Слизький шлях подовження термінів повноважень не дозволить нардепам оминути правові пастки
Вчасно визнана помилка вважається прикрим непорозумінням. Після того як у попередньому числі нашого тижневика було наголошено на невідворотності чергових парламентських виборів у березні наступного року, парламентарі вирішили власноруч ви¬правити наслідки повернення до старої Конституції, встановивши для всіх представницьких органів єдину каденцію — 5 років. Але й тут потрапили в правову пастку.
Тільки народного волевиявлення заради
Про намір відкласти похід до виборців на 2012 рік першим, як і належить, заявив спікер Володимир Литвин під час зустрічі з маршалком Сенату Республіки Польща Богданом Борусевичем. Того ж дня в парламенті почали збір необхідних 150 підписів під відповідним проектом змін до Конституції. Охочих шукати довго не довелося.
Ввечері комуніст Адам Мартинюк, «регіонал» Олександр Єфремов та литвинівець Ігор Шаров зареєстрували відповідний проект постанови, розроблений спеціально створеною комісією.
Свою ініціативу нардепи пояснили необхідністю забезпечення власних прав і прав Президента щодо 5-річних термінів повноважень, на які вони обирались у 2007 та 2010 роках відповідно. Аби узгодити чинну Конституцію з останнім народним волевиявленням, пропонується визначити, що і Верховна, і місцеві ради та голови обираються на 5 років. Для цього чергові вибори до ВР переносяться на останню неділю жовтня, а переобрання глави держави — на останню неділю березня п’ятого року повноважень. У жовтні кожні 5 років відбуватимуться й місцеві вибори.
Коментуючи цю ініціативу, представник Президента у ВР Юрій Мірошниченко погодився, що, «виходячи з тексту Конституції, Верховна Рада має повноваження на 4 роки». Отже, на вул. Банковій дотримуються позиції, що «порятунок потопаючих» — їх особиста справа. «Якщо до того часу, як підійде 2011 рік, не буде внесено відповідних змін до Конституції, тоді парламент має йти у 2011 році на вибори», — окреслив нардеп нерайдужні перспективи для багатьох своїх колег.
Можливо, для партнерів по коаліції та й окремих «регіоналів» такий «крок назад» став несподіваним і навіть може бути розцінений як підступний. Адже до цього моменту представники більшості безапеляційно стверджували, що підстав для березневих виборів немає, розраховуючи залишатися під захистом мандата майже до кінця 2012 року. Тепер їх підштовхують до прірви, причо-му — їхніми ж руками, у ви¬гляді спроби подовжити собі термін повноважень. Проте…
«Глухі кути» поточної каденції
Рухаючись у напрямі чергових змін до Основного Закону, нардепи потрапляють у «стару» правову пастку. Перш ніж голосувати за проект, потрібно ¬отримати висновок Конституційного Суду. Спікер В.Литвин, наприклад, оптимістично ставиться до можливості ще на поточній сесії проголосувати за пропоновані корективи, а в лютому наступного року — зібрати 300 неохочих іти до народу. Та вже на першому кроці нардепи можуть послизнутися.
Як відомо, за загальними правилами щодо строків дії представницького мандата, нові — скорочені чи подовжені — терміни каденції можуть бути застосовані лише до виборних органів наступного скликання. КС уже двічі акцентував на цьому увагу законодавця, зокрема в рішенні від 10.06.2009 №14-рп/2009 та висновку від 17.06.2010 №2-в/2010. Судді наголошували, що «строки проведення виборів є важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян, а відміна виборів… чи перенесення строків їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням цих прав громадян».
Цей висновок грунтувався на ч.1 ст.38 Конституції, яка не зазнала змін у 2004 році. Отже, не зміниться й позиція КС щодо можливості продовження строків повноважень ВР VI скликання та чинного Президента.
Крім того, не вплинуть зміни (якщо за них проголосують) і на строки обрання депутатів місцевих рад та голів. Адже чергові вибори в будь-якому разі відбудуться до дня остаточного ухвалення такого закону, який може настати не раніше 1 лютого 2011 року.
Ніхто не хотів обиратися…
Цей склад парламенту може встигнути подовжити каденцію своїм наступникам, включаючи самих себе. Звісно — якщо поталанить потрапити до «прохідних» частин майбутніх партійних списків. Та й не можна виключати повернення до змішаної виборчої системи. Адже на до¬цільності формування наступного парламенту саме за такою системою наголосив Віктор Янукович, перебуваючи в Парижі.
І тут головне — не перехитрити самих себе. В очікуванні висновку Суду — негативного з імовірністю 99% — буде згаяний дорогоцінний час цієї сесії, а для повторного направлення в КС відкоригованого «Перехідними положеннями» проекту №7226 (в частині за¬стосування нових строків лише до новообраних органів) й отримання зеленого світла його може не вистачити.
