Нардепи можуть прискорити роботу Конституційного Суду, скоротивши строки розгляду подань і звернень
Скільки часу необхідно, щоб розглянути звернення до єдиного органу конституційної юрисдикції? Відповідь на це питання запропоновано закріпити безпосередньо в законі: не більше місяця для відкриття провадження у справі і трьох — для ухвалення остаточного рішення.
Друга спроба
Проект «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо строку конституційного провадження)» (№3514) — не перша спроба парламенту обмежити єдиний орган конституційної юрисдикції в часі, що відводиться на розгляд подань і звернень. Рівно 5 років тому Верховна Рада вже приймала закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання» від 19.03.2009 №1168-VI. Та невдовзі КС ухвалив рішення від 7.07.2009 №17-рп/2009, яким констатував порушення процедури набрання чинності цим актом. Причому наріжною помилкою законодавця стало неправильне зазначення в оприлюдненому документі дати закону: не тієї, коли ВР проголосувала двома третинами за відхилення пропозицій Президента, який наклав на нього вето, а дня, коли закон ухвалювався вперше.
Повторних спроб ухвалити цей акт парламент уже не робив. Лише наприкінці минулого року в тодішній опозиції згадали про таке вдосконалення закону про КС. «Неприйнятними є ситуації, коли конституційні звернення, як і конституційні подання, протягом досить тривалого часу не отримують належної правової оцінки або щодо них не приймається рішення про відкриття конституційного провадження або про відмову у відкритті конституційного провадження», — вважає автор проекту, член фракції ВО «Батьківщина» Руслан Князевич.
Нардеп пропонує зобов’язати КС вирішувати, відкривати провадження за конституційними поданнями або зверненнями чи ні, не пізніше одного місяця з дня їх надходження. У разі позитивної ухвали КС строк подальшого розгляду справи не повинен перевищувати 3 місяців.
Процедура нашвидкуруч?
Наразі процедура проходження звернень складається з кількох етапів. Документи, що надходять, спочатку аналізуються в підрозділах секретаріату Суду. Зокрема, тут готується попередній висновок про наявність підстав для відкриття провадження. Тільки на цей етап Регламент КС відводить 15 календарних днів.
Попередній висновок разом з поданням чи зверненням направляється Голові КС, який своєю чергою скеровує документи у відповідну колегію суддів. Там уже визначається суддя-доповідач, який вивчає порушені питання та готує матеріали для їх розгляду колегією. Для цього в судді-доповідача є 2 місяці, за які він має підготувати проект ухвали про відкриття провадження у справі або про відмову в цьому. Причому, за Регламентом КС, цей строк не є граничним і може бути подовжений на засіданні Суду.
Отже, як підрахували в головному науково-експертному управлінні ВР, наразі на ухвалення рішення щодо відкриття чи відмови у відкритті провадження відведено близько 3 місяців. Натомість проект обмежує цей період одним місяцем та ще й не передбачає можливості подовження строку в разі необхідності. Тому, на думку експертів, запропонований термін може виявитися недостатнім для якісної підготовки матеріалів до розгляду колегією та прийняття обгрунтованого процедурного рішення.
Експерти мають сумніви й щодо зрівняння строків розгляду подань і звернень після відкриття провадження. «Ці провадження різняться не тільки за суб’єктним складом, а й за вимогами до їх змісту, мають свої процесуальні особливості розгляду», — зауважується у висновку головного управління. Як наслідок, КС може просто не вкластись у відведені строки та не забезпечити своєчасного розгляду всіх звернень.
Аналогічної позиції дотримуються й у Комітеті ВР з питань правової політики. Не заперечуючи доцільності визначення на законодавчому рівні терміну прийняття рішення Судом про відкриття чи відмову у відкритті провадження, члени парламентського підрозділу зауважили, що стислі строки «можуть призвести до порушення принципу повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих рішень». Це стосується, на думку комітету, і скорочення строку провадження у справах за конституційними зверненнями.
Менше спорів — більше часу
Урешті-решт, як свідчить практика, навантаження на суддів КС залежить від політичної ситуації в країні. Коли найвищі посадові особи й органи державної влади — Президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів — починають боротьбу одне з одним за власні повноваження, у КС майже не залишається часу на розгляд конституційних звернень. І навпаки, коли ці органи діють злагоджено або принаймні не намагаються перетягти ковдру на себе, то й конституційних спорів між ними практично не виникає.
Що стосується конституційних звернень, то їхня кількість насамперед залежить від якості законотворчої роботи парламенту. Чим менше прогалин і неоднозначних положень залишатиметься в нормативному регулюванні, тим рідше доведеться звертатися до КС щодо їх тлумачення.
Нарешті, будь-які строки — це тільки умовність. У разі нагальної необхідності Суд може розглянути подання чи звернення навіть за тиждень, що він і довів у справі про кримський референдум. Якщо ж намагатися затиснути в часові межі будь-яке подання чи звернення, то чи не додасться згодом нарікань на якість ухвалених Судом рішень або на необгрунтовані відмови у відкритті проваджень?
Матеріали за темою
Очільник КСУ задекларував храм
12.02.2024
НАЗК склало адмінпротокол на очільника КСУ
16.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!