголошення тривалих необгрунтованих перерв. Унаслідок цього, за словами Голови Верховного Суду Петра Пилипчука, порушується один із принципів кримінального судочинства — безперервності судового процесу. На його думку, відповідальність за таке порушення мала б бути закріплена на законодавчому рівні, а саме — порушення принципу безперервності процесу повинне бути підставою для скасування вироку.
Крім того, за словами Я.Романюка, неналежними залишаються якість та обгрунтованість подань органів досудового слідства та прокурорів про обрання запобіжних заходів у вигляді взяття під варту. «Необгрунтованість таких подань у непоодиноких випадках механічно переноситься в судові рішення», — наголосив Я.Романюк. Часто взяття під варту застосовується до осіб, які не потребують такої виняткової міри.
Так, у 2011 р. місцеві загальні суди розглянули 45,7 тис. подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з яких задоволено 39,7 тис., а подань про продовження строків тримання за гратами — 10,3 тис., з яких задоволено 9,9 тис.
У свою чергу радник глави держави — керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов поінформував, що станом на 1 лютого в 33 слідчих ізоляторах під вартою перебували 36 тис. осіб. При цьому, за його словами, 15 громадян очікують на рішення судів у слідчому ізоляторі понад 8 років.
Серед причин, які негативно впливають на оперативність розгляду справ, Я.Романюк відзначив неукомплектованість судів, надмірне навантаження, неналежну доставку підсудних. Вирішення справ повсякчас відкладається через неявку в судове засідання прокурорів та адвокатів. Останні до того ж часто зловживають своїми правами, затягуючи процес.
Крім того, даються взнаки й особливості характеру нинішніх суддів. Як зазначив П.Пилипчук, відчувається їхня певна психологічна залежність від прокурора. Голова ВС порадив РСУ дослідити причини лояльного ставлення законників до правоохоронців.
Зміни — у реформуванні
Підсумувавши дані перевірок, представники органів суддівського самоврядування сформулювали низку пропозицій. Зокрема, РСУ рекомендувала головам апеляційних судів періодично аналізувати стан оперативності розгляду кримінальних справ, здійснювати аналіз причин скасування постанов місцевих судів про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, надавати методичну допомогу суддям місцевих судів тощо. На переконання Я.Романюка, кардинально змінити ситуацію на краще можна лише за умови реформування кримінально-процесуального законодавства, а також норм, що регламентують діяльність прокуратури та адвокатури. Аналогічну думку висловив й А.Портнов, який зазначив: прийняття нового КПК допоможе подолати негативні явища.
У свою чергу П.Пилипчук зауважив, що, крім підписки про невиїзд та взяття під варту, які нині часто використовуються в кримінальному процесі, необхідно запровадити такі заходи, як домашній арешт, передання обвинуваченого під нагляд міліції, а також частіше застосовувати звільнення під заставу. На його переконання, якщо ці пропозиції врахують при прийнятті нового КПК, суттєво скоротиться й кількість арештованих у слідчих ізоляторах, і строки їх тримання. А це і є саме той результат, якого вимагав глава держави.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.05 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!