Конституційний Суд не заперечив права Кабінету Міністрів на свій розсуд визначати розміри соціальних виплат. При цьому єдиний орган конституційної юрисдикції звернув увагу на те, що урядові нормативні акти із цього питання є обов’язковими для застосування судами.
Такі правові позиції є логічним наслідком попереднього висновку КС, який було зроблено в рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011. Тоді судді КС наголосили, що «розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави». Тобто законодавець, делегувавши Уряду право визначати порядок і розміри соціальних виплат, не вийшов за межі Конституції, позаяк «передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними».
Дещо раніше, у рішенні КС від 8.10.2008 №20-рп/2008, зазначалося, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей.
Ця ж логіка простежується і в черговому рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (суддя-доповідач — Олег Сергейчук), яке було оприлюднене 26 січня. Адже, як зазначено в мотивувальній частині, держава зобов’язана дотримуватися співмірності в наданні соціального захисту та джерел, за рахунок яких він забезпечується. Оскільки джерелом таких виплат є надходження від податків і зборів, держава має забезпечити «справедливий і неупереджений розподіл суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами». З огляду на це завдання, визначене в Конституції, механізм реалізації прав на соціальний захист «може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства».
Водночас КС відзначив, що зміна механізму нарахування й розмірів соціальних виплат та допомоги має свою нижню межу. Адже в разі зменшення розміру виплат не повинна «ставитися під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист».
Якщо раніше єдиний орган конституційної юрисдикції дотримувався думки, що розміри соціальних виплат мають установлюватися безпосередньо в законі, то в рішенні №3-рп/2012 судді КС дійшли висновку, що державні соціальні стандарти та гарантії можуть визначатися як законами, так й іншими нормативно-правовими актами, зокрема постановами КМ. Адже, за Конституцією, саме Уряд розробляє проект закону про держбюджет і забезпечує його виконання. А для цього Верховна Рада може надати Кабміну право встановлювати в передбачених законом випадках порядок та розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому, йдеться в рішенні, нормативно-правові акти Кабміну, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів держбюджету, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу. Таким чином, вирішуючи справи щодо соціального захисту, суди зобов’язані «застосовувати урядові акти, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу, інших законів, у тому числі закону про державний бюджет на відповідний рік».
Щоправда, як у цьому рішенні, так і в попередньому Суд не обтяжував себе аналізом співвідношення обов’язків держави щодо збалансованості бюджету та ст.22 Конституції, яка має унеможливлювати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Схоже, на бюджетні відносини віднедавна ця гарантія не поширюється.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.39 МБ)
Тепер тільки від Кабміну слід вимагати належного соціального захисту.
Матеріали за темою
Соцпрацівників пересадять на електроскутери
18.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!