«EX-справа» з АХ-наслідками

Скандальне закриття файлообмінника продемонструвало, що Україна не готова до регулювання інтернет-ринку

Минулого тижня українці обговорювали гучний скандал, пов’язаний із закриттям одного з найбільших українських файлообмінників, — EX.ua. З’ясувалося, що це було зроблено в рамках розслідування кримінальної справи за обвинуваченням у порушенні авторських і суміжних прав. Через деякий час EX.ua частково відновив роботу. Але для більшості звичайних громадян так і залишилося нез’ясованим: що це взагалі було, що за цим стоїть і чи буде продовження так раптово розпочатої міліцією кампанії?

Віртуальна «революція»

 Насправді ситуація зі скандальним закриттям EX.ua нагадує дещо перефразовану назву відомої шекспірівської п’єси — «Багато шуму — і нічого». Дійсно, здавалося б, все починалось як масштабна кампанія по боротьбі з піратством, у результаті якої і було закрито популярний файлообмінник. Кримінальну справу порушили за ч.2 ст.176 КК, яка передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі.

За словами заступника начальника прес-служби МВС Сергія Бурлакова, розслідування було ініційоване міжнародними компаніями, чиї програмні продукти незаконно розповсюджувалися через веб-сайт EХ.ua, і тривало близько півроку. Серед тих, хто звертався в правоохоронні органи з проханням порушити справу проти домену, згадувався й канал «1+1». Правда, пізніше версія міліції дещо змінилася: повідомлялося вже про те, що в кінці квітня Кабмін одержав лист від однієї з міжнародних організацій з приводу незадовільного рівня захисту авторських прав.

Під час обшуків в українському представництві компанії було вилучено велику кількість комп’ютерної і мережевої техніки, 135 серверів з контентом на понад 600 терабайт. Роботу веб-ресурсу було заблоковано. Керівник прес-служби МВС Володимир Поліщук відзначив, що заборона на використання домену ЕХ.ua була пов’язана передусім з необхідністю провести слідчі дії, допитати свідків, експертів і т.д. Водночас він сказав, що згідно з рапортами співробітників управління по боротьбі з кіберзлочинністю МВС установити осіб, котрі незаконним способом розміщували на файлообміннику певну інформацію, поки не вдалося, але, як тільки це зроблять, проти них буде порушено кримінальну справу.

Пізніше в Інтернеті з’явилася інформація про те, що адміністрацію ресурсу начебто очолювали громадяни Латвії Юрій Пісковий і Валерій Вавілов. Установити їх місцезнаходження міліції так і не вдалося. Правда, через деякий час у Business New Europe було опубліковано матеріал журналіста Грехема Стека, який провів своє розслідування. Він стверджував, що ці люди є лише номінальними представниками невідомих осіб.

Журналіст начебто виявив, що Ю.Пісковий тісно пов’язаний з латвійською структурою International Overseas Services (IOS). Саме вона була причетна до створення компанії Highway Investment Processing, яка продала з маржею $150 млн «Чорноморнафтогазу» морську бурову установку. «Відношення Піскового до IOS підтверджує підозру, що він є лише номінальним власником порталу. Багато хто вважає, що реальний власник — серед найбільших українських провайдерів або веб-хостерів. В принципі, цим можна пояснити, чому український сайт, на відміну від закритих американських файлообмінників, відновив роботу так швидко», — пише Г.Стек.

Невдовзі після закриття EX.ua в українському віртуальному просторі розпочалася справжня «революція». В один день «полетіли» сайти МВС, СБУ, Президента України, надовго «зависли» урядовий портал, сайти НБУ й Конституційного Суду. Керівництво МВC визнало, що це, швидше за все, справа рук хакерів, але пообіцяло, що навіть проблеми з їх сайтом не перешкодять боротьбі за чужу інтелектуальну власність.

І чим же завершився перший етап «мегаоперації»? Через дві доби міліція відкликала вимогу про блокування домену EX.ua. До речі, за словами керуючого партнера юридичної фірми «Юскутум» Артема Афяна, що представляє інтереси EX.ua, виявляється, справу було порушено «за фактом локального розміщення на порталі п’ятьма невстановленими особами контрафактної продукції компанії Adobe». Суму збитку позивач оцінив у 180 тис. грн. (а складалося враження, що мова йшла як мінімум про мільйони доларів). Як відомо, на сайті розміщувалися «тонни» контрафактної продукції, але правоохоронці чомусь вирішили проігнорувати цей момент.

До того ж поспішили виступити із спростуваннями згадані міліцією міжнародні компанії. Наприклад, у «Майкрософт Україна» сказали, що не скаржилися на EX.ua в правоохоронні органи. На «1+1» теж заявили, що не ініціювали кримінального переслідування. І лише в Adobe непрямо підтвердили своє звернення.

 SOPA і PIPA — брати-близнюки

 Що ж, звідки ростуть ноги в гучної справи, правоохоронні органи пояснили. Але чому вона «вистрілила» лише зараз, якщо звернення про правопорушення було отримано ще 10 місяців тому?

У зв’язку з цим цікаво пригадати, що буквально за 10 днів до порушення «EX-справи» в Україні, схожа операція відбулася в США. Там закрили аналогічний гігантський файлообмінник Megaupload. Ситуація до найдрібніших деталей нагадує ситуацію із закриттям EX.ua. Уряд США ініціював найбільший в історії кримінальний процес про порушення авторських прав. Щоб зупинити роботу Megaupload, американській владі знадобилося отримати понад 20 ордерів на обшук у 8 країнах, закрити 18 доменних імен і вилучити устаткування на загальну суму $50 млн, включаючи сервери в Голландії, Сполучених Штатах і Канаді. Масштабна операція була проведена в Гонконзі, де розміщувалася велика частина офісів і сервісів компанії.

