ВРЮ висловила зауваження щодо процедури «пошуку кадрів»
Складання кваліфікаційного іспиту є однією з важливих частин шляху, який долають кандидати, аби одягти мантії. Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна виявити рівень теоретичних знань та професійної підготовленості майбутніх служителів Феміди, ступінь їхньої обізнаності в питаннях відповідної юрисдикції. Також комісія має перевірити особисті й моральні якості претендентів. А чи вдається це все зробити без маленьких огріхів?
1 лютого робоча група з питань удосконалення процедури добору кандидатів на посаду суддів уперше провела третє засідання. Цього разу говорили про кваліфікаційний іспит. Якщо попередні зустрічі відбувалися в спокійній атмосфері, то цього разу «кваліфікаційникам» довелося почути на свою адресу критичні зауваження.
«Кваліфікаційний іспит є найбільш складним та вирішальним етапом як для кандидатів, так і для комісії з точки зору об’єктивності оцінювання знань та якостей претендентів, які характеризують ступінь їх готовності здійснювати правосуддя», —розпочав голова ВККС Ігор Самсін.
За його словами, досвід проведення першого кваліфіспиту, який відбувся в червні 2011-го, показав «концептуальну правильність, методологічну та організаційну доречність підходів, закладених у ньому». Тим не менше, удосконалення проведення кваліфіспиту залишається одним із пріоритетних завдань постійно діючого органу.
«Під час першого добору спостерігалося певне штучне відсторонення членів кваліфкомісії від покладених на них завдань», — зауважила заступник голови Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова. На її думку, всі тестові завдання, які готуються для претендентів на мантії, повинні пройти експертизу ВККС. Остання повинна оцінити кожне питання тесту, «усунути» всі неточності, виправити помилки, а тоді — затвердити.
Також, за словами Л.Ізовітової, кандидати мають бути впевненими, що оцінили саме їхній тест, а не чужий. Адже дехто скаржився до ВРЮ: «Я сумніваюся, що перевірили саме мій тест». «Тому в кожного, хто складав іспит, повинен залишатися код, за допомогою якого він би зміг знайти з-поміж усіх робіт свою і переконатися, що отримав «не чужі» бали», — підкреслила представниця ВРЮ.
Ще одне зауваження — утворення не передбачених законодавством екзаменаційних комісій, які перевіряли практичні завдання претендентів на мантії. За словами Л.Ізовітової, оцінювати роботи кандидатів мали лише «кваліфікаційники». Можна залучати до цього процесу науковців та викладачів, але винятково для надання консультацій членам комісії.
Говорила заступник голови ВРЮ й про неоднакові критерії оцінювання виконаних кандидатами завдань. «Наприклад, одному й тому ж претендентові один член екзаменаційної комісії ставить 3 бали, а інший — 10. Такого не повинно бути. Я розумію, якби була різниця між оцінками в 1—3 бали. Але ж у цьому випадку «прірва» у 7 балів!» — наголосила Л.Ізовітова.
Було б доречно розробити методи та способи виявлення особистих та моральних якостей кандидатів. Також варто проводити безперервну спеціальну перевірку потенційних служителів Феміди, адже поки матеріали потраплять на стіл Президента, кандидат може стати «героєм» якоїсь неприємної історії.
Запропонували «кваліфікаційникам» і подумати над тим, аби «шукати кадри» для Феміди в кожну юрисдикцію окремо (у загальний, господарський чи адміністративний суд). І, можливо, допускати кандидатів до участі в конкурсі на заміщення вакансій залежно від відповідності виконаного ними практичного завдання спеціалізації судів.
До речі, зауваження ВРЮ стосувалися й того, що для виконання практичного завдання потенційних володарів мантій не забезпечили необхідними нормативно-правовими актами. Цей недолік потрібно виправити: або на сайті ВККС указувати повний перелік необхідних документів, або під час іспиту давати їх кандидатам, наприклад, на електронних носіях.
Чи втіляться всі пропозиції в «кваліфікаційне життя», дізнаємося після проведення підсумкової науково-практичної конференції з питань удосконалення процедури добору, яка відбудеться 22—24 лютого.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.56 МБ)
Щодо деяких питань, пов’язаних із процедурою добору суддівських кадрів, погляди І.Самсіна та Л.Ізовітової розходилися.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!