Все в руках фонду

Економіка України повністю залежить від роботи з МВФ

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s прогнозує, що до кінця 2010 року в Україні дефіцит бю¬джету становитиме близько 40% ВВП. При цьому експерти кажуть, що борг контрольований, проте ситуація різко погіршає, якщо Міжнародний валютний фонд зупинить виділення грошей нашій країні. Про це повідомив директор напряму «Суверенні рейтинги» агентства Френклін Гілл.

«Ураховуючи очікуваний дефіцит у розмірі 5,5% ВВП за 2010 рік, S&P уважає, що загальний державний борг України буде на контрольованому рівні — 30% ВВП до кінця 2010-го. Гарантований державою борг, що включає борг Нацбанку Міжнародному валютному фонду, дорівнює близько 8%. Таким чином, загальні зобов’язання державного сектору на рівні, трохи нижчому за 40% ВВП», — пояснив Ф.Гілл.
Експерт відзначив, що велику частину боргу України становлять запо¬зичення у валюті, а здатність внутрішнього ринку залучати кошти обмежена.
Водночас він підкреслив: попри те що S&P уважає рівень боргового навантаження контрольованим, Україна не має фіскального простору. «Доля країни нині залежить від МВФ, оскільки будь-які затримки з консолідацією бюджету можуть призвести до відміни програми під¬тримки фондом і подальшого небажання ринку купувати українські борги за розумними цінами», — заявив Ф.Гілл.
Крім того, він відзначив, що відомості щодо зовнішнього боргу приватного небанківського сектору «важкі для розуміння і виглядають украй заплутаними». Так, експерт повідомив, що, за даними НБУ, зовнішні активи приватного сектору до кінця 2009 року досягли $70 млрд, тоді як зовнішні боргові зобов’язання приватного сектору — лише $44 млрд. «Найімовірніше, більшість цих активів — це депозити, що означає відхід з формальної банків¬ської системи в тіньову економіку або витік капіталу в холдингові компанії, зареєстровані в офшорних зонах, таких як Кіпр або Нідерланди. Коли цей капі¬тал повертається назад у банківську систему, його помилково класифікують у формі прямих інвестицій», — пояснив Ф.Гілл.
Таким чином, на його думку, різниця між активами і пасивами менша, ніж випливає з даних Нацбанку щодо Міжнародної інвестиційної позиції. «Зов¬нішній борг небанківського корпоративного сектору нині на відносно низькому рівні — лише 32% ВВП, і ми чекаємо його суттєвої зміни», — повідомив Ф.Гілл.
Також він відзначив, що, як показав недавній випуск євробондів нашої країни, можливості українського Уряду випускати ліквідні зовнішні боргові зобов’язання переважно пов’язані з виконанням угоди з МВФ, а також з перспективами зростання, які залежать від умов торгівлі. «Підписання угоди з МВФ дозволило Києву знизити вартість зовнішніх запозичень за 10-річними облігаціями з більш ніж 9% (так було в липні, до схвалення підписання угоди з МВФ) до 7,8%. Ми чекаємо, що Україна й надалі розвиватиме ринок євробондів, якщо ставки залишаться на низькому рівні. Водночас ми чекаємо, що Київ продовжить виплачувати гроші, запозичені в МВФ за угодою про резервне кредитування», — підсумував Ф.Гілл.