Слово — за комісією

або Як позиція адвоката, що стала трендом в інформаційному полі, призвела до «дисциплінарки»

Хиби захисників, а також регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, які розглядають скарги на колег, не залишаються поза увагою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Так, на черговому засіданні колегіального органу члени останнього розглянули кілька десятків скарг на рішення регіональних комісій. Особи, не вдоволені якістю правових послуг, та й, власне, самі адвокати, мають засвоїти: аби переконати «дисциплінарників» у правильності своєї позиції, скарги слід підкріплювати фактами, а не емоціями. Своєю чергою представники ЗМІ мають доносити до загалу позиції адвокатів, висловлені під час офіційних заходів, дуже обережно, адже неправильна інтерпретація слів захисників може зіграти з ними злий жарт.

«Розкручування» позиції

Цього разу члени ВКДКА вирішили провести засідання поза межами столиці. Може, саме із цієї причини дане зібрання не вирізнялося великою кількістю явочних справ. Так чи інакше, але особливо наполегливі скаржники не пошкодували часу й завітали на зустріч до «дисциплінарників».

Зокрема, адвоката С. не задовольнив вердикт дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013, яким до захисника застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Так, регіональна комісія дійшла висновку, що висловлювання захисника ганьблять вітчизняну адвокатуру: нібито він виклав у всесвітній мережі коментар до Кримінального процесуального кодексу, згідно з яким кожен громадянин, який не матиме при собі паспорта, може бути затриманий працівниками правоохоронних органів. Про це, спираючись на матеріали справи, повідомив член ВКДКА Валентин Шестак.

А от у захисника, що прибув на засідання, була низка аргументів на свій захист та власне бачення ситуації. Так, він повідомив, що 13 листопада 2012 р. брав участь у прес-конференції, під час якої ділився думками щодо нового КПК (на дату проведення заходу кодекс ще не набрав чинності. — Прим. ред.). Під час дискусії в адвоката, серед іншого, поцікавилися: чи реалізує КПК гуманні ідеї, та які, на його думку, можуть виникнути наслідки, якщо буде уведено в дію окремий кодекс, який передбачатиме відповідальність за кримінальні проступки? Своєю чергою захисник зауважив, що результатом виділення низки груп заборонних норм стане правовий хаос і труднощі із правозастосуванням. Тож він порадив у «перехідний» період перестраховуватися та мати при собі документи, що ідентифікують особу, особливо якщо мова йде про нічний час доби.

«Як і хто інтерпретував мої слова — це справа тих людей, які інтерпретують, — наголосив адвокат, додавши при цьому: — Як тільки моя позиція стала трендом в інформаційному полі, її почали розкручувати політики, надаючи моїм фразам штамп…»

Поряд з тим скаржник звернув увагу «дисциплінарників» на порушення процесуального характеру, допущені регіональною КДКА. Так, на переконання адвоката С., розгляд справи мав відбуватись у межах тих матеріалів, які в ній представлені, а не виходячи з припущень. Крім того, про результати розгляду справи захисник дізнався із засобів масової інформації, адже не був запрошений на засідання регіональної комісії, хоча перебував у країні.

Також скаржник переконаний: справа мала розглядатися Київською міською КДКА (виходячи з адреси його робочого місця, вказаній в Єдиному реєстрі адвокатів України. — Прим. ред.), адже цього вимагає профільний закон.

До речі, стало відомо, що, по-перше, предметом розгляду регіональної комісії були не безпосередньо слова адвоката, а їх інтерпретація, викладена в Інтернеті; по-друге, перевірка, яку здійснила ДП КДКА Закарпатської області, проведена поверхово, обставини справи — не з’ясовані, а факти — не встановлені. Тож ВКДКА вирішила стати на бік колеги, задовольнивши його скаргу, а провадження у справі — закрити.

Особа — одна, прізвищ — два

А от адвокату Г. пощастило менше: 18 червня минулого року КДКА м.Києва прийняла рішення, яким зупинила право захисника на здійснення адвокатської діяльності строком на 6 місяців. Члени колегіального органу позицію регіональної комісії підтримали.

Доповідаючи матеріали справи, заступник голови ВКДКА Олег Макаров повідомив, що до регіональної комісії надійшла скарга голови правління одного з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, у якій зазначено, що адвокат Г., змінивши прізвище, продовжував користуватись адвокатським посвідченням, виданим раніше: вести справу в суді, складати відповідні процесуальні документи тощо.

Регіональна комісія розглядала справу у відкритому засіданні, під час якого адвокат підтвердив, що змінив прізвище та отримав новий паспорт. Водночас, оскільки свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю не змінював, продовжував здійснювати представництво інтересів клієнтів у судових органах за старим прізвищем.

Подібні письмові пояснення адвокат Г. дав і членам колегіального органу, зазначивши, що до ради адвокатів відповідного регіону стосовно заміни адвокатського свідоцтва він не звертався. Водночас скаржник переконаний: навіть якщо з його боку й мав місце дисциплінарний проступок, останній не можна вважати грубим, тож застосовану до себе санкцію розцінив як несправедливу.

