Минулого року пленум ВГС пояснив, як слід розподіляти справи між спеціалізаціями
Деякі з прийнятих Вищим господарським судом постанов можна назвати знаковими для цієї юрисдикції. Зокрема, увагу привертають спроби визначити підвідомчість справ у спорах, які перебувають на межі компетенції «господарників» і «адміністративників».
Оглядові листи
Для того щоб місцеві та апеляційні суди враховували практику касаційної інстанції, ВГС розсилав оглядові листи, в яких коментував переглянуті рішення.
«Про деякі питання практики вирішення спорів за участю банків» від 21.11.2011 №01-06/1626/2011
У цьому листі викладено такі правові позиції ВГС:
— надання й одержання резидентами кредитів у іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії, якщо банк має відповідну генеральну ліцензію НБУ на здійснення таких операцій (постанова ВГС від 18.11.2009 №9/70пд);
— іпотекою забезпечуються реально існуючі зобов’язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому, у тому числі зобов’язання на підставі генерального договору на здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій (постанова ВГС від 19.01.2011 №51/547);
— дія мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не поширюється на нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних, оскільки відповідні суми входять до складу грошового зобов’язання і не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання (постанова ВГС від 5.08.2010 №4/719);
— у разі відсутності в договорі банківського рахунку умов щодо розміру процентів за користування грошовими коштами клієнта та неприйняття вкладів на вимогу банк зобов’язаний виплатити проценти в розмірі облікової ставки НБУ (постанова ВГС від 15.02.2011 №2-11/994-2010).
«Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії» від 30.12.2011 №01-06/1872
Тут ВГС звернув увагу суддів на таке:
— акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача не є ні правочином, ні актом у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу, оскільки не породжує, не змінює та не припиняє будь-яких цивільних правовідносин (постанови ВГС від 13.05.2011 №38/161а та від 20.04.2010 №№20/158а, 20/144а, 20/146а);
— самовільне підключення до об’єктів електроенергетики й споживання електричної енергії без приладів обліку та укладання договору є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами стст.1212 і 1213 Цивільного кодексу (постанови ВГС від 16.02.2011 №37/293 та від 16.05.2011 №15/147/10);
— рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією (постанови ВГС від 30.05.2011 №5002-26/6135-2010 та від 16.05.2011 №2-28/2397-2010);
у разі порушення споживачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання в постачальника електричної енергії виникає право стягнути зі споживача двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електричної енергії (постанова ВГС від 29.09.2010 №6/75).
Установлення підсудності
Особливу увагу минулого року суди касаційної інстанції приділяли забезпеченню однакового й правильного застосування законодавства. Із цією метою пленум ВГС підготував ряд постанов.
«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 №6
Постановою порушено питання щодо:
а) підвідомчості справ у спорах, що виникають із земельних відносин, зокрема:
— як вирішувати питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер;
— які категорії спорів підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства;
— розмежування справ у спорах, що виникли із земельних правовідносин, залежно від приватноправового чи публічно-правового характеру спірних відносин тощо;
б) розгляду справ у спорах, пов’язаних з набуттям і реалізацією права на земельні ділянки, а саме:
— підстав набуття права на землю та моменту виникнення права власності на земельну ділянку, постійного користування та оренди;
— права звертатися з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок;
— обмежень у набутті у власність земельних ділянок іноземними юридичними особами;
— застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони реєструвати право власності на спірну земельну ділянку, відчужувати її будь-яким способом, передавати в іпотеку, користування, а також використовувати спірну земельну ділянку або її частину;
— права постійного землекористування;
— поширення строку позовної давності на позовні вимоги про визнання недійсним акта органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право;
— спеціального земельного законодавства, яким здійснюється правове регулювання відносин, пов’язаних з орендою земельних ділянок;
— переходу права власності або права користування земельними ділянками внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені;
— забезпечення реалізації прав власників житлових будинків, будівель, споруд на користування земельними ділянками, на яких розташовано відповідне майно;
— оскарження (визнання незаконними) прийнятих органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування актів з питань, пов’язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб’єктам господарської діяльності;
— необхідних та істотних умов договору оренди земельної ділянки, зокрема тієї, яка перебуває в державній чи комунальній власності;
— поновлення (пролонгації) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності;
— укладення, виконання, внесення змін, розірвання або визнання недійсним договору оренди земельної ділянки;
— розмежовування встановлення сервітуту та усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов) для визначення правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права;
— умов установлення земельного сервітуту;
— виникнення права суперфіцію;
в) відповідальності за порушення земельного законодавства, зокрема:
— застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки;
— розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку;
— переходу права власності або права користування на ділянку до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду;
— стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема в розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки);
— підстав для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок тощо;
г) особливостей вирішення спорів щодо окремих категорій земель та суб’єктів землекористування, а саме:
— зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
— вирішення спорів, предметом яких виступають земельні ділянки, що використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук;
— використання земель залізничного транспорту;
— надання в користування мисливських угідь;
розгляду справ зі спорів, предметом яких є землі, надані в установленому законом порядку у власність або в користування для розміщення, будівництва й експлуатації об’єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об’єктів альтернативної енергетики та інфраструктури.
