Один кошик на всіх

або Чому працівники деяких місцевих судів змушені отримувати аванс у 30 гривень?

Статус судді перестав захищати його носіїв. Погрози на адресу служителів Феміди і навіть вбивства перетворилися на засоби чинення тиску на весь суддівський корпус. Різниця в заробітній платі працівників апарату та суддів теж не сприяє зміцненню іміджу судової влади. Такі резонансні та гострі питання обговорювали на черговому засіданні Ради суддів загальних судів.

Озброєний тиск

Початок засідання РСЗС, що відбулося 13 лютого, дуже відрізнявся від уже звичного сценарію. Ні тобі усмішок, ні традиційних привітань. Трагедія в м.Кременчуці Полтавської області, де 11 лютого від жорстокої розправи загинув 35-річний суддя Автозаводського районного суду Олександр Лободенко, дуже вплинула на всіх. Це й не дивно, адже, здійснюючи правосуддя, присягнувши на вірність закону та справедливості, жоден із служителів Феміди не застрахований від таких жахливих наслідків.

Вшанувавши пам’ять загиблого судді хвилиною мовчання, голова ради Інна Отрош підкреслила, що ця трагедія стала викликом та потрясінням не тільки для суддівської спільноти, а й для всього суспільства. «На жаль, сьогодні судді позбавлені належного захисту та охорони. Подекуди графік роботи спецпідрозділу «Грифон», який має безпосередньо забезпечувати охорону приміщень, не збігається з графіком роботи установи. Виявляється, що кілька годин на день суди є незахищеними, а це неприпустимо», — зазначила І.Отрош.

Напевне, спільну думку ради висловив Олександр Пазюк. Обурений подією, він запропонував звернутися до керівних органів держави, до Ради суддів, Державної судової адміністрації з проханням оперативно реагувати на такі події та нарешті вирішити питання захисту суддів та членів їх сімей. «З року в рік гинуть наші колеги. І на такий тиск майже відсутня реакція з боку держави», — зауважив О.Пазюк. Він звернувся й до присутніх на засіданні представників преси з проханням об’єктивно та неупереджено подавати інформацію, підходити до подій різнобічно, щоб люди дізнавалися тільки про достовірні та перевірені факти.

За результатами обговорення цього питання члени ради доручили голові РСЗС І.Отрош звернутися до керівництва ДСАУ та голів апеляційних та місцевих судів стосовно визначення стану захисту суддів, членів їх сімей та близьких родичів. А компетентні органи рада закликала забезпечити незалежність та недоторканність суддів та недопущення втручання у здійснення правосуддя.

Завершуючи розгляд цього позачергового питання порядку денного, голова ради наголосила: «Ми визнаємо, що в роботі суддів деінде трапляються недоліки. Та більшість із нас працюють чесно та сумлінно, а отже, не треба ганьбити суддівську честь та відданість».

Навіщо нам реєстр?

Потім мова йшла і про ті недоліки, про які згадала голова ради. До органу суддівського самоврядування надійшли аж 27 звернень громадянина О.Жукова стосовно несвоєчасного внесення процесуальних документів до Єдиного державного реєстру судових рішень. І.Отрош зауважила, що у зверненнях ідеться про недопустиме порушення строків. Під час перевірки з’ясувалося, що подекуди суди місяцями не вносять рішень до реєстру. «Складається таке враження, що рішення взагалі не ухвалюють. Але такого не може бути, щоб за 21 робочу добу не було ухвалено жодного документа», — обурювалася наведеними фактами голова РСЗС.

Можна тільки здогадуватися про причини таких випадків. Зрозуміло одне: суддям потрібно ретельніше організовувати свій час, аби уникати такої тяганини. Проте, як з’ясувалося, уникати треба ще дечого. Так, голова РСЗС на початку лютого своїм листом звернулася до голів апеляційних та місцевих судів із приводу потрапляння до ЄДРСР відомостей, які становлять слідчу таємницю. За словами І.Отрош, останнім часом непоодинокими є випадки цитування в ЗМІ процесуальних ухвал, постановлених слідчими суддями на стадії досудового розслідування.

З цього приводу радою було проведено вибіркове вивчення змісту документів, які розглянуті в порядку кримінального судочинства та внесені до реєстру в період з 26.12.2013 до 28.01.2014. Перевірка засвідчила, що судді нехтують вимогами ст.222 Кримінального процесуального кодексу стосовно недопустимості розголошення відомостей щодо досудового розслідування. Не виконують вони й рішення Ради суддів «Про затвердження Переліку судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру судових рішень».

