Незначні правопорушення розглядатимуть магістрати, а не королівські суди
Уряд Великої Британії розглядає можливість обмеження права відповідача на суд присяжних у випадках, коли мова йде про неважкі злочини.
Нововведення, запропоноване з метою скорочення витрат на судову систему, пошириться не на всі справи. Зачепить воно тільки випадки неважких злочинів, обвинувачений у яких може вирішувати, чи він уважає за краще звичайний розгляд справи магістратським судом, чи винесення рішення судом присяжних. Справи, про які йде мова, — це, як правило, дрібні крадіжки або випадки спричинення незначного збитку. Проведення слухань у королівських судах обходиться в три рази дорожче, ніж рішення магістратів, відзначає The Guardian.
Так, у середньому засідання мирових суддів обходяться в £900 у день (близько €1100), тоді як слухання за участю королівського суду присяжних обходяться казні приблизно £3000 (€3600). Ініціатива також дозволить значно зменшити навантаження на суди присяжних.
На сьогодні обвинувачені в незначних правопорушеннях, до яких відносяться крадіжки, насильницькі дії, пограбування, порушення правил дорожнього руху, зберігання й розповсюдження наркотичних речовин, а також спричинення збитку на суму понад £5 тис. (€6 тис.), мають право вибору між розглядом їх справ в мировому суді або суді присяжних. Дві третини справ, за інформацією The Times, у результаті передають судам присяжних.
Генпрокурор Домінік Грив також пропонує дати магістратам більше повноважень при виголошенні вироку. Якщо зараз максимальний тюремний строк, до якого може засудити магістрат, становить 6 місяців, то збільшити його планується до 1 року за кожен злочин.
Проте в Мін’юсті підкреслюють, що мова не йде про повну відмову від суду присяжних. «Ми перебуваємо в пошуку шляхів оптимізації роботи суду, щоб він міг швидше й ефективніше реагувати на злочини й безлади», — заявили в міністерстві. Прихильники реформи вважають, що потрібно зберегти право на суд присяжних для осіб, котрі не мають кримінального минулого.
Хоча остаточний варіант пропозиції ще знаходиться на стадії обговорення, вже знайшлося багато противників ініціативи. Наприклад, проти ініціативи виступають правозахисники. На їхню думку, кожен громадянин має право на суд присяжних. Крім того, наявність судимості, нехай навіть за дрібне порушення, може негативно позначитися на репутації людини на роботі і в суспільстві в цілому. А ось баристери, що спеціалізуються на кримінальних справах, убачають у ймовірних нововведеннях ерозію фундаментальних свобод.
На їх боці й багато представників влади. Так, Девід Кемерон завжди підтримував право на суд присяжних. У 2007 р. він виступив з пропозицією про внесення права на суд присяжних до законодавства. «Аспекти проблеми, подібні до права на розгляд справи судом присяжних, безпосередньо не згадуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте це щось, що варто було б внести до британського Білля про права», — відзначив він в одному з інтерв’ю.
Прихильники реформи, у свою чергу, вважають, що розгляд судом присяжних справ, наприклад, про крадіжку пляшки газованої води, займає надто багато часу. За словами радника уряду Луїзи Кейсі, на рік суди присяжних розглядають до 70 тис. незначних правопорушень, включаючи крадіжку пакетиків з чаєм або печива. Передання половини цих справ під юрисдикцію мирових судів допоможе заощадити до £30 млн (€36 млн).
Право на суд присяжних було закріплене у Великій Британії ще в 1215 р. Великою хартією свобод. Близько 10 років тому подібну реформу судової системи намагався провести міністр внутрішніх справ Джек Стро. Тоді його ініціатива наткнулася на жорсткий спротив з боку опозиції.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.56 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!