Непрофільні функції правоохоронних структур та окремі їхні підрозділи мають відійти до профільних відомств
Події в Києві стали тим лакмусовим папірцем, який довів, що правоохоронці діють у межах координат радянської школи. Нинішня влада метушиться в пошуках шляхів привернення на свій бік народу та збереження контролю на місцях. Із цією метою серед низки інших ініціатив активно обговорюється необхідність створення муніципальної (місцевої) міліції з прямим підпорядкуванням керівництву на місцях.
Шляхи створення
Мета створення нового органу — гарантування виконання основного завдання міліціонера, визначеного в ст.2 закону «Про міліцію», тобто гарантування безпеки громадян, їхніх прав і свобод. Тому шляхи створення муніципальної міліції повинні бути ретельно продуманими, аби не наступити на ті самі граблі.
Існує багато пропозицій щодо алгоритму створення муніципальної міліції, позаяк це питання неодноразово обговорювалось, але зі зрозумілих причин не набуло актуальності серед депутатів. Перш за все створення муніципальної міліції означає повну реструктуризацію всієї системи органів Міністерства внутрішніх справ та ліквідацію деяких підрозділів. Пропонується непрофільні функції та підрозділи правоохоронних структур передати профільним відомствам.
Серед таких пропозицій — ліквідація підрозділів боротьби з економічною злочинністю та охоронних структур. Видання прав на керування транспортним засобом пропонується передати цивільним відомствам. Тут можна навести приклад Грузії, де створено сервісні центри з видання посвідчень водія та реєстрації транспортних засобів.
Внутрішні війська мають відійти в підпорядкування Міністерства оборони. Така законодавча ініціатива вже зареєстрована в парламенті наприкінці минулого року.
Створення муніципальної міліції передбачає також зміну всієї системи органів МВС. Адже найбільшою проблемою, через яку більшість правоохоронців не мають довіри в народу, залишається надмірна централізація влади та велика кількість вертикалей управління. Як наслідок, пропонується ввести структуру, яка б складалась із трьох рівнів: муніципальна, регіональна та центральна міліція.
Розподіл функцій
Розподіл функцій та повноважень — процес тривалий, він потребує внесення відповідних змін до закону «Про міліцію». Проте з-поміж пропозицій, які неодноразово обговорювалися громадськістю, можна загалом виокремити функції трирівневої системи органів МВС.
На муніципальний рівень можна передати патрульні служби, служби дільничних та чергові частини. Фінансування, яке надходило з центру, необхідно перекласти на місцевий бюджет, зробивши місцевих правоохоронців залежними від громад.
Право призначення начальника муніципальної поліції доцільно закріпити за органом місцевого самоврядування. Можна діяти й більш радикально, дозволивши обирати очільника цього органу громаді — на зразок виборів шерифа в американських містах (відповідні законодавчі ініціативи також уже зареєстровані в парламенті).
Що стосується розслідування злочинів, то, звичайно, потрібно розмежувати підслідність незначних, середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів. Так, якщо до муніципальної поліції надійшов сигнал про незначний злочин чи злочин середньої тяжкості, справою повинна займатися регіональна поліція. На неї можна покласти функції регулювання дорожнього руху на всіх трасах у межах конкретного регіону. Водночас центральні управління в ці повноваження не повинні втручатися. Таким чином можна розірвати ланцюг хабарів, які раніше стікалися з найбільш віддалених районів до Києва.
До компетенції поліції центрального рівня може належати розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів на всій території країни, боротьба з міжнародною, міжрегіональною та організованою злочинністю.
А кадри хто?
Питання кадрового забезпечення можна вирішити двома способами, які в принципі не є взаємовиключними й можуть доповнювати один одного.
Перший принцип підбору кадрів полягає в «переформатуванні» структур та переатестації працівників. Цей принцип короткострокової перспективи, адже не потрібно витрачати час на підбір кадрів, підготовку, стажування. Однак у такому разі реформа може розпочатись і закінчитись лише зміною назви органу.
Другий принцип передбачає докорінне оновлення кадрів. Зокрема, мають бути розроблені та запроваджені тести, пройшовши які випускники відповідних вузів могли б працювати в органах. Для забезпечення реалізації цього принципу має діяти публічна система розміщення вакансій та проходження тестів.
Для контролю працівників муніципальної, регіональної чи центральної міліції необхідно створити відповідний орган виключної компетенції. Позаяк функція загального нагляду, яка дотепер діє в прокуратурі, не дозволяє належним чином контролювати дії правоохоронців.
Водночас важливо, щоб реформа міліції не стала ще одним каменем спотикання довіри народу до влади.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!