Пояснювальні записки

Минулого року ВГС підготував низку інформаційних листів, у яких торкнувся ключових проблем

Минулого року ВГС активно працював над становленням єдиної практики. Так, було підготовлено ряд інформаційних та оглядових листів, кілька постанов пленуму ВГС. Про що йшлося в тих документах та на які ключові проблеми звертала увагу касаційна інстанція — можна дізнатись із цього матеріалу (про оглядові листи та постанови пленуму ВГС читайте в наступному числі «ЗіБ»).

Встановлення орієнтирів

 Після набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» виявлення складних питань у справах господарської юрисдикції, а також випадків неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах, стало головним завданням ВГС.

Так, відповідно до цього закону до повноважень вищого спеціалізованого суду належить вивчення та узагальнення судової практики (п.3 ч.1 ст.32). Обов’язок щодо організації вивчення та узагальнення судової практики законом покладено на голову вищого спеціалізованого суду (п.10 ч.1 ст.34), а контроль за його здійсненням — на секретарів судових палат (ч.4 ст.31). Одним із завдань пленуму вищого спеціалізованого суду передбачено здійснення узагальнення з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції практики застосування матеріального і процесуального закону (п.2 ч.2 ст.36) та надання відповідних «роз’яснень рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішеня спорів відповідної юрисдикції» (п.6 ч.2 ст.36).

Парламент постійно ухвалює нові закони та вносить зміни до чинних актів, зокрема й до Господарського процесуального кодексу. Тому за результатами проведеної у 2011 р. роботи щодо вивчення та узагальнення судової практики та з метою забезпечення правильної та однакової практики застосування норм матеріального і процесуального права, господарський суд касаційної інстанції надсилав інформаційні та оглядові листи, приймалися постанови пленуму ВГС.

Зокрема, були розіслані такі інформаційні листи.

 Із суду — в суд

 «Про Закон України «Про внесення змін до ГПК України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду» від 4.03.2011 №01-06/216

У ньому, зокрема, зверталася увага господарських судів на питання, пов’язані зі справлянням державного мита із заяв про скасування рішень третейського суду, та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішення третейського суду, а також на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

«Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» від 15.03.2011 №01-06/249

Цим листом ВГС повідомляв «господарникам» про правові позиції ВС, викладені в прийнятих ним постановах за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розд.ХІІ2 ГПК. Конкретно мова йшла про спори, що виникають:

— з договору іпотеки;

— унаслідок порушення грошових зобов’язань;

— з договору поставки;

— з договору поруки;

— у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави;

— з регулювання відносин власності;

— у зв’язку з приватизацією та орендою державного й комунального майна;

— у сфері земельних правовідносин;

— в сфері банківської діяльності;

— у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання;

— щодо сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Відповідно до статті 111-28 ГПК рішення ВС, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою практику у відповідність із рішеннями ВС; невиконання рішень ВС тягне за собою відповідальність, установлену законом.

 Фінансові відносини

 «Про Закон України «Про судовий збір» від 25.08.2011 №01-061175/2011.

У цьому інформаційному листі ВГС зосередив увагу, зокрема, на особливостях:

— сплати державного мита;

— об’єктів справляння судового збору та його розміру;

— застосування пільг щодо сплати судового збору та порядку його сплати за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті;

— здійснення доплат сум судового збору в разі, якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги;

— використання первісних документів про сплату судового збору в разі, якщо позовну заяву було залишено без розгляду з підстав, передбачених ч.1 ст.81 ГПК, а позивач у порядку ч.4 цієї статті знову звернувся з позовом до суду в загальному порядку;

— сплати судового збору третьою особою та правонаступником позивача;

— обчислення судового збору в разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів;

— повернення сплачених сум збору;

— відстрочення або розстрочення його сплати;

— зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати;

— розподілу сплачених сум збору між сторонами тощо.

«Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 26.10.2011 №01-06/1481/11

Документ було підготовлено після прийняття законодавчих новацій, які торкнулися, зокрема, закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Увага «господарників» зверталася на:

— породжені новелами в законодавстві про банкрутство суперечності щодо порядку офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, а також оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом господарськими судами при розгляді справ про банкрутство та офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника банкрутом;

— те, що дія закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності;

прогалини у законодавчому регулюванні питання стосовно розміру судового збору в разі подання заяви про банкрутство, а також заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника тощо.

 Практичні поради

 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права» від 21.11.2011 №01-06/1623/2011. Лист був підготовлений з метою забезпечення правильної та однакової судової практики. Зверталась увага господарських судів на практику застосування судом касаційної інстанції окремих норм ГПК, а саме:

— п.3 ст.83;

— п.1 ч.1 ст.81;

— ст.12 (стосовно визначення підвідомчості справи про зобов’язання підприємства бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності або скасувати її);

— ч.4 ст.35.

«Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21.11.2011 №01-06/1624/2011

Увага господарських судів зверталася на практику застосування судом касаційної інстанції окремих норм ЦК, ГК та інших актів законодавства, а саме:

— стст.203, 215, 511 ЦК в разі розгляду справ про визнання недійсним договору поруки, укладеного між кредитором і поручителем без згоди боржника на забезпечення виконання останнім свого обов’язку;

— ст.220 ЦК, коли йдеться про спори щодо визнання дійсним правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації;

— ч.2 ст.625 ЦК в разі розгляді справ про стягнення сум інфляційних втрат та процентів річних за період відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду;

— ч.1 ст.652 ЦК (розірвання кредитного договору у зв’язку зі зміною економічної ситуації та коливанням курсу іноземної валюти стосовно національної грошової одиниці);

— ч.2 ст.188 ГК в разі розгляду справ зі спорів щодо обов’язку сторони за договором до звернення до суду з позовом про розірвання договору надсилати відповідну пропозицію іншій стороні;

— ч.6 ст.232 ГК (стягнення неустойки за прострочення суб’єктами господарювання виконання зобов’язання з повернення орендованого майна);

— ч.3 ст.81 ГК та стст.25, 28 закону «Про господарські товариства» (переведення прав покупця за договором купівлі-продажу акцій ЗАТ);

— норм матеріального права в разі розгляду спорів, пов’язаних з бездоговірним споживанням електроенергії;

ч.4 ст.12 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», коли йдеться про стягнення з боржника, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство й уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій, нарахованих на підставі ст.106 Статуту залізниць за невиконання плану перевезень.

 Доповнення позицій

 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» від 21.11.2011 №01-06/1625/2011

ВГС підготував цей документ у зв’язку з виникненням питань, пов’язаних із застосуванням вищеназваного акта, та на доповнення до свого інформаційного листа від 25.08.2011 №01-06/1175/2011 «Про Закон України «Про судовий збір». Увага зверталася на особливості:

— обчислення ставок судового збо-ру;

— вирішення питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням його сум;

— відстрочення судом сплати збору;

— визначення ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про захист ділової репутації фізичної або юридичної особи тощо.

«Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» від 24.11.2011 №01-06/1642/2011.

До відома господарських судів доведено нові правові позиції ВС, викладені в постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розд.ХІІ2 ГПК, у період з 15.03.2011 до 24.11.2011.