Екс-президента Туреччини обвинуватили в організації військового перевороту
Турецький суд пред’явив обвинувачення в організації воєнного перевороту 1980 року колишньому главі Національної військової ради Кенану Еврену, що згодом став президентом, і колишньому командувачеві ВВС Тахсину Шахинкаю. 94-річному К.Еврену й 86-річному Т.Шахинкаю у разі визнання їх провини загрожує довічне ув’язнення без права на дострокове звільнення. До цих пір учасників переворотів у Туреччині від переслідувань захищала Конституція.
Генерал К.Еврен, начальник Генштабу збройних сил, очолив змовників, що зробили третій і останній на сьогодні військовий переворот у Турецькій Республіці. До нього владу в країні військові міняли в 1960 і 1971 рр. 12 вересня 1980-го створена К.Евреном НВР по національному телебаченні оголосила про переворот. Багато турків сприйняли прихід до влади військових з полегшенням. Проте, як відзначає свідок подій журналіст Мехмет Алі Біранд, незабаром думка громадян кардинально змінилася.
Генерали оголосили в країні воєнний стан, заборонили політичні партії й профспілки, розпустили парламент і уряд, призупинили дію конституції. Активісти політичних рухів, як лівого, так і правого спрямувань, пішли під трибунал. Сотні тисяч людей опинилися за гратами й зазнали тортур, десятки громадян було страчено. Серед політв’язнів опинилися й колишні прем’єр-міністри Туреччини — Бюлент Еджевіт і Сулейман Демірель.
У листопаді 1982 року набрала чинності нова конституція Туреччини, створена за ініціативою Національної військової ради, а президентом республіки став К.Еврен. Його вважають украй жорстким політиком, котрий за 7 років правління істотно обмежив права громадян, і свого роду турецьким Аугусто Піночетом. Сам же генерал називав себе послідовником Мустафи Кемаля Ататюрка, «батька всіх турків», що створив у 1923-му Турецьку Республіку і здійснив радикальні реформи для формування в країні європеїзованого світського суспільства.
Конституція К.Еврена діє в Туреччині досі, незважаючи на те, що уряд Реджепа-Таїпа Ердогана, який прийшов до влади у 2003-му, неодноразово заявляв про необхідність зміни основного закону й розширення прав громадян. Іншим важливим напрямом внутрішньої політики Р.Ердогана стала боротьба із постійною звичкою військових втручатися в справи політиків.
Учасники військового перевороту 1980-го, що залишилися живими, до 2010-го могли відчувати себе в безпеці, попри бажання влади віддати їх під суд. Імунітет військовим забезпечувала відповідна стаття конституції. Внести до неї зміни партії Р.Ердогана вдалося лише під час референдуму у вересні 2010-го.
Основною метою плебісциту Р.Ердоган називав лібералізацію основного закону. Внесення поправок до конституції від Анкари вимагав ЄЕС, асоційованим членом якого Туреччина є з 1963-го. Але не менш важливим результатом проведення референдуму стала відміна заборони на переслідування учасників перевороту, що дозволило жертвам режиму К.Еврена подати на військових до цивільного суду.
Як заявив Р.Ердоган, процес над К.Евреном і Т.Шахинкаєм стане важливим кроком в історії «нової Туреччини». Прокурори вимагають для них довічного ув’язнення без права на дострокове звільнення. К.Еврен, котрий проживає на березі Середземного моря, у низці інтерв’ю стверджував, що ніколи не шкодував про те, що очолив переворот, і накладе на себе руки, якщо його буде віддано під суд.
На думку багатьох експертів, показові процеси над впливовими військовими можуть сприяти додатковому зміцненню політичних позицій Р.Ердогана: надалі він може зробити Туреччину президентською республікою, а сам — стати її президентом.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.51 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!