До речі, за словами О.Макарова, плутанина з прізвищами адвоката виникала як у членів регіональної комісії, так і в захисника безпосередньо. Втім, шукати вихід із цього правового лабіринту членам колегіального органу довелося недовго. Річ у тім, що скаржник пропустив строки на оскарження вердикту регіональної комісії. ВКДКА своєю чергою підстав для поновлення цих строків не знайшла, тож скаргу адвоката залишено без задоволення, а рішення КДКА м.Києва — без змін.

Несвоєчасна сплата — не привід

Колегіальний орган погодився ще з одним вердиктом регіональної комісії. Так, громадянин К. поскаржився до ВКДКА на рішення ДП КДКА Донецької області від 23.10.2013, яким відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвоката Т.

Про події, які розгортались у 2005—2007 рр., поінформував доповідач у справі, член ВКДКА Володимир Одновол. Так, у 2005 р. скаржник передав адвокату певну суму за ведення справи в суді. Оскільки послуг захисник не надавав, громадянин К. подав до суду цивільно-правовий позов з вимогою стягнути з адвоката сплачені кошти та моральну шкоду. Позов було задоволено, але відповідач не поспішав виконувати рішення суду, тож у 2007 р. було відкрито виконавче провадження. Врешті-решт адвокат повністю розрахувався з клієнтом.

Однак це не завадило громадянину К. звернутися до регіональної комісії з проханням притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності через те, що той своєчасно не виконав рішення суду. Доводи скаржника не здалися членам ДП КДКА Донецької області переконливими, тож він вирішив шукати правди у вищій інстанції. Втім, члени ВКДКА погодилися з попереднім рішенням і не побачили в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, скаргу залишено без задоволення, а вердикт попередньої інстанції — без змін.

Відомо, що в громадян є можливість оскаржити рішення колегіального органу в судовому порядку. Чи використовувати цю можливість — справа кожного. У будь-якому разі це вже зовсім інша історія…

На перехресті практик

У деяких випадках «дисциплінарники» не мали змоги сказати своє остаточне слово через потребу з’ясувати додаткові обставини справи та отримати пояснення сторін. Так, рішенням ДП КДКА Київської області від 3.10.2013 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Б. Громадянина Я. такий вердикт не влаштував, тож він поскаржився до вищої інстанції та навіть прибув на засідання ВКДКА.

Зокрема, скаржник повідомив, що кілька років тому мав справу з громадянином Б., однак останній на той час здійснював приватну нотаріальну, а не адвокатську діяльність. Так, свого часу він надав послугу з оформлення заповіту від імені батька скаржника. Останній переконаний: документ був сфальсифікований нотаріусом. До речі, стало відомо, що навколо заповіту точилися тривалі судові тяжби, результатом яких стало визнання документа недійсним.

Крім того, скаржник відзначив, що у 2008 р. стосовно громадянина Б. відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст.190 Кримінального кодексу («шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою»), однак слідство триває й дотепер.

Після того як скаржник дізнався, що громадянин Б. здійснює приватну адвокатську практику, він вирішив відкрити членам комісії та й, мабуть, усім представникам професійної спільноти, очі на особу захисника, зокрема на його морально-етичні якості. «Люди, які скоїли протиправні дії, не можуть займатись юридичним бізнесом, а тим більше — захищати людей!» — висловив позицію скаржник.

Прикметно, що до громадянина Б. як до адвоката скаржник претензій не має, оскільки отримував від нього виключно нотаріальні послуги. Водночас ВКДКА вирішила відкласти розгляд справи та запросити адвоката на наступне засідання. Тож чи поставлять члени колегіального органу в цій справі крапки над «і»— дізнаємося незабаром.

Поряд з тим протягом дводенного засідання ВКДКА розглянула низку інших скарг на рішення регіональних комісій. При розгляді деяких представники преси присутні не були, адже мали місце відомості, що є предметом адвокатської таємниці. Водночас, виходячи з практики «дисциплінарників», що склалася протягом останнього часу, особам, не вдоволеним рішеннями регіональних комісій, слід засвоїти урок: скарги мають грунтуватися на фактах, а не на емоціях. В іншому випадку переконати членів вищої інстанції у власній позиції буде дуже непросто…

До речі, під час засідання в.о. голови ВКДКА Олег Бєляєв дав адвокатам «домашнє завдання». Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі (див. №11. — Прим. ред.), Міністерство юстиції разом з представниками адвокатської спільноти створило робочу групу, яка має підготувати проект профільного закону в новій редакції. Беручи до уваги те, що у складі цієї робочої групи практично немає представників регіонів, О.Бєляєв закликав адвокатів на місцях активізуватися й уносити власні пропозиції щодо тексту закону, який має стати для всіх захисників настільним.