Законність таємності

Які вимоги висуває КПК до клопотань про проведення негласних слідчих дій?

Левову частку негласних слідчих дій складають клопотання про зняття інформації з каналів зв’язку. І судді повинні контролювати дотримання усіх вимог Кримінального процесуального кодексу під час розгляду таких клопотань. На цьому наголошувалося під час оперативної наради у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва.

Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі суду, під час наради заступник голови суду Марія Приндюк звернула увагу колег на нове узагальнення щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яке підготував Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ (починаючи з наступного числа, «ЗіБ» планує ознайомлювати читачів з основними положеннями цього документа. — Прим. ред.). Після цього учасники наради обговорили питання розгляду клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, М.Приндюк, будучи слідчим суддею АСК, у своєму виступі відзначила, що «КПК містить вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій». Рішення про проведення таких слідчих дій приймається здебільшого у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. «Клопотання про зняття інформації з каналів зв’язку — це та левова частка негласних слідчих (розшукових) дій, з якими звертаються до судів. І не лише до Апеляційного суду м.Києва. Найменше ж клопотань надходить щодо негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження», — повідомила М.Приндюк. Якщо клопотання оформлено відповідно до вимог законодавства, воно підлягає розгляду в режимі таємності не пізніше 6 годин із моменту надходження. «Як правило, слідчі судді дотримуються цих термінів», — констатувала заступник голови.

Вона нагадала, що клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії має відповідати вимогам, визначеним ст.248 КПК. «Звичайно, відсутність достатніх підстав та недотримання процесуальної форми клопотання є причинами відмови в наданні дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Однією з причин відмови є ненадання витягу з ЄРДР», — повідомила доповідач.

Зауважила доповідач і непоодинокі випадки неналежного обгрунтування слідчими причетності осіб до вчинення кримінальних правопорушень. «Зазвичай все пояснюється однією фразою про те, що матеріали кримінальної справи містять достатньо даних, які підтверджують причетність особи до скоєння протиправних діянь. Як правило, ці дані не перелічуються. Також не розписуються ідентифікаційні ознаки запланованих заходів. Трапляються випадки, коли в матеріалах відсутні будь-які об’єктивні дані про належність особі та використання нею номера мобільного телефону. І це стосується не лише телефонів, а й іншого володіння особи, тлумачення якому надано Європейським судом з прав людини», — зазначила Марія Василівна.

При розгляді клопотання слідчі судді мають звертати особливу увагу і на строки, протягом яких планується обмежити права людини. «Законодавець пов’язує термін надання дозволу на проведення негласних слідчих дій зі строками досудового розслідування. Це завжди потрібно враховувати», — наголосила доповідач, згадавши і про процедуру подовження цих строків.

Принагідно М.Приндюк повідомила, що в Апеляційному суді м.Києва створено комісію із розсекречення ухвал слідчих суддів і що зазначені ухвали разом із клопотаннями долучаються до матеріалів справи після проведення процедури розсекречення.