Обвинувачі стверджують: унаслідок того, що Megaupload дозволяв розміщувати на своїх серверах піратський контент і скачувати його, правовласники фільмів, музики й інших матеріалів недоотримали $500 млн. Засновник Megaupload Кім Дотком і троє його співробітників були заарештовані поліцією Нової Зеландії 20 січня за обвинуваченням у піратстві й відмиванні грошей. У відповідь на це хакери руху Anonymous атакували сайти ФБР, Мін’юсту США й Білого дому.

До речі, деякі українські експерти заявили, що закриття ЕХ.ua якимсь чином пов’язано з прийняттям у США антипіратських законів. Дійсно, напередодні американські конгресмени активно обговорювали два біллі, внесені минулого року до парламенту, що отримали назву SOPA (Stop Online Piracy Act) і PIPA (Protect Intellectual Property Act), які лобіювали великі голлівудські компанії. Уже з назв можна зрозуміти, що мова йде про захист авторських прав у Інтернеті. Причому SOPA передбачає «драконівські» санкції за будь-яке правопорушення такого роду. Всі учасники діяльності в Усесвітній павутині — провайдери, пошукові системи й навіть рекламодавці — зобов’язані фактично після будь-якого звернення правовласника припинити надання послуг ресурсу, обвинуваченому в піратстві, й припинити взаємодіяти з ним. Законопроект також уводить кримінальне переслідування за розповсюдження захищеного авторським правом контенту зі встановленням максимального покарання у вигляді тюремного ув’язнення на строк до 5 років.

Але справа в тому, що ні SOPA, ні PIPA так і не були прийняті! Сенат і Палата представників вирішили відкласти голосування щодо антипіратських законопроектів і в лютому продовжити обговорення. Схоже, американські конгресмени злякалися хвилі протестів, що прокотилися в січні серед учасників інтернет-ринку. Наприклад, 18 січня 2012 року відбулася масштабна акція, під час якої безліч популярних сайтів або повністю «відключилися», або розмістили повідомлення про те, що виступають проти SOPA, або інформували своїх відвідувачів про акцію іншим, менш радикальним способом. Та й суспільство негативно сприйняло антипіратський закон. Якщо почитати коментарі до законопроекту на американських форумах, то не знайдеш нічого, крім неприкритого обурення й навіть образ на адресу авторів білля. Українці на цьому фоні виглядають значно свідомішими.

Противники SOPA вважають, що білль порушує 1-у поправку до конституції США, уводить цензуру в Інтернеті, обмежує можливості його розвитку й свободу слова. Якщо дивитися ширше, то, по суті, після ухвалення білля поза законом опиняться 95% веб-ресурсів.

 Сізіфова праця

 Незважаючи на провал SOPA й PIPA, Барак Обама заявив, (до речі, незадовго до закриття Megaupload), що боротьба з порушенням авторських прав у Інтернеті залишається пріоритетом національної політики, й ось-ось у США з’явиться організація, яка розслідуватиме «недобросовісну торгову практику», тобто боротиметься з піратською продукцією за межами країни. «Неправильно, коли інша країна дозволяє порушувати авторські права на наші фільми, музику й програмне забезпечення», — підкреслив Б.Обама.

Програмна заява, чи не так? Очевидно, гучна операція із закриттям ресурсу К.Доткома була своєрідною показовою прочуханкою й мала продемонструвати, що американська влада може справитися з віртуальним піратством і без ухвалення спірних біллів, так би мовити, за допомогою наявного в їх розпорядженні законодавчого арсеналу.

Складається враження, що закриття з інтервалом кілька днів українського порталу EX.ua й американського Megaupload — ланки одного ланцюга. Втім, можна тільки думати, чи була операція якимсь чином ініційована американцями, чи це українська сторона продемонструвала надмірне завзяття. З цього приводу «Дзеркало тижня» навіть висловило версію: закриття EX.ua, мовляв, було «демонстративним жестом української влади після візиту глави Мінфіну Валерія Хорошковського в США, метою якого було отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду». Про це виданню начебто розповів високопоставлений співробітник Міністерства внутрішніх справ. «Якби міліція хотіла закрити піратські канали, то давно б це зробила, разом з ринком «Петрівка», сотнями інших інтернет-сайтів. Просто закрити саме EX.ua США вимагають вже два роки», — заявив він.

У МВС цю інформацію, звичайно ж, спростували. Проте питання із цього приводу все-таки виникають.

Швидше за все, продовження «полювання на  відьом» (у цьому випадку — на інтернет-портали) не буде. Небувалий резонанс «Ex-справи» свідчить про те, що наше суспільство так само, як і американське, не готове до насильницького регулювання Інтернету й суворішання правил гри в цій сфері. Про яку послідовну й ефективну боротьбу з піратством можна говорити, якщо навіть у МВС визнали, що 47% їх програмного забезпечення є піратським?

Значною мірою ст.176 КК досить універсальна і застосувати її можна до порушника авторських прав у будь-якій сфері, в тому числі й в Інтернеті. Ось тільки під загрозою тоді опиниться існування Усесвітньої павутини як такої, оскільки вся її ідеологія за замовчанням якраз і побудована на порушенні авторських прав і... практично повній відсутності контро­лю. А всі спроби правоохоронців увести учасників віртуального ринку в якесь законне русло, як правило, закінчуються пшиком: закриваються одні сайти — на їх місці з’являються інші. Отже, більш за все ця боротьба нагадує Сізіфову працю.