«Верховники» пропонують відмовитися від вищих спецсудів, ВККС та обмежити право касаційного оскарження рішень
Пленум Верховного Суду схвалив пропозиції щодо внесення змін до Конституції. «Верховники» виступили, зокрема, за те, щоб відновити триланкову судову систему й відсторонити парламент від обрання володарів мантій. Ці та інші пропозиції ВС передасть тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції.
Перейменування розділу
4 березня парламент утворив тимчасову спецкомісію з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. До її складу входять 15 нардепів. До 15 травня вони мають подати на розгляд ВР проект конституційних новел.
Судді теж виявили бажання долучитися до процесу підготовки законопроекту. Хоча б опосередковано — через унесення пропозицій тимчасовій спецкомісії ВР.
«Порадившись у колективі, ми вирішили, що ВС просто не має права залишатись осторонь такого важливо процесу, як підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції», — розповів Голова ВС Ярослав Романюк на Пленумі цього органу.
За його словами, «верховники» створили робочу групу, яка підготувала пропозиції парламентській спецкомісії щодо внесення змін до Основного Закону. Всі ці пропозиції були погоджені судовими палатами ВС.
Уже під час обговорення першої пропозиції виникла дискусія. Так, робоча група дійшла висновку, що розд.VIII Конституції «Правосуддя» варто перейменувати на «Судова влада». «Це відповідатиме конституційному принципу поділу державної влади. Відповідно, в цьому розділі має бути визначено структуру органів судової влади, їхній статус та конституційні засади діяльності», — зауважив Я.Романюк.
Суддя ВС Іван Шицький був іншої думки, він пропонував назвати цей розділ «Органи судової влади». «Назва «Судова влада» — ширша, ніж «Органи судової влади», — висловився Голова ВС.
«За такою логікою, інші розділи Конституції мають називатися «Виконавча влада», «Законодавча влада», — зауважив один із «верховників». На це Я.Романюк відповів: потрібно зосередитися на пропозиціях саме до розділу, який стосується судової влади. «В інші не будемо втручатися», — наголосив очільник ВС.
Куди подіти КС?
Друга пропозиція теж викликала бурхливе обговорення. Вона стосується того, що до складу судової влади мають входити: суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд. «Відповідно, положення про основні засади діяльності КС мають міститися в зазначеному розділі. Також варто визначити, що органами, які забезпечують діяльність судової влади, є Вища рада юстиції, Державна судова адміністрація та органи суддівського самоврядування», — підкреслив Я.Романюк.
«Не погоджуюсь із тим, що КС має бути в цьому розділі. Нинішні події показали, що він може піддаватися впливу законодавчої та виконавчої гілок влади», — зазначив суддя ВС Валентин Косарєв. Я.Романюк пояснив, що ВС не може вирішувати долю КС.
Також лунали зауваження: не можна включати ДСАУ до переліку органів, які забезпечують діяльність судової влади. Адже, можливо, з’явиться ідея, аби судова адміністрація була департаментом при ВС. Щодо цього Я.Романюк наголосив: «ВС — судовий орган, найвища судова установа, яка повинна здійснювати правосуддя, а не перейматися проблемами фінансово-господарського забезпечення всієї судової системи».
Суддя ВС Світлана Вус запропонувала взагалі виключити пункт, в якому йдеться про органи, що забезпечують діяльність судової влади.
Очільник ВС звернув увагу присутніх на те, що робоча група працювала у відкритому режимі. Кожна палата мала можливість обговорити всі пропозиції, висловити свої зауваження й надати їх робочій групі, яка узагальнила всі пропозиції, проте врахувала не всі.
Після того як «верховники» запропонували шляхом голосування визначитися, чи підтримують вони конкретні пропозиції робочої групи, робота Пленуму пришвидшилася.
Без спецсудів
Третя пропозиція володарів мантій — доповнити ч.2 ст.124 Конституції («Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі») словами «у порядку, встановленому законом». На думку ВС, це дасть змогу ширше застосовувати досудові способи врегулювання спорів, звільнить храми Феміди від розгляду дрібних справ та справ із безспірним правом. Водночас має бути судовий контроль за законністю рішень, прийнятих у позасудовому порядку.
Ще одна новела — повернення до триланкової судової системи, до якої мають входити ВС, апеляційні та місцеві суди. Тому необхідно вилучити з Конституції положення про вищі спеціалізовані суди та про побудову системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації.
«Венеціанська комісія звертає увагу, що повноваження ВС потрібно зафіксувати в Конституції. Ми пропонуємо записати три ключові позиції: «забезпечує однакове застосування норм закону всіма судами, здійснює повноваження суду касаційної інстанції та інші повноваження, передбачені законом», — озвучив наступну пропозицію Я.Романюк.
