Сертифікат «професійної якості»

Кожен суддя повинен мати документи, які підтверджують його кваліфікацію

Національна школа суддів відзвітувала про свою минулорічну роботу. Протягом 2011-го їй удалося провести навчання 7 тис. 77 осіб. 398 з них — судді-«першачки», 430 — судді-«безстроковики», 153 — керівники обителей Феміди. Проте не всі володарі мантії, котрих закон зобов’язав удосконалювати свій професійний рівень, поспішали згадати часи, проведені в альма-матері. Як боротися з таким явищем і організовувати навчання на належному рівні, вирішувала ВККС спільно з представниками НШС.

Спадок Академії суддів

 Для Національної школи суддів настав час збирати плоди минулорічної діяльності. Керівництво школи та її регіональних відділень приїхало до столиці, аби підбити підсумки 2011-го й розповісти ВККС про проблеми, що заважають НШС працювати на повну потужність.

«Усі відомства правоохоронної системи давно мають свої навчальні заклади. Незважаючи на скрутне економічне становище в державі, вони належно фінансуються, мають власні приміщення й забезпечені кадрами. Протягом тривалого часу суддям залишалося лише мріяти про це. Уважалось, що суддею може бути будь-який юрист і йому, на відміну від прокурора, податківця, міліціонера, не потрібна додаткова підготовка. Дякувати Богу, у 2010 році Україна стала прозрівати, і був створений новий заклад — Національна школа суддів», — розпочав свій звіт з ліричного вступу ректор школи Василь Маляренко.

Проте, на його думку, тенденції ставлення до судової системи збереглися: держава майже не доклала зусиль до створення школи. «Усе, на що вона спромоглася — передбачила законом: Національна школа суддів створюється на базі Академії суддів. На жаль, перед тим, як записати це в законі, ніхто не перевірив цю базу», — зауважив В.Маляренко.

Потім він детально розповів, що ж все-таки отримала очолювана ним установа в спадок від Академії суддів. Остання не мала власного приміщення, її працівники на пташиних правах тулилися в будівлі Державної судової адміністрації в кількох кабінетах з обваленою стелею й проваленою підлогою. Школа отримала
3 транспортні засоби, які потребували ремонту. «Один полагодили, інші — чекають свого часу», — підкреслив ректор НШС. Також академія свого часу придбала меблі, комп’ютерну техніку для нових приміщень, які їм планувалося виділити. Однак питання з «територіальним розширенням» тривалий час не вирішувалося, а новий інвентар весь час зберігався у вологих приміщення й став непридатним для користування.

«Бухгалтерський облік, облік матеріальних цінностей та бібліотечного фонду виявився запущеними. На вимогу привести все до ладу працівники Академії суддів, котрі відповідали за ці ділянки роботи, повтікали», — бідкався В.Маляренко.

Бюджетні асигнування на школу були передані лише у квітні 2011-го. «До цього часу зарплату працівники не отримували», — зазначив ректор. Останні три місяці минулого року теж були важкими для школи: кошти, яких і так небагато виділили установі, закінчилися. Тому, за словами В.Маляренка, довелося іти до відповідних структур з простягнутою рукою й просити гроші на зарплату.

Для навчання немає приміщень

 Розповів ректор і про те, що ж змогла зробити школа за минулий рік. В.Маляренко повідомив, що установа знайшла тимчасовий притулок у будівлі Апеляційного суду м.Києва, забезпечила регіональні відділення, яких в Україні 7, опаленням, світлом, комп’ютерною технікою. Якщо в 2011-му на потреби НШС у бюджеті було виділено 5,5 млн грн., то у 2012-му їй передбачено 19,48 млн грн. Домогтися цього також було не легко.

«У минулому році навчання пройшли 7 тис. 77 осіб. Із них — 398 суддів, обраних уперше; 430 — обраних безстроково; 153 суддів, які займають адміністративні посади. За підсумками навчання всі слухачі отримали відповідні сертифікати. Повірте, аби організувати та провести ці заходи, потрібні були неабиякі здібності та зусилля», — підкреслив В.Маляренко.

Також він повідомив, що ніхто із 193 викладачів, котрі читали лекції, не отримав за це «жодної копійки». «Єдине, що я зміг зробити — надіслав усім офіційні подяки. Але за подяки і півень не кукурікатиме», — зазначив ректор.

За його словами, школа займається науково-дослідною роботою. Сьогодні, зокрема, розробляється проект положення про порядок проходження спеціальної підготовки кандидата на посаду судді. Проте, вважає В.Маляренко, НШС не може виконувати той обсяг функцій, який покладений на неї. Адже, по-перше, коштів не завжди вистачає, а по-друге, установа досі не забезпечена власним приміщенням.

Незважаючи на всі проблеми, В.Маляренко пообіцяв: «У 2012 році ми будемо виконувати всю ту роботу, виконання якої буде вимагати від нас життя».

Керівники регіональних відділень розповіли про свої «навчальні біди». Виявилося, що майже у всіх — проблеми з приміщенням. Наприклад, львівське відділення розмістили в будівлі ТУ ДСА. Крім цього, їх сусідами є два місцеві загальні суди та окружний адмінсуд. Дніпропетровське відділення орендує приміщення у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, але там їм не дуже раді. А в очільника севастопольського відділення інша проблема — Севастопольський окружний адмінсуд не хоче укладати договір оренди й пускати під своє крило працівників школи.

Голова ВККС Ігор Самсін пообіцяв, що всі питання будуть вирішені. Комісія вестиме переговори, аби голови апеляційних судів надавали регіональним відділенням НШС аудиторії, в яких можна буде проводити навчання служителів Феміди й працівників апаратів судів.

 У ВККС — із сертифікатом

 На думку І.Самсіна, сьогодні потрібно вирішити ще одну проблему. Так, відповідно до ст.54 закону «Про судоустрій і статус суддів» законник, призначений на посаду вперше, повинен проходити щорічну 2-тижневу підготовку в НШС. А володарям мантій, які обіймають посаду безстроково, необхідно проходити 2-тижневу підготовку не менше, ніж раз на 3 роки.

«Суддя зобов’язаний як годинник з’являтися на навчання. Не потрібно його шукати. Він повинен сам повідомити: я планую пройти підготовку тоді-то і тоді», — наголосив І.Самсін. А от представники регіональних відділень школи зазначили: вони індивідуально не викликають суддів на навчання, а повідомляють про проведення відповідних заходів голів судів й ТУ ДСА.

Тоді І.Самсін зауважив: потрібно вести облік, скільки в регіоні володарів мантій — «першачків» і скільки «безстроковиків». Тільки питання в тому, хто має цим займатися. У кожному суді є кадровик, який і повинен нагадувати законникам, кому коли йти на навчання.

Очільник ВККС зазначив, що комісія запитує всіх претендентів на безстрокове обрання та перехід до іншої обителі Феміди: де ви підвищували кваліфікацію? З’ясовується, що дехто з них удосконалював професійний рівень досить давно, а дехто відвідував семінари, які, можливо, і не «корисні» для професії судді, позаяк організовані неурядовими організаціями.

Тому І.Самсін попередив: відтепер до матеріалів, які подаються до ВККС, наприклад, щодо безстрокового обрання повинні додаватися 5 сертифікатів про проходження законником підготовки, виданих Національною школою суддів. Навіть охочим перевестися до іншого суду необхідно буде пред’являти відповідні документи.