Тим більше що для ¬остаточного ухвалення змін до Конституції, як відомо, потрібно 300 голосів, а в наявності, якщо брати результати голосування щодо направлення в КС запропонованих змін, тільки 265. Що¬правда, йти на вибори в березні 2011 року, як висловився перед голосуванням за відповідний проект Арсенія Яценюка перший віце-спікер А.Мартинюк, збираються тільки 53 нар¬депи. Решта, напевне, ще в роздумах.
Протилежності притягуються бажаннями
Власне, особливого простору для міркувань та припущень немає. Із фракцією БЮТ, яка втратила «блокуючий пакет» і наразі налічує лише 124 мандати, все зрозуміло: там зроблять усе можливе, аби наблизити повернення свого лідера до сесійної зали.
Питання тепер — у кількості представників фракції блоку «НУНС», які залишилися відданими «помаранчевій» ідеї та колишньому Президенту. Екс¬перти припускають, що «кістяк» цього об’єднання складають від 27 до 30 нар¬депів із номінальних 71-го. Але й цього достатньо, аби унеможливити будь-які зміни до Конституції, що не влаштовують опозицію. Є ще й ті, хто залишається «нунсівцем», проте фактично перекинувся на бік БЮТ. Тобто резерву для набуття більшістю статусу конституцієдавця не існує.
Як не дивно, інтереси опозиції в цьому питанні збігаються з розрахунками, які роблять на Банковій. У Парижі В.Янукович ви¬словив французьким студентам своє бажання «впорядкувати ці вибори, аби вибори до парламенту і вибори глави держави обов’язково відбувалися в один рік, тільки рознесені в часі на півроку — спочатку вибори Президента, по-тім — Верховної Ради».
Очевидно, глава держави не прагне реалізувати таке бажання собі на шкоду. Тобто свій другий термін він збирається виборювати в березні 2015 року (хоча чинна Конституція визначає для цих перегонів осінь 2014-го). Аби через півроку ми могли переобрати ВР, найближчі парламент¬ські вибори мають відбутися в березні 2011-го. Тоді в жовтні 2015 року, як передбачено проектом №7226, настане час знову кликати народ до урн. Якщо ж цей склад ВР виявиться не спроможним змінити Конституцію, бажання В.Януковича також матеріалізуються, але на півроку раніше: спочатку в жовтні 2014-го обиратимемо Президента, а в березні 2015-го — Верховну Раду, в якої залишатиметься 4-річ¬ний «строк придатності».
Отже, константою в усіх розрахунках, як президент¬ських, так і конституційних, залишається березень наступного року. Як би не намагалися нардепи відстрочити необхідність народного волевиявлення, які б обхідні шляхи не шукали і якими б благими намірами їх не встилали — норми Основ¬ного Закону приведуть їх лише в одному напрямі.
Роман ЧИМНИЙ
Опитування «З&Б»
Коли ви збираєтеся на вибори?
Спершу змінили, а потім ризики оцінили. Після повернення до старого-нового Основного Закону представники владного Олімпу не припиняють полеміки щодо закінчення строків повноважень Президента й парламенту. Кореспондентка «ЗіБ» вирішила поцікавитися в народних ¬обранців, коли вони збираються на вибори.
Олександр ГОЛУБ, фракція КПУ:
— Чергові парламентські вибори мають відбутись у 2012 році. Інша справа, що, можливо, новий склад ВР має бути обраний на 3 роки. Зокрема, якщо піти назустріч главі держави й представникам його політичної сили, які хочуть, аби президентські й парламентські вибори поводилися одночасно, то це може бути і 2015 рік.
Дмитро ШПЕНОВ, фракція ПР:
— Чергові вибори мають відбутись у жовтні 2012 року. Проте якщо Конститу¬ційний Суд скаже по-іншому, то ми, як законослухняні громадяни, виконаємо це рішення. Я особисто готовий ходити на вибори хоч кожен день.
Валерій БАРАНОВ, фракція БЛ:
— Коли вони відповідно до закону будуть призначені. Взагалі було б дуже добре, якби ми нарешті припинили ці дискусії та перейшли до практичних справ. Наприклад, провели реформу житлово-комунального господарства. Наскільки я розумію, закон зворотної сили не має, тому у 2012 році в нас будуть вибори.
Сергій ВЛАСЕНКО, фракція БЮТ:
— Тоді, коли вони проводитимуться. З цього приводу є кілька точок зору. Перша: оскільки ні Президент, ані парламент не отримували мандатів довіри від народу на ті повноваження, які вони нині мають, то після рішення КС вони мали б достроково припинити свої повноваження. Існує й інша позиція: якщо орган влади обирався на певний строк, то цей термін не може бути достроково припинений.
Юрій КАРМАЗІН, фракція блоку «НУНС»:
— Я вважаю, що Конституція 2004 року є чинною. Виборці обирали мене на 5 років, і тільки після закінчення цього терміну я погоджуся поступитися місцем. Водночас я готовий піти на вибори хоч сьогодні, якби глава держави запропонував провести ¬одночасно президентські й парламентські вибори.
Записала Ольга КИРИЄНКО
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!