Новий податок на житло змусить британців економити на їжі
Тисячі британців узяли участь в акціях протесту проти так званого податку на спальні, які відбулися в кількох великих містах. Мета такого оподаткування — забезпечення більш ефективного використання соціального житла.
Цей податок введено з 1 квітня 2013 року. І він відразу викликав бурю невдоволення серед населення. Власники житла, а також безробітні, котрі мають «зайву» спальню (кількість «належних» спальних кімнат розраховується залежно від кількості членів сім’ї, статі та віку дітей), втрачають 14% комунальних субсидій і 25% — за наявності двох і більше додаткових спалень.
Квартир з однією спальнею не так вже й багато, особливо в Манчестері та Болтоні, де протестні настрої вже сягнули піку, повідомляє газета Daily Mirror. Головним, що викликає невдоволення у жителів великих міст, є те, що багатьом із тих, у кого площа житла перевищує належну, просто нікуди переїхати. Через це людям, які і без того перебувають у фінансовій скруті, доводиться економити на комунальних платежах і навіть їжі.
У Лондоні акцію протесту провели біля найдорожчого багатоквартирного будинку, розташованого поблизу Гайд-парку. Вартість апартаментів у ньому сягає досягає ‡68 млн (понад 131 млн грн.). Чимало квартир належать іноземцям і залишаються порожніми. Саме до цього факту хотіли привернути увагу протестувальники: квартири вартістю у багато мільйонів порожні, тоді як тисячі незаможних людей потерпають від «податку на спальні».
У Манчестері 48-річна Марія Брабінер, колишній соціальний працівник, показала усім охочим рахунок на підтвердження того, що вона щотижня 11 фунтів 82 пенса (230 грн.) «податку на спальні». За її словами, вона покинула роботу, щоб доглядати за хворою матір’ю, і жила на заощадження.
«Податок на спальні», за задумом влади, має на меті згладити нерівність щодо умов проживання між мешканцями соціального житла та власниками і орендарями приватного житла. Перші (найчастіше іммігранти, що користуються масштабними програмами соціальної підтримки) опинялися у більш вигідному становищі, ніж «приватники». Вони отримують за рахунок британських платників податків великі помешкання, тоді як «приватники» часто змушені тіснитися у маленьких квартирах і будинках без будь-якої підтримки з боку держави.
Однак нововведення виявилося, щонайменше, неефективним: за рік лише 6% власників соціального житла і безробітних переїхали в житло, з меншою кількістю кімнат, таким чином звільнивши просторі квартири для багатодітних сімей. Тож проблема соціального житла залишилася, по суті, невирішеною.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!