Порушення такого гатунку, на думку голови, мають бути негайно усунені. Адже вони можуть унеможливити проведення досудового розслідування та призвести до негативних наслідків. До того ж ці дії можуть бути розцінені компетентними органами як розголошення відомостей щодо досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора.

Отже, роботу з реєстром законникам ще доведеться налагоджувати: своєчасно вносити рішення, які мають бути оприлюднені, і, навпаки, не направляти до реєстру документи з інформацією, яка є таємною. «Довіра громадян залежить від відкритості судової влади. ЄДРСР — це одна з її форм», — підкреслила І.Отрош, аргументуючи необхідність своєчасного внесення судових рішень до реєстру.

Сейфи, де гроші лежать

Питання довіри взагалі було дуже актуальним на цьому засіданні. Про те, вдалося чи не вдалося її виправдати, розповів заступник голови ДСАУ Зеновій Холоднюк, який звітував про організаційно-матеріальне забезпечення загальних судів на 2014 рік.

Нагадаємо, що члени ради вже не­одноразово зверталися до керівництва ДСАУ з проханням вирішити питання щодо належного забезпечення суддів усім необхідним. Насамперед це стосувалося суддівських мантій та нагрудних знаків, яких чомусь бракувало. Минулого разу І.Отрош, порадившись з колегами, вирішила визначити ДСАУ так званий дедлайн, тобто кінцеву дату, до якої чиновники повинні виконати свої обіцянки. Час сплинув — потрібен звіт.

З.Холоднюк почав свою доповідь з «важкої артилерії» позитиву. Він доповів, що Броварський міськрайонний суд змінив адресу. Зокрема, це стосується суддів, які спеціалізуються на розгляді цивільних та адміністративних справ, а також канцелярії, яка здійснює прийом та опрацьовує кореспонденцію. Необхідність переїзду виникла в суді досить давно. Колишня будівля по бульв. Незалежності вже не могла забезпечити необхідних умов для здійснення судочинства передовсім, за словами З.Холоднюка, через упровадження низки технічних нововведень. «Нове приміщення також пристосовуватимуть до потреб судочинства, проте вже зараз воно більше за попереднє відповідає встановленим нормам», — доповів представник адміністрації. У будівлі по вул. Грушевського, яка стане приміщенням суду, ще недавно розміщувався військкомат. І, як розповідають ті, кому вже довелося відвідати нове приміщення, згадки про це залишалися на дверях кабінетів, а працювати суддям та працівникам апарату тепер доводиться посеред будматеріалів.

Торкнувся З.Холоднюк і загальних питань матеріального забезпечення судів. Зі звіту ДСАУ вбачається, що нагальні потреби судів цього року будуть значно вищими порівняно з минулим періодом. Наприклад, потрібно у 27 разів більше сейфів, ніж торік, а технічного обладнання вже встановлено майже на 1,5 млн грн. Проте, як зазначив З.Холоднюк, цього року на 5,2% збільшено фінансування загальних місцевих та апеляційних судів, що, на думку заступника керівника, є прогресивним показником. За його словами, усі судді наразі забезпечені мантіями та нагрудними знаками.

Сейфи та технічне обладнання, ­безумовно, важливі для здійснення правосуддя, проте РСЗС більше цікавило питання матеріального забезпечення працівників суду, зокрема питання підвищення заробітної плати працівникам апарату. Відповідні дані виявилися парадоксальними.

«Немає і не може бути…»

Дискусія між членами ради та представником ДСАУ розпочалася після того, як З.Холоднюк оприлюднив відомості про нарахування заробітної плати. Твердження про систематичне підвищення оплати праці, включаючи мінімальну зарплату, дисонувало з реальним наповненням гаманців служителів Феміди. Це засвідчили й звіти, які надала судова адміністрація. За словами З.Холоднюка, оплата праці суддів у 2013 р. зросла, її максимум сягнув 20700 грн. Водночас майже на 1000 грн. знизилася зарплата працівників апарату. Не треба бути математиком, аби зрозуміти, як позначилася така динаміка на матеріальному забезпеченні працівників апарату. Адже 1000 грн. для них становить майже половину їх щомісячного заробітку, а для судді таке зростання — лише близько 5% доходу. «Гроші виплачуються вчасно. Заборгованості по заробітній платі в нас немає і не може бути», — як ще один позитив відзначив З.Холоднюк.

