Очищення без помсти

Микола КОБИЛЯНСЬКИЙ: «Неприпустимо нищити судову владу, ганьбити тисячі гідних, порядних, професійних суддів»

Конференція суддів адміністративних судів не змогла бути осторонь обговорення питання, яке сьогодні турбує все суспільство, — майбутнього проведення атестації та люстраційної перевірки володарів мантій. «Адміністративники» погодились: очистити судову владу потрібно. Але цей процес повинен відбуватися без політичного втручання.

Аполітична люстрація

Спочатку учасники конференції суддів адмінсудів, яка відбулася 19 березня, заслухали звіт голови Ради суддів адміністративних судів Миколи Кобилянського про діяльність очолюваного ним органу. Також було обрано 30 делегатів позачергового ХІІ з’їзду суддів. Та найбільше часу приділили відновленню довіри до судової влади.

«Всі ми підтримуємо обраний народом України шлях до справжніх демократичних цінностей та дійсно правової держави. Разом з тим ми стурбовані спробами заміни кваліфікованих реформаторських рішень у правовій та судовій сфері політичними гаслами та публічними обіцянками», — зауважив М.Кобилянський.

Він наголосив на необхідності недопущення свавілля, політичних репресій та розправ над суддями. Будь-які зміни та реформування в судовій сфері, на його думку, повинні відповідати міжнародним стандартам. «Нищити судову владу, необгрунтовано ганьбити тисячі гідних, порядних, професійних суддів — неприпустимо», — наголосив очільник РСАС.

За його словами, голови судів у жодному разі не можуть звільнятися в незаконний спосіб. Це можливо лише після встановлення обставин, відповідно до визначених законом процедур, за яких суддя не може продовжувати перебувати на адмінпосаді. Голова суду не може нести відповідальності за прийняття рішень тим чи іншим суддею», — зауважив М.Кобилянський.

Він наголосив: «Прийняття будь-яких рішень стосовно очищення судової системи має грунтуватися на фахових оцінках та експертних дослідженнях, спиратися на законодавчі норми, міжнародну практику та здоровий глузд, унеможливлюючи тим самим відплив дійсно професійних та порядних кадрів».

У той же час володарі мантій не повинні забувати: свої обов’язки потрібно виконувати професійно та скрупульозно. «Я впевнений: шляхом власного прикладу, неухильного додержання процедури ведення судового процесу, дотримання правил суддівської етики, ефективної комунікативної діяльності можливо досягти довірливого ставлення до судової гілки влади», — переконаний голова РСАС.

Також він висловив деякі побоювання щодо того, яким чином відновлюватиметься довіра до Феміди. «Якщо люстраційний процес матиме суто політичний характер, то це буде не чим іншим, як тиском на суддів з метою прийняття вигідного комусь рішення. Тому нам буде важко, але потрібно вистояти», — зазначив М.Кобилянський.

Не можна мстити

У зв’язку з останніми подіями, які відбуваються в державі, під шквалом атак опинився Вищий адміністративний суд. За словами в.о. голови ВАС Михайла Цуркана, почали з’являтися висловлювання, що начебто судді очолюваної ним установи втягнені в процес відновлення попередньої влади. Тому, за словами керманича ВАС, він не міг не відреагувати на ці звинувачення.

На його переконання, у всіх проектах законів щодо відновлення довіри до судової влади, зареєстрованих у парламенті, володарям мантій пропонується покаятися. «За що ж мають каятися судді адмінсудів?» — шукав відповіді на це запитання М.Цуркан.

«Може, за ті мільйони соціальних спорів, які штучно породжені політичними силами?» — цікавився очільник ВАС. Він нагадав, що Європейський суд з прав людини у своїх рішення відверто каже нашій державі: якщо у вас нема матеріальних ресурсів, скасуйте необгрунтовані пільги. «Чи хоч раз пішли на це депутати, Уряд? Ні, бо за ними — електорат. А ось стверджувати, що в суддів «руки по лікті в крові», можна легко», — обурився М.Цуркан.

Також він нагадав: пропонується, щоб володарі мантій відповідали за рішення Євросуду, якщо воно ухвалене проти держави. «ЄСПЛ — це ж не судова інстанція. Це орган, який вказує на системні порушення держави, яка або не забезпечила відповідного правового режиму, або просто закриває очі на проблеми й не хоче їх вирішувати», — наголосив М.Цуркан.

На його думку, сьогодні є потреба в прийнятті люстраційного закону. «Але всі проекти, внесені до Верховної Ради, швидше можна назвати не законами про відновлення довіри до судової системи, а законами про помсту суддям», — вважає керманич вищого спецсуду.

На його думку, в люстраційному законі необхідно прописати певні обов’язкові норми. По-перше, в ньому не повинні міститися елементи помсти. «По-друге, кожному судді має бути дана можливість самостійно вирішити питання: або він звільняється, іде у відставку, або проходить «чистилище» — люстраційну комісію», — переконаний М.Цуркан.

Ще одна вимога — більшість у складі комісії повинні становити володарі мантій, які мають розглядати питання за квазісудовою процедурою. Також у служителів Феміди повинна бути можливість оскаржити рішення, прийняте люстраційною комісією, в суді.

