Чим більше буде бажання зекономити на справедливості, тим менше цієї справедливості буде в країні
Новий рік нарешті приніс суддям довгоочікуване зростання заробітної плати. Щоправда, переважно тим, хто починає своє служіння Феміди. Суддям зі стажем, навпаки, компенсуватимуть різницю між старими та новими окладами. Водночас у передвиборний рік окремі політики, намагаючись здобути прихильність виборців, традиційно обіцяють позбавити високооплачуваних чиновників усіх пільг, зараховуючи до цього списку й суддів.
Новий рік — нова винагорода
Попри те що, за Конституцією, гілки державної влади є рівними, усі 20 років незалежності судова система була й залишається в ролі такої собі падчерки. Адже й законодавці, й урядовці, напевне, не пригадають уже, коли востаннє їм не вистачало бюджетних коштів на забезпечення своєї діяльності. Натомість у судах з ухваленням кожного бюджету темою №1 для обговорення ставав брак фінансування.
Можливо, наступний рік стане винятком, оскільки після ухвалення закону «Про судовий збір» принаймні прогнозні розрахунки дозволяють судам більш оптимістично дивитися на джерела свого матеріально-технічного забезпечення. Інша річ — зарплата самих суддів та працівників апарату.
За законом «Про судоустрій і статус суддів», ще з минулого року мало початися поетапне зростання посадових окладів служителів Феміди. Одначе в останній момент дію чч.1—4 ст.44 старого закону про статус суддів подовжили ще на рік, й у 2011 році заробітна плата служителів Феміди, як і раніше, складалася не лише з посадового окладу, а й збільшувалася за рахунок премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років тощо.
З 1 січня цього року суддя місцевого суду отримуватиме тільки оклад плюс доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, науковий ступінь і допуск до державної таємниці. З урахуванням нового розміру мінімальної зарплати суддівська винагорода становить від 9871,6 грн. для тих, хто вперше одягнув мантію, до 18884,8 грн. для «старожилів» з 35-річним стажем, які мають доступ до цілком таємної інформації, до того ж очолюють суд та є докторами наук. Залежно від інстанції остання сума може зрости максимум до 21541 грн.
З огляду на рівень середньої зарплати в країні такі цифри, звісно, можуть вразити пересічного громадянина. Проте в жодній цивілізованій країні світу на судах не економлять, бо, як відомо, ніщо не коштує суспільству так дорого, як дешеве правосуддя. Тому в реформеному законі закладено щорічне зростання суддівської винагороди, яка у 2015 році збільшиться майже вдвічі.
Утім, дослужитися до такого рівня зарплати суддя зможе лише ближче до пенсійного віку. До того ж — якщо сумлінно виконуватиме свої обов’язки й не дасть підстав органам контролю сумніватись у своїй неупередженості. Зі свого боку держава має створити такі умови, аби мінімізувати спокуси для тих, хто покликаний встановлювати справедливість у спорах будь-якого рівня. А головне — утверджувати в суспільстві повагу до людини в мантії, до судових рішень. На жаль, із цим завданням держава поки що не впоралася.
Політика понад усе?
Пригадаємо, як починаючи з 2005 ро-ку під гаслом боротьби з корупцією суддя перетворився ледь не на основну загрозу національній безпеці — аж до спроб зобов’язати погоджувати призначення в судовій системі із секретарем РНБО. Згодом «судова війна» між Президентом, Кабміном та Верховною Радою призвела до того, що невдоволений судовим рішенням високопосадовець перекладав усю відповідальність за програш на корумповану судову систему. Поступово в це стала вірити дедалі більша частина суспільства, насамперед та, яка не домоглася в судах бажаного, але не завжди законного результату.
Як наслідок, до судової реформи держава підійшла з найнижчим рівнем довіри громадян до людей у мантіях. Але за інерцією та з подачі окремих політиків продовжувала боротьбу за чистоту насамперед суддівських рук. За рік, що минув, ця тенденція пішла на спад. Проте в передвиборний рік повернулися обіцянки позбавити всіх чиновників будь-яких пільг. При цьому політики ставлять знак рівності між суддями, народними депутатами, прокурорами та іншими привілейованими особами.
Суспільство, в якому завжди домінує заздрість, вірить, що суддя насправді отримує надвисокі зарплату та пенсію, користується різноманітними благами, які недоступні звичайним громадян. Хоча власне самих пільг для людей у мантіях давно не залишилося. Наприклад, за радянських часів держава дбала про імідж судді, забезпечуючи його навіть цивільним одягом — від зимових шапок до шкарпеток. Сьогодні ж представникові третьої гілки влади видають тільки мантію та нагрудний знак. Інші нечисленні гарантії — щодо безпеки судді та членів його сім’ї, надання житла тощо — часто залишаються на папері. Більше того, нерідко можна почути, що й своє робоче місце суддя змушений облаштовувати власним коштом. І це не єдина «привілея», яку він має порівняно з представниками інших гілок влади.
Так, тільки щодо судді в Конституції зазначено граничний вік перебування на посаді — 65 років. Саме вершитель правосуддя починаючи з минулого року мав оприлюднювати декларації про доходи та видатки із зазначенням місця проживання та місцезнаходження майна. Саме високі пенсії суддів не дають спокою окремим політикам, які прагнуть їх обмежити 12, а то й 10 мінімальними пенсіями.
На жаль, політики не хочуть визнавати, що вибори мають властивість завершуватися, а осад, як кажуть в Одесі, залишається. І чим більше буде бажання зекономити на справедливості, тим менше цієї справедливості буде в країні.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.6 МБ)
Матеріали за темою
Строки подачі та зміст апеляційної скарги
19.03.2024
ДСАУ дали гроші на засоби інформатизації
01.12.2023
Коментарі
интересно, что заправка принтера, покупка марок и бумаги тоже за счет судьи, последний раз ДСА выдавала года два назад, так и что остается от зарплаты?
А яка зарплата у прокурорів?
Цитата "З урахуванням нового розміру мінімальної зарплати суддівська винагорода становить від 9871,6 грн. для тих, хто вперше одягнув мантію"Проте забули, що з вказаної суми мають бути сплач…