Також ВС пропонує передати повноваження ВР щодо надання згоди на затримання й арешт судді Вищій раді юстиції. У цьому контексті «верховники» обговорили й питання суддівського імунітету.
«Венеціанська комісія неодноразово критикувала Україну за те, що в нас є повний суддівський імунітет. Це значить, що скоєння будь-якого злочину потребує надання згоди на затримання та арешт», — наголосив Я.Романюк.
За його словами, нам пропонували, аби імунітет був функціональним: згоду на затримання та арешт володаря мантії потрібно надавати лише в тому випадку, якщо злочин пов’язаний зі здійсненням правосуддя.
На думку очільника ВС, ми ще «не доросли» до запровадження такої норми. Адже позбавлення судді повного імунітету може призвести до того, що його можуть легко скомпрометувати, підставити.
Заступник Голови ВС Віктор Кривенко зауважив: не можна також дозволяти беззастережно вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Адже суддю можуть не затримати, не заарештувати, а «щодня викликати в органи досудового розслідування». Я.Романюк пообіцяв, що цю поправку буде враховано.
Ліквідація ВККС
Ще одна пропозиція ВС — залишити визначений у Конституції 65-річний граничний термін перебування судді на посаді з можливістю подальшого його подовження ВРЮ за заявою судді — до досягнення ним 70-річного віку.
Наступні новели— вилучити таку підставу звільнення судді, як порушення присяги; записати, що служитель Феміди звільняється з посади не тільки в разі припинення громадянства, а й набуття подвійного громадянства.
Також, на думку «верховників», особа має право стати суддею, коли їй виповниться не 25, а 30 років. При цьому претендент на мантію повинен мати 5 років, а не 3 стажу роботи в галузі права.
Недоцільним також уважають одночасне існування ВРЮ та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Останню пропонується ліквідувати, а її повноваження передати ВРЮ.
Ще одна новела — аби суддів на посади призначав Президент на підставі та відповідно до пропозицій ВРЮ. До того ж, на думку ВС, потрібно відмовитися від 5-річного строку призначення володарів мантій.
Крім того, повноваження щодо створення, реорганізації та ліквідації судів необхідно закріпити за парламентом. А наділення ВС правом законодавчої ініціативи є недоцільним.
Слід вилучити з Конституції таку основну засаду судочинства, як повне фіксування судового процесу технічними засобами. Це дасть змогу уникати безпідставного фіксування судового процесу в тих випадках, коли учасники процесу не наполягають на цьому або взагалі заперечують. А ще це заощадить кошти на обслуговування відповідних технічних засобів, а також на придбання пристроїв для запису.
Оновлена ВРЮ
На думку Пленуму ВС, оскаржуватися в апеляційному порядку можуть усі рішення. А от касаційне оскарження можна дозволити тільки у випадках, установлених законом. Органи суддівського самоврядування повинні мати право брати участь у формуванні держбюджету. Обсяг видатків на фінансування судової влади при підготовці проекту закону про держбюджет має формуватись і вноситися до ВР Радою суддів.
Також потребують перегляду статус ВРЮ, її склад та повноваження. Цей орган має бути постійно діючим. ВРЮ повинна складатися з 20 членів: 12 має призначати з’їзд суддів, 5 — з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, одного — уповноважений ВР з прав людини. До складу ВРЮ мають входити за посадою Голова ВС та очільник РСУ.
«Зміна статусу ВРЮ, її складу та повноважень потребує приведення у відповідність і назви фактично новоствореного конституційного органу. Пропонується перейменувати її на Раду судової влади України чи Вищу судову раду.
Народ не повинен обирати суддів
Пленум ВС висловив позицію щодо обрання на посади суддів шляхом усенародного голосування. «Верховники» вважають, що, незважаючи на привабливість цієї ідеї з точки зору безпосередньої участі громадян у формуванні суддівського корпусу, впровадження такого механізму викликає низку запитань, зокрема: хто фінансує вибори та передвиборну агітацію? Яким чином мають проводити свою передвиборну агітацію претенденти на мантії? Що вони можуть обіцяти виборцям?
За словами Я.Романюка, серед європейських країн модель виборності суддів народом не є поширеною та існує тільки у Швейцарії. Свого часу Венеціанська комісія зазначала, що вона більшою мірою забезпечує демократичну законність, але також може призвести до участі суддів у політичних кампаніях і політизації процесу їх призначення.
Пленум ВС підтримав усі вищезазначені пропозиції в цілому та сподівається, що при підготовці змін до Основного Закону парламентська спецкомісія врахує думку представників суддівського корпусу.
Пленум ВС висловив свої пропозиції щодо внесення змін до Конституції.
Матеріали за темою
Коментарі
на 90% согласен, не буду перечислять в чем, так как здесь это делать бесполезно...