Заступник голови РСЗС Олександр Симонець поцікавився, чому працівники апарату потрапили у таке скрутне становище? Чому зарплата суддів зростає, а працівників апарату — навпаки? З.Холоднюк пояснив це тим, що кошти, призначені для виплати зарплати суддям та працівникам апарату, формують єдиний фонд. «Кошик — один на всіх. Методика обчислення зараз така, перерахування видатків для суддівського корпусу відбулося швидше за перерозподіл коштів апарату. А оскільки залучати кредити для виплати зарплат не можна, нам доведеться чекати планових дотацій з бюджету. Та ми сподіваємося, що ситуація стабілізується найближчим часом», — повідомив заступник голови ДСАУ.

І.Отрош попросила З.Холоднюка прояснити один випадок, що трапився на Вінниччині. Працівники апарату місцевого суду отримали аванс у розмірі 30 грн. Сума, м’яко кажучи, невелика. Члени ради запитали представника ДСАУ, як це могло трапитися. З.Холоднюк пояснив, що виплата зарплати здійснюється з двох фондів: загального й спеціального. Зазвичай дотації йдуть одночасно, день у день. Однак того разу, мабуть, виникла затримка. «Працівники апарату отримали кошти із спеціального фонду. Решта — надійшли пізніше. ДСАУ проінформована про цей випадок. Нами вжито необхідних заходів, щоб унеможливити такі випадки у майбутньому», — запевнив З.Холоднюк.

Голова РСЗС зауважила, що ніхто не застрахований від таких форс-мажорних обставин. Однак, на її думку, коли трапляється щось подібне, необхідно повідомляти і роз’яснювати працівникам про витоки проблеми. «Я впевнена, що це — обов’язок територіального управління ДСАУ. Керівнику потрібно було особисто провести з колективом суду розмову та повідомити те, про що ви наразі поінформували», — впевнена І.Отрош.

На засіданні також порушувалося питання й стосовно фонду економії заробітної плати за рахунок вакантних посад. Представник ДСАУ запевнив, що усі кошти залишаються в установах і жодної копійки з цих фондів не береться. «Не береться, але й не додається», — наголосила голова ради. Цією констатацією обговорення одвічного питання недофінансування було завершено.

СМС-симпатія

Щоразу, коли йдеться про СМС-повістки, члени ради погоджуються з тим, що нововведення дозволяє суттєво економити кошти на розсилку кореспонденції. Як доповів заступник голови ДСАУ Віталій Положишник, такий спосіб сповіщення сторін у 8 разів зменшує витрати на надсилання рекомендованого листа. Як зауважила І.Отрош, вартість рекомендованого листа із додатками іноді сягає майже 14 грн., у той час як СМС коштуватиме трохи більше 1 грн.

До того ж ураховано і зауваження РСЗС стосовно змісту СМС-повісток. Тепер разом із номером справи буде вказуватися й номер провадження. «Новий формат СМС-повістки несуттєво змінить вартість повідомлення, однак зробить його більш зручним для громадянина», — повідомив В.Положишник. Звітуючи про стан використання нових повісток, він додав, що суди дедалі ширше впроваджують нові технології. Майже не залишилося судів, де жодного разу це нововведення не використовували.

У голови РСЗС виникло лише одне суттєве зауваження стосовно організаційного обслуговування нового сервісу. Вона поставила під сумнів доцільність щомісячного звітування у паперовій формі про стан використання повісток у вигляді СМС-повідомлень. «Звітність уже давно мала бути електронною. Це буде зручніше перш за все для ДСАУ. Адже якщо уявити, що 5-го числа кожного місяця 665 судів надсилають до вас свої звіти, скільки ж їх буде за рік? Не треба навантажувати суди зайвою роботою, потрібно оптимізувати процес звітності й вже відійти від паперових форм», — звернулася І.Отрош до В.Положишника. Сподіваємося, що конструктивні зауваження будуть узяті судовою адміністрацією до відома, як це й було зазвичай. Звісно, кожна сторона бачить лише свій бік проблем. Проте для ефективної роботи судової влади украй необхідні злагоджені дії з боку ДСАУ, суддів і безпосередньо громадян.