«Непотрібні» інституції

Відверто про проблеми Феміди говорив суддя Верховного Суду Петро Панталієнко. «У жодній країні світу ви не почуєте, щоб хтось із офіційної трибуни сказав щось недобре про судову гілку влади чи суддю», — розповів «верховник».

За його словами, в європейських судах є знаки: перекреслені відеокамери, диктофони, фотоапарати. Але таємниць від суспільства у володарів мантій немає: якщо в журналіста є бажання, він бере аркуш паперу, ручку, сідає й записує необхідну інформацію.

А в нас, на думку П.Панталієнка, судові зали засідань часто нагадують концертні: всюди відеокамери, фототехніка. «Ще й диктофон під ніс судді тицяють. Наче він щось приховує. Судове засідання — це важка робота, потрібно розібратися в непростих питаннях», — сказав «верховник». На його думку, «більш відкритої, відданої народові гілки влади, ніж судова, просто немає».

Також, переконаний П.Панта­лієнко, сьогодні потрібно «перезавантажити» органи суддівського самоврядування, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищу раду юстиції. І не просто «перезавантажити», а дати оцінку їх діяльності. На його думку, Рада суддів не реагує на ті «неподобства, які сьогодні відбуваються: убивства суддів, підпали судів». «Де та РСУ? Вона тихенько мовчить. І як вона захищає наші з вами інтереси?» — звернувся до колег «верховник».

До того ж, на його думку, у нас створено багато зайвих органів. «Мабуть, ми неймовірно багата держава, адже утворюємо чергові інституції, які, як іграшки на ялинку, чіпляємо на дуже худий бюджет. Чи є сьогодні потреба у ВККС? Раніше працювали кваліфкомісії в обласних, вищих судах, виконували ті самі функції на громадських засадах і справлялися. Це стосується і Державної судової адміністрації. Таких установ створили багато. А потім кажуть: немає грошей на конверти. Та де ж вони візьмуться?» — зробив висновок П.Панталієнко.

Далі буде…

Голова Вінницького апеляційного адмінсуду Віталій Кузьмишин звернув увагу присутніх на те, що ми живемо в часи політтехнологій. «І, щоб відвести увагу від себе, потрібно вказати пальцем на когось іншого. Показати, що саме в нього є недоліки. Мені здається, це ми сьогодні бачимо: законодавча, виконавча гілки влади перекладають усю відповідальність на судову. Чи дійсно в судовій гілці влади така погана ситуація, а всі судді — погані ? Це не так», — заявив очільник ВААС.

На його думку, говорити можуть що завгодно, але вірити потрібно фактам: відповідно до соцопитувань майже 70% громадян, які зверталися до суду, довіряють судовій владі. За словами В.Кузьмишина, у наш час є два чинники, які погіршують репутацію Феміди: ЗМІ та невиконання судових рішень.

Після завершення обговорення питання про відновлення довіри до судової влади М.Кобилянський зазначив, що до 7 квітня, дня проведення з’їзду суддів, учасникам конференції доведеться зібратися ще раз.

Під час перерви, наголосив М.Кобилянський, кожному потрібно буде подумати й дати відповіді на багато запитань. «Чи може законодавча влада призначати суддів на адмінпосади? Чи має право це робити ВРЮ, коли суддів на адмінпосади призначають прокурори, адвокати та науковці? Чи не доцільно було б переобрати РСУ? Чи закономірно й обгрунтовано в порядку денному з’їзду стоять питання звільнення та призначення суддів Конституційного Суду?» — запитував очільник РСАС.

Він уважає, що не зайвим було б з’ясувати: чи не на догоду комусь з’їзд має вирішувати ті чи інші питання? «Чи, може, ми маємо бути самими собою й думати про те, що ми — влада, яку потрібно поважати», — зробив висновок М.Кобилянський.

Пряма мова

— Проектами законів про відновлення довіри до судової влади нам фактично пропонують покаятися. Запитую себе: за що ми, судді адміністративної юстиції, маємо каятися? За те, що у 2012 році постановили 2 млн 119 тис. рішень, з яких 73% — на користь громадян та юридичних осіб? Чи за 1,5 млн тих справ, які ми розглянули у 2013 році, і 70% рішень постановили на користь позивачів? За це потрібно каятися?

— Очищення системи повинне відбутися зсередини, самими суддями. І тільки після цього можна давати оцінку ззовні. Суд має звітувати перед людьми. Політична гра із судовою владою призведе не лише до порушення балансу влади, а й поставить під сумнів суспільний та конституційний порядок існування держави в цілому.

— Судова влада найбільше зацікавлена в очищенні від недобросовісних проявів, які допускають працівники. Немає сумнівів, що закон про відновлення довіри до судової влади буде прийнятий. Ми повинні донести до органів держвлади думку, що процес перевірки діяльності судової влади має бути максимально аполітичним. Не повинно виникати враження, що із судовою гілкою влади хтось зводить рахунки, переслідує за рішення, які ухвалювалися на підставі законів, прийнятих Верховною Радою.