Головну вакансію у вищому суді віддали новому-старому служителю Феміди
Епопея із суддівським самоусуненням триває. Звичайно, активність служителів Феміди не могла не викликати інтересу з боку громадськості. Відколи судді виявили активність, у стінах Вищої ради юстиції значно побільшало представників мас-медіа. Під час же останнього зібрання ВРЮ взагалі спостерігався «аншлаг».
Між іншим, великий інтерес зумовлений не лише масовими відставками, а й заповненням вакантних адмінпосад. Зокрема, присутніх найбільше цікавило, хто займе крісло очільника новоствореного вищого суду. Щоправда, жодних проблем з призначенням на цю посаду не очікувалось. Як і прогнозували, місце голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ дісталося колишньому парламентарю, новому-старому служителю Феміди Леонідові Фесенку.
Мандат на служіння
Відповідне подання про призначення останнього на адмінпосаду, як поінформував голова ВРЮ Володимир Колесниченко, Рада суддів загальних судів унесла 8 жовтня. Напередодні Л.Фесенко був обраний першим суддею новоствореної установи.
Прикметно, що про зібрання РСЗС більшість журналістів дізналися від очільника ВРЮ. Щоправда, Павло Гвоздик у коментарі нашому тижневику намагався розвіяти чутки про закритість зустрічі, запевнивши, що раді нічого приховувати від суспільства.
Під час засідання ВРЮ, яке проходило 11 жовтня, В.Колесниченко традиційно ознайомив присутніх з кар’єрним зростанням кандидата на посаду голови суду. Запитань та зауважень до Л.Фесенка у членів конституційного органу не було. Очевидно, все з’ясували на засіданні ВККС, коли розглядалась його кандидатура. Тому члени ВРЮ, не вдаючись до деталей, перейшли до прийняття рішення.
Практика голосування за кандидатів на посаду очільника суду у присутності журналістів у Раді не прижилася. Тому, на відміну від попереднього засідання, яке можна назвати «днем відкритих голів», цього разу волевиявлення членів ВРЮ відбувалося за зачиненими дверима. Після чого Л.Фесенка привітали з обранням на посаду очільника ВЦКС, висловивши сподівання, що його діяльність буде прикладом служіння своїй справі. Між іншим, ставши головою, екс-депутат приступив до виконання своїх обов’язків, зокрема, повідомив ВККС про наявність вакансій у новій установі. Планувалося, що кандидатури роз¬глядатимуть на засіданні кваліфкомісії 14 жовтня. І якщо претендентам вдасться подолати «кваліфікаційний бар’єр», вони отримають «перепустки» до суду.
Інші претенденти на адмінпосади, рекомендовані Радою суддів загальних судів, також отримали підтримку у ВРЮ. Зокрема, заступником голови Апеляційного суду м.Києва призначили Олександра Гриненка, очільником Сло¬в’янського міськрайонного суду Донецької області став Михайло Геєнко, Апеляційного суду Тернопільської області — Микола Коломієць, а головування в Кам’янка-Бузькому райсуді Львівської області передали Маркіяну Самсіну.
Загалом, відколи ВРЮ почала реалізовувати нові повноваження, вона роз¬глянула 11 матеріалів щодо призначення кандидатів на посади голів судів. Жодного претендента, якого рекомендувала відповідна рада суддів, у цьому органі не забракували. Також ВРЮ дала зелене світло 5 претендентам на вакантні місця заступників голів.
Слідом за керівниками «перепустки» в суди отримали всі претенденти, названі в порядку денному. Рада вирішила внести Президентові подання про призначення 18 осіб. Зокрема, трьох рекомендовано на посади в місцевих адмінсудах, чотирьох — у місцевих господарських та одинадцятьох — у місцевих загальних.
Між іншим, як повідомили у прес-службі конституційного органу, за 9 місяців роботи ВРЮ внесла 377 подань главі держави про призначення на посади суддів. Натомість 49 здобувачам «перепусток» в професійне життя було відмовлено. У списку тих, кому не пощастило одягнути мантію, лідирують чоловіки (30 осіб).
На черговому зібранні органу фортуна посміхнулася всім. Прикметно, що кандидатів, котрі отримали негативні висновки секції, не було, що значно зекономило час членам ВРЮ, який вони зазвичай витрачають на повторне спілкування з претендентами, котрим не пощастило на секції. До речі, у зв’язку з кадровими ротаціями, які нещодавно відбулися в цьому органі, наприкінці зустрічі було внесено зміни до складу секцій. Тож новопризначених членів ВРЮ Миколу Кобилянського та Олександра Удовиченка колеги включили до складу секції Ради з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад.
Гуртом — у відставку
Засідання 11 жовтня виявилося найоперативнішим за останні кілька місяців. В порядку денному, який зазвичай складається з близько 40 пун¬к¬тів, нараховувалося лише 7 питань. При чому найоб’¬ємніше стосувалося звіль¬нення служителів Феміди за загальними обставинами, оскільки охочих позбутися мантії останнім часом суттєво побільшало.
Члени ВРЮ рекомендували парламенту звільнити ще 23 суддів у зв’язку з поданням ними заяв про відставку. Зокрема, в переліку претендентів на прощання з мантією з власної волі трійка суддів Верховного Суду: Віра Верещак, Любов Лихута, Володимир Мазурко та одна представниця Вищого господарського суду — Людмила Продаєвич.
В.Колесниченко, пояснюючи журналістам цю ситуацію, знову порадив суддям гарно подумати, перш ніж іти з посади. «Країна і люди потребують вашої праці. Фахівці найвищого гатунку повинні продовжувати трудову діяльність на благо вітчизни», — наголосив він.
Вкотре коментуючи тенденцію до зменшення суддівського корпусу, очільник ВРЮ поділився своїми міркуваннями з цього приводу. «На мою думку, перший чинник насамперед пов’язаний з тим, що буде по-іншому обчислюватися стаж роботи на посаді судді. Якщо раніше до нього включалася діяльність на посадах прокурорів, слідчих тощо, то тепер акцент переноситься, власне, на стаж роботи суддею. Гадаю, що в багатьох суддів, які нині йдуть у відставку, немає чистого 25-річного суддівського стажу», — поінформував В.Колесниченко. Утім, учергове запевнив, що в країні достатньо кваліфікованих юристів, які гідні одягнути мантію. Тож вакантні місця довго не пустуватимуть.
За 9 місяців роботи ВРЮ прийняла 204 рішення щодо внесення подання про звільнення суддів. Найбільшу кількість служителів Феміди (131) звільнено у зв’язку з відставкою, 13 — за власним бажанням, 6 — через закінчення строку пов¬новажень. І лише одного законника відправили на заслужений відпочинок у зв’язку з досягненням ним 65 років. Водночас 47 представників третьої гілки влади було вирішено позбавити мантії за порушення присяги, а 6 — у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком.
Тож, як свідчить статистика, більшість звільнених суддів залишили посади з власної волі, і, очевидно, список «добровольців» і надалі поповнюватиметься.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!