УКБС застерігає владу від розширення повноважень ДПАУ
Основною темою, яку обговорювали члени Спостережної ради Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» на засіданні 17 червня, була діяльність податківців. Причому, на думку фахівців, фінансовому сектору зокрема й економіці загалом загрожують як уже надані їм повноваження, так і заплановані. В найближчому майбутньому податкова може перетворитися на орган, який самостійно стягуватиме кошти підприємців.
У податківців мрії збуваються
Увагу фахівців привернув закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№2275-VI від 20.05.2010), яким розширюються повноваження податківців. Зокрема, збільшились терміни та підстави податкових перевірок. У минулому числі «ЗіБ» повідомляв, що Президент дослухався до аргументів експертів і вніс законопроект, яким скасовуються деякі нововведення.
Зважаючи на те, що Віктор Янукович має в парламенті «свою більшість», можна не сумніватись у прийнятті проекту. Проте в УКБС виникають сумніви з приводу того, що за пропозиції проголосують найближчим часом (народні депутати готуються до відпусток, і руки до проекту можуть не дійти). Тому вітчизняним підприємцям доведеться деякий час жити за не надто приємними нормами.
Положення закону №2275-VI рано чи пізно будуть виправлені, однак більш суттєві загрози для вітчизняної економіки можуть виникнути з прийняттям Податкового кодексу. В УКБС погоджуються з важливістю внесення змін до нього, проте вирішили провести кампанію з опрацювання проекту. Фахівці сподіваються виправити ті новації, які замість поліпшення економічних свобод лише ускладнять життя бізнесу. Зокрема, йдеться про неможливість оскарження індивідуального роз’яснення податкового органу. Крім того, фактично нівелюється поняття банківської таємниці. Проект кодексу зобов’язує розкривати інформацію не лише про клієнта банку, а й про його контрагентів, що наразі заборонено законодавством.
Звернули увагу експерти Асоціації і на той факт, що податківці отримають право вилучати оригінали документів (нині можна отримати лише копії, а для одержання оригіналів потрібне рішення суду).
Також проект обмежує можливість віднесення заборгованості до валових затрат. Якщо кодекс дозволяв це робити після звернення в суд, то відповідно до змін слід дочекатися судового рішення.
Штраф за бажанням
Особливо турбує фахівців УКБС повернення безакцептного списання коштів у підприємств, які заборгували податки. Ще у 2003 році дана норма була скасована шляхом унесення змін до закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тоді для захисту бізнесу парламентарям довелося долати вето Президента.
Повернення безакцептного списання коштів може спровокувати не лише труднощі для підприємств, а й навіть їхнє банкрутство. Ніхто не може гарантувати, що держслужбовець не помилиться і не позбавить коштів сумлінного платника податків. Адже доки підприємець доведе свою чесність і поверне гроші, його компанія залишатиметься без обігового капіталу. Але ж кошти потрібні для розрахунку з постачальниками, а їхня відсутність спричинить зупинку виробництва.
Також не слід виключати, що неправомірне списання фінансових ресурсів використовуватимуть недобросовісні підприємці для боротьби на ринку. Зв’язки в податковій допоможуть на тривалий час зупинити конкурента.
Таким чином, нова редакція кодексу запровадить презумпцію винуватості у відносинах із податковою. Підприємцям доведеться доводити, що вони нічого не приховували.
Третейське виключення
Звернули увагу в Асоціації і на роз’яснення Державної податкової адміністрації, яким заборонено збільшувати валові витрати при зверненні до третейського суду. Минулого року ДПАУ вже публікувала аналогічне роз’яснення, але воно було відкликане, що свідчить про його помилковість.
Фахівці наголосили, що закон «Про податок на прибуток підприємств» не містить жодних обмежень щодо вибору платником податку судової інстанції, а отже, не звужує його права збільшити суму валових витрат при зверненні до «третейців».
З 11 травня 2004 року, коли набрав чинності закон «Про третейські суди», платники податків збільшували суму валових витрат при зверненні до незалежних арбітрів. При цьому неодноразові перевірки ДПАУ підтверджували правомірність таких дій.
Таке роз’яснення створює штучний об’єкт оподаткування: незважаючи на те що не отримано реального прибутку, сума податкового зобов’язання збільшується, наголосили в УКБС. Тому експерти сподіваються, що ДПАУ відкличе свій лист як такий, що не відповідає законодавству.
Обговорили фахівці і загрози, котрі може спричинити законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо неможливості нав’язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду)» (№4260), внесений Олександром Фельдманом та Олегом Гейманом. Відповідно до запропонованих змін споживачам надається право односторонньої відмови від укладеної третейської угоди.
Члени Спостережної ради зауважили, що недобросовісні позичальники з метою затягування повернення кредитів вдаються до судових позовів з надуманих підстав. Прийняття ж закону спростить ухилення від виплати кредитів. Розгляд справи може тривати місяцями, а позичальник весь цей час не виплачуватиме кредит.
Проблема надлишку
В умовах надлишкової ліквідності одним з інструментів скорочення грошової маси є розміщення банками депозитних сертифікатів НБУ. Донедавна регулятор щоденно котував депозитні сертифікати на найкоротші строки й додавав більш довгострокові котирування. При цьому, як зазначають фахівці, відсоткові ставки розміщення були адекватними та ринковими (1 міс. — 7%, 2 — 8, 3 міс. — 9%).
Однак з 8 червня Нацбанк змінив свою політику та відмовився від розміщення привабливих для банків депозитних сертифікатів з більш довгостроковими термінами погашення, запропонувавши лише 2 дні та 14 днів за неадекватно низькими, на думку експертів, відсотковими ставками (2 дні — 0,3%, 14 днів — 3%).
Враховуючи зниження облікової ставки НБУ (з 10,25 до 9,5%), банківський сектор очікував зниження ставок стерилізації (наприклад, до 5% — на 1 міс., 6 — на 2 міс. і 7% — на 3 міс.), а не припинення їх розміщення.
Як зазначили експерти УКБС, принципи монетарної політики передбачають, що ставки рефінансування та стерилізації мають наближатися до облікової ставки регулятора, а ставки депозитних сертифікатів повинні бути ринковими. Рішення ж НБУ позбавляє банки, по суті, єдиного інструменту управління надлишковою короткостроковою ліквідністю. Тому в Асоціації сподіваються, що ситуація буде врегульована.
Олексій ПИСАРЕВ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!