Суди зможуть корегувати час вивчення матеріалів кримінальних справ
Чи може підозрюваний та його захисники читати кримінальну справу стільки, скільки того забажають? Якщо суд надасть для цього певну кількість днів, то чи буде це порушенням прав на захист? На ці запитання дав відповідь Конституційний Суд. Згідно з його позицією слід керуватися розумними строками, а вони в кожній справі можуть бути різними.
На захисті великих?
Питання визначення конкретного часу для ознайомлення з матеріалами кримінальних справ набуло розголосу у зв’язку з розслідуванням діяльності кількох відомих політиків. Так, минулого року Юрій Луценко, Юлія Тимошенко та їхні захисники були обмежені у вивченні напрацювань прокуратури. Особливе невдоволення часові рамки викликали в адвокатів Юлії Володимирівни, які наголошували на неможливості вивчити всі томи за короткий час. «Повірте, самі себе перестрибнути ми не можемо... Ми не встигнемо ознайомиться з усіма матеріалами», — пояснював тоді Олександр Плахотнюк.
Можливо, саме під впливом цих подій народні депутати вирішили звернутися до КС, щоб той визначив, чи можна обмежувати час на ознайомлення зі справою. Звісно, ні для Ю.Тимошенко, ні для Ю.Луценка прийняте 18 січня рішення вже не має жодного значення. Проте від цього воно не втратило свого значення для інших підозрюваних, адвокатів, прокурорів та суддів.
Звертаючись до КС, парламентарі наголошували на неконституційності часових рамок. Відповідно до ч.6 ст.218 Кримінально-процесуального кодексу «обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки». Разом з тим ч.7 КПК передбачено: якщо ознайомлення зі справою просувається повільно, «слідчий за погодженням із прокурором або прокурор вносить до суду… подання». Розглянувши його, суддя «може визначити строк, протягом якого обвинувачений і його захисник повинні ознайомитися з матеріалами справи та заявити клопотання». Коли ж час спливе, вони вважатимуться обізнаними зі справою.
Процедура встановлення часових меж існувала з 1960 р., щоправда, тоді це робили слідчий разом з прокурором, без участі суду. У 2003 р. до ст.218 КПК були внесені зміни у вигляді вищенаведеної ч.6. Однак у 2011 р. законодавці відкоригували цю статтю.
Неконституційність обмежень нардепи, які ініціювали подання, вбачали в тому, що положення кодексу звузили обсяг права обвинуваченого на захист (ч.2 ст.63 Основного Закону).
Читати доведеться швидко
У свою чергу КС подивився на це питання під іншим кутом. На думку суддів, ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства. Такі обмеження, на думку людей у червоних мантіях, з одного боку, забезпечують реалізацію прав і свобод, а з другого — вимагають від особи відповідальної поведінки, яка зумовлена інтересами інших осіб (зокрема потерпілого) та суспільства.
При цьому КС звернув увагу, що відповідно до позиції Європейського суду питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи. Так, у рішенні від 18.02.2010 у справі «Гаважук проти України» Євросуд визнав, що надана обвинуваченому можливість ознайомитися з матеріалами справи протягом 5 днів у даному випадку достатня.
Тому КС дійшов висновку, що внесеними до ст.218 КПК змінами не звужено закріплене в ч.2 ст.63 Конституції право особи на захист, а встановлено порядок ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами.
Звісно, не можна відкидати випадки, коли суд встановлюватиме надто малий для цього час. Та, хоч як би там було, КС захистив Феміду від випадків, коли підозрювані й адвокати свідомо затягували б розгляд справ, місяць за місяцем перечитуючи папери.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.39 МБ)
Суддя-доповідач Сергій Винокуров переконаний, що слід зважати на права не лише підозрюваного, а й потерпілого.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!