Єдиний стандарт
«Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» від 17.05.2011 №7
У цій постанові з метою забезпечення однакового та правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку ВГС порушив питання щодо:
— прийняття або повернення апеляційної скарги, відмови в її прийнятті тощо;
— повернення апеляційної скарги апеляційним господарським судом;
— належних доказів надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів;
— повторного подання апеляційної скарги;
— відновлення строку подання апеляційної скарги;
— помилкового порушення апеляційного провадження;
— правил перегляду справ у апеляційній інстанції;
— перегляду справ за наявними в них додатково поданими доказами;
— прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу;
— вирішення апеляційним судом питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду та порядку її виконання тощо.
«Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 №10
Постанову було підготовлено для вирішення питань стосовно:
— необхідності розрізняти при прийнятті позовних заяв поняття підвідомчості та підсудності справ;
— умов підвідомчості господарському суду господарського спору;
— компетенції господарських судів щодо розгляду справ про банкрутство;
— розгляду справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу;
— права особи на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, а також нотаріального акта;
— оскарження до суду рішень місцевих органів державної виконавчої влади щодо володіння й користування культовими будівлями та майном;
— оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів;
— оскарження наказу, виданого на виконання рішення господарського суду;
— альтернативного визначення підвідомчості спорів у законодавчому акті;
— віднесення до адміністративних договорів правочинів, укладених за правилами актів цивільного або господарського законодавства;
— розгляду в господарських судах справ, пов’язаних зі здійсненням владних повноважень;
— підвідомчості справ у спорах, що виникають із земельних відносин;
— підсудності справ;
— вирішення господарським судом спорів, пов’язаних з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, якими передбачено проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в негрошовій формі;
підсудності справ про стягнення іноземної валюти тощо.
Правильні скарги
«Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 ГПК України» від 24.10.2011 №11
У цій постанові з метою забезпечення однакового й правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку ВГС порушив питання, які стосуються:
— помилкової подачі касаційної скарги через місцевий господарський суд;
— прийняття та повернення касаційної скарги;
— перегляду ухвали місцевого господарського суду в касаційному порядку окремо від рішення;
— строку звернення до господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги;
— зупинення виконання оскарженого судового рішення;
— відмови від касаційної скарги особи, яка її подала;
— перевірки судом касаційної інстанції застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права;
— відстрочення або розстрочення виконання постанови касаційної інстанції, зміни способу та порядку її виконання тощо.
«Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 №2 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України» від 26.12.2011 №13
Постанова була підготовлена у зв’язку зі змінами в законодавстві та виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням розд. ХІІ-2 ГПК. ВГС уніс зміни й доповнення щодо таких питань:
— поновлення строків для подання заяви про перегляд рішень господарських судів;
— процесуального правонаступництва на стадії перегляду рішень господарських судів Верховним Судом;
— об’єднання в одне провадження заяв про перегляд рішень господарських судів, якщо вони подані з однієї й тієї ж підстави з-поміж зазначених у ГПК;
порядку і розміру справляння судового збору із заяв про перегляд судових рішень, а також повернення сплачених сум збору тощо.
Боротьба з монополією
«Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 №15
Постанову було підготовлено з метою забезпечення правильного й однакового застосування господарськими судами приписів конкурентного законодавства. ВГС порушив питання щодо:
— компетенції господарського суду вирішувати спори, що виникають із правовідносин, пов’язаних з обмеженням монополізму та захистом суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції;
— відновлення строків оскарження рішень органу Антимонопольного комітету;
— звільнення судом від відповідальності суб’єкта господарювання в разі усунення ним наслідків відповідного порушення на час вирішення спору;
— здійснення господарським судом оцінки правомірності дій особи стосовно якої виднано розпорядження Антимонопольного комітету чи його територіального відділення про початок розгляду справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
— дотримання строків давності у розгляді справ зі спорів про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету про застосування заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
— порушення органами Антимонопольного комітету визначеної законом компетенції цих органів у прийнятті ними рішень;
— покладення законодавством на Антимонопольний комітет та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосування вільних цін і тарифів;
— оцінки дій чи бездіяльності суб’єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки;
— кваліфікації дій суб’єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції;
застосування законів «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Процесуальна позиція
«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16
У ній ВГС порушив питання щодо:
— оцінки обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття запобіжних заходів;
— застосування запобіжного заходу як за основним, так і за зустрічним позовом;
— достатнього обгрунтування припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення;
— подачі вдруге клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково;
— винесення господарським судом ухвали про забезпечення позову, про заборону відповідачеві вчиняти певні дії та їх оскарження;
— скасування вжитих заходів до виконання рішення або зміни способу його виконання тощо.
«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011 №17
Цією постановою ВГС звернув увагу на проблеми:
— підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами;
— скасування чи зміни нормативного акта, на якому грунтувалося судове рішення;
— перегляду судового рішення за правилами розд. XIII ГПК;
— процесуальної форми перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами;
— перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі тощо.
«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18
Тут ВГС порушив питання щодо:
— учасників судового процесу (їх складу, заявлення ними відводу, участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору тощо);
— подання письмових доказів та заперечень на них, оцінки доказів судом;
— подання позову, порушення провадження у справі й вирішення спору;
застосуванні приписів стст.80, 81, 90 ГПК, розд. ХІV-1 ГПК в їх взаємозв’язку з приписами закону «Про третейські суди».
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.04 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!